80 років на службі бджільництву
Бджільництво завжди вимагало креативного підходу та постійного пошуку оптимальних рішень для існуючих проблем. Якщо розглядати розвиток галузі в історичному аспекті, можна помітити, що труднощі супроводжували бджільництво у всі часи. Однак найбільш критичні виклики виникли після Другої світової війни, коли галузь зазнала значних втрат через руйнування господарств, скорочення кількості бджолиних сімей і відсутність належної матеріальної бази.
Розуміючи важливість бджільництва як стратегічної галузі для сільського господарства та економіки, уряд вжив заходів для її відновлення. Відповідно до Постанови Ради Народних Комісарів СРСР № 371 від 26 травня 1945 року було поставлено низку важливих завдань:
Забезпечити щорічний приріст бджолиних сімей для відновлення втрачених пасік.
Організувати пасіки в кожному колгоспі, де для цього є відповідні умови.
Створити підприємства з виготовлення вуликів та іншого пасічницького інвентаря для задоволення потреб галузі.
Відновити діяльність племінних розплідників для поліпшення породних якостей бджіл.
Організувати масову підготовку спеціалістів у річних школах бджільництва.
Відкрити кафедри бджільництва у провідних наукових центрах – Києві, Ташкенті – для підготовки висококваліфікованих фахівців.
У цей період в Україні була відкрита кафедра бджільництва, яку очолив видатний науковець Василь Антонович Нестерводський. З 1945 по 1947 рік він керував кафедрою, заклавши міцний фундамент для її подальшого розвитку. Завдяки його наполегливій праці вдалося повністю відновити зруйновану війною навчально-дослідну пасіку, створити спеціалізовану лабораторію та організувати системний науковий підхід до розвитку галузі.
Основними напрямами досліджень того часу стали:
Розробка швидкісних методів розвитку бджільництва для прискореного відновлення галузі.
Запобігання масовій загибелі бджіл шляхом удосконалення технологій утримання та боротьби з хворобами.
Покращення кормової бази для підвищення продуктивності бджолиних сімей.
Розширення використання продуктів бджільництва у харчовій та косметичній промисловості.
Значним досягненням стало відкриття у 1958 році першої в Україні аспірантури з бджільництва на базі тодішнього сільськогосподарського інституту. Це дозволило залучати до наукової діяльності молодих перспективних дослідників, формувати нову генерацію фахівців, які сприяли розвитку галузі та впровадженню сучасних технологій у бджільництві.
Першими аспірантами з бджільництва були В.П. Поліщук, О.Й. Іванченко, М.І. Чергик, О.Г. Мегедь зараховані на кафедру спеціальної зоотехнії, якою завідував професор Микола Микитович Колесник. Спільно з доцентом В.А. Нестерводським він здійснював наукове керівництво дослідженнями з тем дисертаційних робіт аспірантів.
Саме завдяки цим ініціативам кафедра бджільництва стала центром наукових досліджень і підготовки кадрів, забезпечуючи галузь висококваліфікованими спеціалістами та сприяючи її подальшому розвитку.
Для створення зручностей у проведенні наукової роботи та поліпшення умов практичного навчання з бджільництва Голосіївський учгосп отримав від президії УАСГН (за сприяння її віцепрезидента, академіка П.Д. Пшеничного) відповідні кошти на ремонт надземної частини темника. В результаті цього кафедрі надали можливість обладнати літню лабораторну кімнату для занять безпосередньо на пасіці. У 1961 р. Голосіївській дослідній пасіці надано статус навчально-дослідній лабораторії, її передано безпосередньо кафедрі.
У 1971 році на пасіці було проведено реконструкцію двоповерхового корпусу, в якому розмістили навчальні лабораторії та музей бджільництва, впровадили засоби екранізації програмного матеріалу. Її відвідала група учасників ХХІІІ Міжнародного конгресу Апімондії.
Відновлена з 1988 р. кафедра бджільництва стала центром підготовки та підвищення кваліфікації фахівців галузі. Розширено підготовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру і докторантуру, сформувалась наукова школа В.А. Нестерводського. З другої половини ХХ ст. теми досліджень наукової школи охоплюють всебічне обґрунтування комплексного використання продуктивного потенціалу сімей. В результаті до відомих на той час виробничих напрямів бджільництва в Україні додається ще один, що охоплює пасіки комплексного використання бджіл. На його розвиток послідовники В.А. Нестерводського опублікували в підручниках, посібниках, довідниках нові напрацювання з технології ще чотирьох додаткових продуктів бджільництва. У відповідному розділі їх стало шість включно з двома основними, що традиційно висвітлювались раніше.
Викладачі та аспіранти кафедри продовжують виконувати дослідження з актуальних для науки і практики тем, зокрема, вдосконалення виведення бджолиних маток та їх інструментального осіменіння, підвищення комплексної продуктивності бджолиних сімей, збільшення ресурсів нектару і запилення сільськогосподарських культур. Важливою науковою працею у бджільництві України є селекційний продукт – внутрішньопородний тип бджіл української породи “Хмельницький”. Вперше експериментально обґрунтовано (спільно з лабораторією генетики) застосування систем молекулярно-генетичного аналізу чистопородності бджіл, підготовлено відповідні рекомендації, затверджені в Мінагрополітики і продовольства України (червень, 2012). Розроблено генетичні формули ідентифікації бджіл районованих порід. Співробітники кафедри постійно приймають участь у міжнародних конгресах, симпозіумах, науково-практичних семінарах, надають допомогу в підвищенні кваліфікації пасічників, публікують свої розробки в журналах “Український пасічник”, “Пасіка” та інших виданнях. Наукові праці кафедри з біології і технології осіменіння маток і селекції українських бджіл опубліковані в матеріалах ХХХХ Міжнародного конгресу Апімондії (2007). Вперше після набуття Україною членства у Федерації світового бджільництва була зроблена доповідь про селекційний продукт внутрішньопородний тип українських бджіл «Хмельницький» (В.П. Поліщук).
Пасіка завжди була майданчиком для проведення занять студентам факультетів технології виробництва і переробки продукції тваринництва, ветеринарної медицини, агробіологічного напряму, лісового і садово-паркового господарства та слухачами Інституту післядипломної освіти.
У 2013 році під час проведення в Києві Міжнародного конгресу Апімондії (вперше в Україні) Голосіївську навчально-дослідну базу кафедри бджільництва відвідали понад 800 учасників багатьох країн.
Свої позитивні враження вони відзначили під час спілкування у нашому чудовому природному оточенні та записали у книзі відгуків. Таким чином, іноземцям значно збагатилося уявлення про бджільництво України, його потужності на перспективу і використання нашого інтелектуального і виробничого потенціалу. В цьому полягає неоціненне значення багаторічної праці наших попередників.
Діяльність кафедри відбувається за наступними принципами: відкритість, свобода, організованість, швидка видача результатів. Серед додаткових можливостей хочеться зазначити проведення пізнавальних екскурсій, оздоровлення організму в апібудиночку, індивідуальне навчання зацікавлених осіб.
На Голосіївській навчально-дослідній пасіці постійно удосконалюється матеріально-технічна база:
оновлені всі навчальні лабораторії;
введений в дію новий літній клас;
відкрито навчально-демонстраційний майданчик;
збільшено кількість медоносних та пилконосних культур на демонстраційних ділянках;
впроваджено систему віддаленого моніторингу стану бджолиної сім’ї з використанням сучасних ІТ-технологій.
Саме завдяки поєднанню багатої сторічної історії з прогресивним сьогоденням та всебічною підтримкою керівництва університету Голосіївська навчально-дослідна пасіка була, є і буде головним центром розвитку бджільництва України, підтримкою та опорою галузі ще не одну сотню років!
Підтвердженням значущості цієї події стало проведення круглого столу, присвяченого 80-річчю кафедри бджільництва, який відбувся 26 лютого 2025 року. Захід став майданчиком для обговорення історичних досягнень кафедри, сучасних викликів галузі та перспектив її розвитку.
Святкування розпочалося о 10:00 на території Голосіївської навчально-дослідної пасіки, де учасники мали змогу ознайомитися з матеріально-технічною базою кафедри, обговорити досягнення в сфері навчання та наукових досліджень, а також поділитися власним досвідом.
Привітати співробітників кафедри та долучитися до дискусії завітали колеги з факультету тваринництва та водних біоресурсів на чолі з деканом Кононенком Русланом Володимировичем.
Гостей радо зустрів завідувач кафедри, який подякував усім присутнім за виявлену увагу до цієї знакової події. Він провів коротку екскурсію територією Голосіївської навчально-дослідної пасіки, ознайомивши відвідувачів із сучасною матеріально-технічною базою кафедри, лабораторіями, навчальними та дослідницькими майданчиками. Особливу увагу було приділено новітнім розробкам, що активно впроваджуються у навчальний процес та наукові дослідження.
Гості мали змогу оглянути оновлене обладнання, ознайомитися з сучасними технологіями утримання та догляду за бджолами, а також почути про перспективи розвитку бджільництва в Україні. Вони високо оцінили внесок кафедри у підготовку фахівців та її активну співпрацю з виробничими підприємствами й науковими установами.
Після екскурсії всі були запрошені до лекційної аудиторії, де й розпочалася офіційна частина заходу. Тут відбулося урочисте відкриття круглого столу, присвяченого 80-річчю кафедри, з вітальними словами виступив декан факультету тваринництва та водних біоресурсів Руслан Володимирович Кононенко, який відзначив значущість кафедри бджільництва для розвитку аграрної науки та освіти в Україні. Він наголосив на її унікальності як єдиного вищого навчального осередку з підготовки спеціалістів у цій галузі, відзначив вагомий внесок науковців кафедри у розвиток бджільництва, впровадження інноваційних технологій та розширення співпраці з міжнародними партнерами.
Руслан Володимирович також висловив подяку викладачам і співробітникам кафедри за їхню самовіддану працю, підготовку висококваліфікованих кадрів та розвиток наукових досліджень, що сприяють зміцненню позицій України на світовому ринку продуктів бджільництва. Він побажав колективу подальших успіхів, нових звершень та процвітання, наголосивши на важливості збереження традицій кафедри та впровадження сучасних методик у навчальний процес.
Перед початком доповідей слово було надано колезі, доброму другу кафедри, а в минулому – її аспіранту, Двикалюку Роману Мар'яновичу. Він із теплотою згадав роки навчання та наукової діяльності на кафедрі бджільництва, підкресливши її вагомий внесок у формування його професійних навичок та наукового світогляду.
У своєму виступі Роман Мар'янович подякував викладачам за безцінний досвід, підтримку та можливість реалізувати свої ідеї під час навчання. На знак вдячності та з нагоди 80-річного ювілею кафедри Роман Мар'янович зробив цінний подарунок – свою унікальну розробку, станок для отримання прополісу. Він детально розповів про принцип його роботи, зазначивши, що цей пристрій дозволяє значно підвищити ефективність збору прополісу, оптимізуючи процес його видобутку та покращуючи якість кінцевого продукту.
Цей надзвичайно корисний і цінний подарунок стане важливим доповненням до навчально-практичної бази кафедри. Він сприятиме більш ефективному навчанню студентів, дозволяючи їм на практиці опановувати сучасні технології збору бджолопродуктів. Викладачі кафедри висловили щиру вдячність Роману Мар'яновичу за його внесок у розвиток кафедри та популяризацію бджільництва як науки.
Наступним доповідачем був завідувач кафедри бджільництва, доктор сільськогосподарських наук, професор Повозніков Микола Гаврилович. У своєму виступі він детально розповів про історію становлення кафедри, її керівний склад у різні періоди та основні етапи розвитку.
Микола Гаврилович згадав визначних особистостей, які стояли біля витоків кафедри та зробили вагомий внесок у її становлення й процвітання. Він відзначив значну роль першого завідувача кафедри – Василя Антоновича Нестерводського, який після Другої світової війни доклав величезних зусиль для відновлення навчального процесу, створення матеріально-технічної бази та розвитку наукових досліджень.
У своїй промові Микола Гаврилович також зосередився на сучасному стані кафедри, відзначивши її досягнення за останні роки. Він підкреслив, що завдяки зусиллям викладачів та співробітників було розширено міжнародну співпрацю, оновлено матеріально-технічну базу, налагоджено зв’язки з виробничими підприємствами та впроваджено новітні технології у навчальний процес.
Наприкінці виступу професор Повозніков висловив слова вдячності всім, хто підтримує розвиток кафедри, та наголосив, що її майбутнє залежить від збереження традицій, тісної взаємодії науки й практики та активної підготовки нових поколінь фахівців у галузі бджільництва.
Професор Гончаренко Ігор Володимирович зосередив увагу присутніх на наукових здобутках кафедри бджільництва за весь період її існування, акцентуючи увагу на ключових дослідженнях, що мали суттєвий вплив на розвиток галузі.
У своїй доповіді він окреслив основні наукові напрями, які розвивалися на кафедрі, починаючи з моменту її заснування. Було згадано фундаментальні дослідження у сфері селекції та генетики медоносної бджоли, розробку методик підвищення продуктивності пасік, удосконалення технологій виробництва меду та інших продуктів бджільництва.
Було наголошено на активній участі викладачів та аспірантів у міжнародних дослідницьких проєктах, завдяки чому кафедра здобула визнання не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Підсумовуючи, професор Гончаренко підкреслив, що наукова діяльність кафедри завжди базувалася на тісному зв’язку з практикою, а її доробки продовжують активно використовуватися в сучасному бджільництві, сприяючи подальшому розвитку галузі та підготовці висококваліфікованих фахівців.
Микола Володимирович Войналович детально розповів присутнім про особливості навчального процесу на кафедрі бджільництва, акцентуючи увагу на його багаторівневості та практичній спрямованості.
Він наголосив, що кафедра забезпечує навчання студентів за сучасними освітніми програмами, які охоплюють як базові дисципліни, так і спеціалізовані курси, що дозволяють майбутнім фахівцям отримати ґрунтовні знання з біології, утримання та розведення бджіл, технологій виробництва продуктів бджільництва, економіки галузі та екологічних аспектів пасічництва.
Окрему увагу доповідач приділив практичній складовій підготовки студентів, зокрема роботі на навчально-дослідній пасіці, де майбутні бджолярі набувають необхідних навичок догляду за бджолами, ведення пасічного господарства, збору та переробки меду, а також проведення наукових досліджень.
Микола Володимирович також розповів про організацію курсів підвищення кваліфікації для пасічників та фахівців галузі. Він зазначив, що кафедра регулярно проводить навчальні програми, спрямовані на оновлення знань і вдосконалення практичних навичок, що дозволяє пасічникам бути в курсі сучасних тенденцій бджільництва.
Завдяки цим курсам слухачі отримують можливість ознайомитися з новітніми технологіями догляду за бджолами, методами боротьби з хворобами, сучасним обладнанням, а також правовими та економічними аспектами ведення пасічного бізнесу.
На завершення виступу Микола Володимирович підкреслив, що навчання на кафедрі бджільництва – це не лише здобуття знань, а й можливість реалізувати себе у престижній та важливій для екосистеми та агропромислового комплексу галузі.
У виступі Анастасії Вікторівни Видрик основна увага була приділена унікальному проєкту – першій в Україні онлайн-школі "Юний пасічник", яка вже успішно функціонує та здобула визнання серед молоді, зацікавленої у бджільництві.
Анастасія Вікторівна детально розповіла про особливості навчального процесу в цій школі, підкресливши, що її основна мета – забезпечити доступ до якісної освіти у сфері бджільництва незалежно від місця проживання слухачів. Завдяки онлайн-формату навчання стали доступними для школярів, студентів, пасічників-початківців та всіх охочих поглибити свої знання в цій галузі.
Вона розповіла про навчальні модулі школи, які включають як теоретичні заняття, що проводять викладачі кафедри бджільництва, так і практичні онлайн-уроки, під час яких учасники мають змогу ознайомитися з сучасними методами догляду за бджолами, особливостями сезонних робіт на пасіці, технологіями отримання продукції бджільництва та способами її реалізації.
Також Анастасія Вікторівна відзначила, що школа "Юний пасічник" стала важливим профорієнтаційним майданчиком, адже багато її слухачів після закінчення курсу висловлюють бажання продовжити навчання в галузі бджільництва, вступивши на на факультет тваринництва та водних біоресірсів.
Вона підкреслила, що успішний старт проєкту підтвердив його актуальність, і в подальшому планується розширення програми навчання, залучення нових фахівців, а також інтеграція новітніх цифрових технологій для підвищення якості освітнього процесу.
Надзвичайно цікавою, пізнавальною та захоплюючою була доповідь доцента Головецького Ігоря Івановича, яка викликала значний інтерес серед присутніх.
Доповідач поділився своїм унікальним досвідом та розповів про основні здобутки кафедри бджільництва за 30-річний період його роботи в її стінах. Він зосередив увагу на ключових досягненнях у науково-дослідницькій сфері, які значно вплинули на розвиток бджільництва як науки та практичної галузі.
Окрему увагу доповідач приділив діяльності таких корифеїв українського бджільництва, як професор Віктор Петрович Поліщук, професор Валерій Дмитрович Броварський, доцент Олександр Данилович Комісар, які зробили значний внесок у розвиток науки про бджільництво та підготовку кваліфікованих фахівців. Детально зупинився на активній діяльності кафедри у сфері підготовки наукових кадрів. Навів конкретні дані щодо захисту дисертаційних робіт аспірантами та здобувачами кафедри, підкресливши високий рівень підготовки майбутніх науковців.
Наприкінці виступу Ігор Іванович підкреслив, що кафедра бджільництва продовжує активно працювати над розвитком наукових досліджень та підготовкою висококваліфікованих фахівців, які зможуть розвивати бджільництво в Україні та виводити його на новий рівень.
У виступах завідувачки лабораторії Головецької Валентини Василівни та майстра виробничого навчання Чесановського Андрія Миколайовича була детально представлена інформація про роботу діючого музею Бджоли, який є невід'ємною частиною навчального процесу кафедри бджільництва, а також про методику проведення практичних занять зі спеціальних дисциплін.
Валентина Василівна з гордістю розповіла про унікальну експозицію музею, яка охоплює історію розвитку бджільництва, особливості утримання бджіл у різні історичні періоди. Вона підкреслила, що музей виконує не лише освітню, а й науково-дослідну функцію, адже його експонати є основою для навчальних занять студентів, а також джерелом натхнення для проведення наукових робіт.
Валентина Василівна зазначила, що музей активно відвідують не лише студенти, а й школярі, професійні пасічники та гості кафедри, для яких регулярно проводяться екскурсії, лекції та тематичні майстер-класи.
Майстер виробничого навчання Андрій Миколайович Чесановський детально розповів про особливості проведення практичних занять на кафедрі бджільництва, підкресливши їхню прикладну спрямованість. Він зазначив, що студенти мають можливість безпосередньо працювати з бджолиними сім'ями, вивчаючи методи догляду за ними, особливості селекції, технології отримання та переробки продукції бджільництва.
Також Андрій Миколайович розповів про роботу гуртка на якому студенти не тільки отримують теоретичні знання, але й мають можливість мати свій особистий вулик.
З цікавою інформацією виступив аспірант першого року навчання Білько Назар Вікторович. У своїй доповіді він поділився особистим досвідом і розповів про важливу роль кафедри у його науковому становленні.
Назар Вікторович зазначив, що навчання в аспірантурі дало йому можливість глибше зануритися в дослідницьку діяльність, працювати з досвідченими викладачами та науковцями, а також долучитися до міжуніверситетських проєктів. Він підкреслив, що саме підтримка кафедри, доступ до сучасних лабораторій та наукових матеріалів сприяють його професійному розвитку.
Окремо аспірант розповів про участь у конференціях та наукових семінарах, які допомагають розширити коло знайомств серед фахівців галузі та обмінятися досвідом із колегами. Він також відзначив, що кафедра відіграє ключову роль у формуванні його наукового світогляду та дає змогу працювати над актуальними проблемами сучасної науки.
Завершуючи виступ, Назар Вікторович висловив вдячність викладачам та наставникам за їхню підтримку та можливість реалізовувати власні дослідницькі ініціативи.
Завершальним став виступ Олексія Михайловича Лосєва, який упродовж п’яти років очолював кафедру бджільництва. Нині він працює в Новій Зеландії, де продовжує займатися науковими дослідженнями у сфері апіології.
У своєму виступі Олексій Михайлович з теплом згадав роки роботи на кафедрі, наголосивши на важливості спільних наукових проєктів, міжнародної співпраці та підготовки молодих спеціалістів у галузі бджільництва. Він відзначив вагомий внесок колег у розвиток кафедри, розширення матеріально-технічної бази та зміцнення зв’язків з бджолярами та науковцями з інших країн.
Олексій Михайлович поділився своїм досвідом роботи в Новій Зеландії, де активно досліджує місцеві види медоносних бджіл, особливості виробництва манукового меду та сучасні методи збереження здоров’я бджолиних сімей. Він наголосив, що багато підходів, які використовуються в українському бджільництві, мають значний потенціал для застосування на міжнародному рівні.
На завершення Олексій Михайлович висловив найкращі побажання нинішнім студентам, аспірантам та викладачам кафедри. Він закликав молодих науковців бути наполегливими у своїх дослідженнях, не боятися експериментувати та активно співпрацювати з міжнародною науковою спільнотою. Він також висловив сподівання на подальше зміцнення контактів між кафедрою та закордонними науковими установами, що сприятиме розвитку бджільництва як науки і промислу.
Після закінчення виступів присутні мали змогу взяти участь у майстер-класах, які підготували співробітники кафедри. Кожен із майстер-класів був присвячений окремому аспекту бджільництва та надав учасникам унікальну можливість не лише отримати нові знання, а й спробувати свої сили на практиці.
1. “Вчимося обирати мед” — Головецький І.І.
Ігор Іванович Головецький провів майстер-клас, присвячений тонкощам вибору якісного меду. Він розповів про основні характеристики різних сортів меду, їхні відмінності за кольором, консистенцією, ароматом та смаковими якостями. Особливу увагу було приділено методам визначення натуральності меду та виявлення можливих фальсифікацій. Учасники мали можливість самостійно оцінити кілька зразків меду та навчитися відрізняти справжній продукт від підробок.
2. “Воскова магія” — Видрик А.В.
Анастасія Вікторівна Видрик занурила присутніх у дивовижний світ бджолиного воску. Вона розповіла про його властивості, методи очищення та переробки, а також про різноманітні способи застосування воску в косметиці та медицині. Учасники змогли власноруч створити невелику вощинну свічку.
3. “Пилок і перга — технологічні нюанси” — Войналович М.В.
Микола Володимирович Войналович присвятив свій майстер-клас одному з найцінніших продуктів бджільництва — пилку та перзі. Він розповів про їхній склад, корисні властивості та значення для людського організму. Особливий акцент був зроблений на технологічних аспектах збору, сушіння та зберігання цих продуктів. Учасники мали змогу ознайомитися з сучасними методами обробки пилку та перги, а також скуштувати зразки продуктів різного виробництва.
Підсумовуючи захід, що присвячений 80-річчю кафедри бджільництва, можна твердо сказати, що він став визначною подією, яка об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, студентів. Захід не лише підсумував багаторічні досягнення кафедри, а й окреслив перспективи розвитку галузі в сучасних умовах.
Зібрання такого масштабу засвідчило, що кафедра бджільництва не лише має багате минуле, а й упевнено дивиться в майбутнє. Вона продовжує залишатися важливим науково-освітнім центром, який сприяє розвитку бджільництва, навчає нові покоління фахівців та впроваджує сучасні технології у цю сферу.
Завершуючи круглий стіл, учасники висловили вдячність організаторам та наголосили на необхідності подальшої співпраці між науковцями, практиками й студентами задля збереження та примноження досягнень українського бджільництва.
Руслан КОНОНЕНКО,
декан факультету тваринництва та водних біоресурсів
