Приємна лінгводидактична несподіванка
27 листопада під час лекції з професором Миколою Степаненком – тема заняття присвячена морфологічній стилістиці – студенти 4 курсу спеціальності «Журналістика» взяли участь у неординарному науково-освітньому заході: долучилися до конференції на платформі Zoom, яку проводив університет Григорія Сковороди в Переяславі. Тема наукового дійства – «Вплив цифровізації на мовне середовище».
Спектр розглядуваної проблематики винятково актуальний:
-
інформаційна культура та медіаграмотність;
-
культурна ідентичність й інформаційний простір;
-
етика та безпека в інформаційному середовищі;
-
інноваційні методи навчання мов у цифровому просторі.
До участі в конференції запрошено науковців, науково-педагогічних працівників (з-поміж них і наші викладачі – С. В. Харченко, М. І. Навальна, Н. С. Степаненко, М. І. Степаненко), докторантів, аспірантів, здобувачів освіти першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти, а також фахівців-практиків.

Нам найбільше заімпонували такі проблеми, як роль ШІ-репетиторів, функції некодифікованої лексики тематичної групи «Штучний інтелект», а також застосування цифрових інструментів як засобу розвитку комунікативної компетентності. Обов’язково простудіюємо їх, як з’явиться збірник наукових праць за матеріалами конференції. Враженнями ділиться професор Микола Степаненко (брали інтерв’ю ми після того, як він виголосив вітальне слово): «Процес цифровізаціі входить на засадах перманентності в дослідницьку сферу світу. Зрозуміло, українська модель диджиталізації не претендує на універсальність, самобутність, вона потребує уточнення, коригування. І цьому сприятиме вивчення світового досвіду, узагальнення його. Унаслідок цього виформуються вітчизняні субмоделі, як-от: «Україна і процес цифровізаціі», «Цифровізація і мовне середовище», «ШІ й українська мова», «Лексичний ресур і рефлексія ШІ з його теперішніми здобутками та перспективами».

Ми уважно слухали доповідачів і виконували наше основне завдання – аналізували стилістичну організацію наживо оприявлюваних наукових дискурсів, знаходили в повідомленнях синонімічний ресурс, умотивовували його доречність, осмілювалися критично коментувати почуте, вирізняючи деякі недоречності, невправності, стилістичні огріхи, ба навіть запримітили небажане явище стилістичного дисонансу.
Не стрималися, щоб не повідомити про наше хоч і незначене, а все ж таки досягнення. Ми задоволені участю в науковому форумі й чекаємо на нові лінгводидактичні несподіванки – такі, як сьогоднішня. Дякуємо Миколі Івановичу за новаторську технологію (беззастережно й пошанно вживаємо це культивоване нині словосполучення).