Гостьова лекція за участі Лілії Василівни Гебрин-Байди

19 лютого науково-педагогічні працівники кафедри управління земельними ресурсами факультету землевпорядкуання організували відкриту лекцію за участі Лілії Василівни Гебрин-Байди, кандидата технічних наук, наукового співробітника Scott Polar Research Institute, University of Cambridge.

У своїй презентації Лілія Василівна висвітлила історію створення Scott Polar Research Institute, заснованого у 1920 році при Кембриджському університеті, який сьогодні є провідним світовим центром дослідження Арктики та Антарктики. Інститут спеціалізується на міждисциплінарних наукових дослідженнях природничих та соціальних наук, володіє унікальними колекціями, такими як полярна бібліотека, архіви, фотоматеріалами та експонатами, активно займається освітньою діяльністю, спрямованою на популяризацію історії та екологічного значення полярних регіонів для широкої аудиторії. Детальніше можна ознайомитися за посиланням https://www.spri.cam.ac.uk/

У першій частині лекції Лілія Василівна окреслила сутність та передумови застосування методів машинного навчання (ML) та глибинного навчання (DL) для вивчення взаємозв’язку між змінами земельного покриву (LULC) та коливаннями температури поверхні землі (LST). На прикладі міста Харків, Україна, було продемонстровано, як стрімка урбанізація, а саме трансформація природних ландшафтів в штучні поврехні, впливає на збільшення показників LST та спричиняє ефект міського теплового острова (UHI). Доповідач чітко підкреслила важливість аналізу високороздільних супутникових знімків, зокрема з MODIS, Landsat та Sentinel і застосування алгоритмів ML/DL для виявлення динаміки змін у LULC та визначення сезонних температурних трендів. Ці підходи дають змогу виявити чіткий кореляційний зв’язок між розширенням меж міста та зростанням температури поверхні, що підтверджує вплив урбанізації на міський мікроклімат.

У другій частині Лілія Василівна презентувала багатофакторне дослідження міста Тромсе в Норвегії, де було застосовано подібні, проте вже удосконалені методи дослідження з використанням супутникових даних високої роздільної здатності. У такому північному контексті акцент фокусувався на проблемі як зростання LST так і ідентифікації потенційних островів тепла навіть в арктичному регіоні, а також пошуку шляхів пом’якшення наслідків. Доповідач презентувала платформу “Heat Watchers in the Arctic” – ініціативу, що інтегрує просторові дані, голоси місцевих громад і сталий підхід до планування, аби збалансувати урбанізацію та захист природних екосистем. На прикладах обох міст було наголошено, що стратегічне планування та раціональне управління довкіллям, є критично важливими для зменшення негативних наслідків зміни LULC та підвищення LST, що безпосередньо впливає на міську інфраструктуру й клімат.

 

На лекції було підкреслено важливість інтеграції методів машинного навчання у екологічні дослідження. Використання цих методів дозволяє отримувати точніші та оперативніші дані про стан земельного покриву та температурні зміни, що є критично важливим для прийняття рішень у сфері екології та міського планування. Це дослідження демонструє, як сучасні технології можуть допомогти у вирішенні глобальних екологічних проблем, забезпечуючи сталий розвиток міст та регіонів.

Підготувала Олена БУТЕНКО