Від «підливати олії у вогонь» до «ред флег»: учасники гуртка «Медіакрок» дослідили мовлення сучасних студентів-журналістів
Чи часто ми замислюємося над тим, які слова використовуємо щодня?
У сучасному молодіжному мовленні поруч існують традиційні українські фразеологізми, молодіжний сленг та англомовні неологізми, популяризовані соціальними мережами й інтернет-культурою. Як вони співіснують і впливають на комунікацію, досліджували студенти 2-го курсу спеціальності «Журналістика» – учасники наукового гуртка «Медіакрок» (керівник – доц. Кочукова Н. І.) – під час перебування в Переяславі в межах програми академічної мобільності з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі.
Тема мовного дослідження – «Мовлення сучасних студентів-журналістів: традиції, молодіжний сленг та англомовний вплив». Його метою було з’ясувати, які сталі вислови використовує молодь у повсякденному спілкуванні, як на мовлення студентів впливають англіцизми й молодіжний сленг, а також як майбутні журналісти оцінюють використання та творче переосмислення фразеологізмів у медіатекстах.
У межах мовного експерименту студенти звернули увагу на знайомі з дитинства вислови – «тягнути кота за хвіст», «вішати локшину на вуха», «робити з мухи слона», «вивести на чисту воду», «підливати олії у вогонь». Водночас предметом обговорення стали сучасні мовні одиниці, поширені серед молоді: «кринж», «вайб», «хайп», «токсичний», «нішевий», «ред флег», а також англомовні поняття fake news, clickbait і deadline.
Під час опитування-інтерв’ю учасники мали змогу поміркувати над тим, у яких ситуаціях вони вживають сталі вислови, чи змінюється їхнє мовлення залежно від обставин спілкування та наскільки часто вони використовують сленг у соціальних мережах, повсякденних розмовах і навчальних журналістських матеріалах.
Окрему увагу приділили використанню фразеологізмів у медіа. Студенти обговорювали, як трансформація звичних висловів, поєднання української фразеології з молодіжною лексикою та англіцизмами впливають на сприйняття заголовків, привертають увагу авдиторії та допомагають передавати емоції. Водночас ішлося про межі доречності мовної гри, адже надмірне використання сленгу або іншомовних запозичень може ускладнювати розуміння тексту.
Дослідження дало змогу студентам осмислити мову як живу систему, що постійно змінюється й розвивається під впливом суспільних, культурних і цифрових чинників. Для майбутніх журналістів важливо не лише знати мовні новації, а й розуміти значення слів, відчувати стилістичні відтінки та свідомо добирати мовні засоби відповідно до теми, жанру й цільової авдиторії.
Участь у програмі академічної мобільності стала для гуртківців нагодою поєднати навчання з дослідницькою діяльністю, розвинути навички професійної комунікації та поглибити розуміння сучасних мовних процесів.
Мова змінюється разом із суспільством, а завдання журналіста – розуміти ці зміни й використовувати мовні засоби відповідально, доречно та майстерно.
Вікторія Каландій, студентка 2 курсу
спеціальності «Журналістика»