Українці за кордоном: сучасні практики збереження ідентичності

На початку жовтня 2026 року в Королівстві Бельгія (м. Брюссель) відбувся Міжнародний форум «Українці в ЄС: освіта, ідентичність, психологічна стійкість. Виклики і стратегії», присвячений 160-річчю від дня народження Михайла Грушевського. Організаторами форуму є Науково-дослідний інститут українознавства КНУ імені Тараса Шевченка; Інститут національної стійкості та безпеки (м. Київ); VZW «Українська суботня школа в Генті» (Бельгія); Асоціація українських психологів та освітян у країнах Бенілюксу; співорганізатори: Київський університет імені Бориса Грінченка; Закордонна рада Ордена св. Пантелеймона в Бельгії; Асоціація українських жінок в ЄС; ГО «Демократичні ініціативи молоді»; комʼюніті-центр Ukrainian Voices Belgium; Український хаб у Європейському парламенті. НУБІП України був репрезентований доктором філософських наук Вірою ДОДОНОВОЮ, професором кафедри філософії та міжнародної комунікації.

Метою форуму є формування цілісного бачення української освітньої та психологічної присутності в ЄС – від академічних українських студій до низових освітніх осередків і практик психологічної підтримки – та закріплення цього бачення в інституційних формах, здатних діяти після завершення конференції. Серед ключових завдань форуму – представлення стану українознавства та українських студій в академічному просторі Європи, окреслення стратегії їх посилення; аналіз досвіду українських освітніх осередків у державах ЄС, виявлення робочої моделі та системних перешкод; оцінка стану психологічного здоров’я українських переміщених осіб на підставі польових досліджень і практики фахівців; узгодження професійних стандартів роботи українських психологів та освітян у ЄС; формулювання адресних рекомендації для інституцій ЄС, урядів приймаючих держав та органів влади України.

05.10.2026 р. Віра ДОДОНОВА мала честь виступити в Європарламенті, в Українському Хабі з доповіддю на тему: «Освітні практики як засіб збереження ідентичності українських дітей-біженців за кордоном». Доповідь базувалася на матеріалах соціологічного дослідження, яке було проведено в межах наукового проєкту «Міжкультурна комунікація в соціальних практиках як фактор формування цивілізаційної ідентичності громадян України в повоєнний період».

В своєму виступі наголосила на таких висновках.

1.Освітні практики збереження ідентичності дітей реалізуються за трьома основними моделями: а)дистанційне навчання в українській школі, б) поєднання місцевої освіти з курсами рідної мови, в) повна інтеграція в європейське освітнє середовище за компенсаторної підтримки родини.

2. Вагомим чинником «розмивання» національної ідентичності дітей є не стільки сама інтеграція в освітню систему європейських країн, скільки пасивна позиція батьків в питаннях вивчення української мови та збереження культурного зв’язку з Україною.

3. Зміна цивілізаційної ідентичності повинна відбутися в Україні, натомість за кордоном необхідно зберегти національну ідентичність українських дітей.

Ці тези стали предметом дискусії другої панелі «Українська освіта за кордоном: роль освітніх осередків у інтеграції в європейський простір».

06.10.2026 р. – Віра ДОДОНОВА брала участь у роботі другого дня форуму, зокрема – в обговоренні лекції доктора наук з державного управління, директорки Інституту національної стійкості та безпеки Рени МАРУТЯН з проблем формування критичного мислення.

За результатами роботи конференції було підготовлено спільну Декларацію організаторів форуму, що містить наступні рекомендації:

Інституціям Європейського Союзу:

• визнати українські освітні осередки, суботні й недільні школи та освітні хаби частиною інтеграційної політики ЄС і забезпечити їм стале фінансування замість короткострокових грантів;

• запровадити єдиний пришвидшений механізм визнання професійних кваліфікацій, насамперед для психологів, педагогів і медиків;

• підтримати розвиток українських студій у європейських університетах як експертної бази для рішень щодо України;

• враховувати відмінності національних моделей прийому у політиці інтеграції та повернення;

• системно фінансувати перевірені моделі протидії дезінформації, зокрема муніципальну практику відмови в приміщеннях для проросійських заходів.

Урядам держав перебування українських мігрантів:

• запровадити україномовну психологічну допомогу в системах охорони здоровʼя, передусім для дітей і підлітків, і залучати до неї українських фахівців;

• передбачити мовну підтримку та перехідні умови складання іспитів для старших школярів;

• замінити «пастку виплат» перехідними схемами, що поєднують допомогу і роботу, та підтримувати українське підприємництво;

• надавати українським школам і громадам доступні приміщення.

Державним органам України:

• МОН України: спростити для дітей за кордоном дистанційне навчання та складання НМТ, розробити українознавчий компонент і методичну підтримку для суботніх і недільних шкіл;

• МЗС України: створити при представництвах механізм координації українських громадських ініціатив у ЄС;

• органи влади та медіа: повернути українців за кордоном в український інформаційний простір, говорити з ними і про них;

• розвивати культурну дипломатію, яка виходить за межі фольклорних кліше і показує Європі сучасну, інтелектуальну, глибоку Україну.

Українськім громадам і організаціям за кордоном:

• координувати зусилля замість конкуренції і дублювання;

• розбудовувати українські «треті місця», спільні простори громади, бо там, де їх немає, порожнечу заповнюють інші;

• обмінюватися моделями, що вже довели свою ефективність.

У свою чергу, організатори форуму беруть на себе зобовʼязання ініціювати створення Асоціації українських психологів в ЄС як постійної професійної спільноти зі стандартами практики, супервізією та співпрацею з національними асоціаціями країн ЄС; сформувати мережу співпраці між українськими освітніми осередками, академічними установами та психологічною спільнотою для спільних проєктів і грантових заявок; поширювати результати досліджень про українців у ЄС серед європейських і українських інституцій; зробити такі зустрічі регулярними, щоб вони стали постійним містком між українцями в Україні та за кордоном.