Пізнати самого себе: рефлексії студентства за результатами сесії

 Формування пізнання, залежність навчання від викладання дуже давні за своєю історією в сучасній освіті. Ідеї та концепції легше реалізовувати, коли є інструмент розуміння. Якщо використовують під час навчання знайомий для нього контекст, він тим самим може полегшити запам’ятовування, оскільки «мнемосіне» ідей зберігається у мозку і налаштовує уже існуючі схеми знань. Коли у нинішніх умовах йдеться про навчання (у широкому сенсі) – воно не може бути просто формальним та інституціоналізованим. Має бути фокус на те, які умови для навчання створити, які ефективні процеси запропонувати для розв’язання навчальних ситуацій. Аристотелеві навіювання про п’ятий елемент, порядок і гармонію, спрацьовують! І містика середньовічного перетворення на «золото» дарують усім нове життя знань.
 Коли людина знає свої справжні чесноти, їй легше домогтися успіху у навчанні й праці, визначити свої місце в колективі, стати кращою. І наш університет націлений на те, щоб дати студентам найцінніший скарб – знання, а отримати їх можна у затиших просторих авдиторіях. Власне тут і можна дізнатись, хто ти є насправді, без недооцінювань і переоцінювань. Пропонуємо вам ознайомитись із думками студентів-першокурсників НУБІП України, які закінчують свій перший в стінах університету навчальний рік. Багато отримано нових знань, пройдено нових дисциплін і на завершення - закріплення теорії під час сесії.

 Вікторія: «Із кожним днем все більше і більше з’являлося бажання вивчати, старатися і відкривати двері у нове, ще невідоме життя, окреслювати горизонти для себе… Ця дружня атмосфера зачаровувала мене і надихала». Наталія: «Дружелюбний колектив, який завжди допоможе. Професіонали своєї справи… Вони продемонстрували мені, наскільки цікава і всебічна моя майбутня професія».

Лілія: «В університеті панує атмосфера творчості. Прагнення до знань та взаємодопомога. Завдяки цьому прекрасному місцю я познайомилась з неймовірними людьми з різних куточків України. Ми вчимося одне в одного. Я вдячна за те, що навчаюсь в найпрекраснішому університеті!».

Дмитро: «Завдяки лекціям ми заглиблювалися в історичні та суспільні процеси, формували власний погляд на оточуючий нас світ». Лєра: «В університеті я зрозуміла, що навчання – це не лише отримання знань, але й становлення критичного мислення та розвиток особистості».

Ірина: «НУБіП дає всі можливості для того, щоб ми справді чомусь навчалися практично, а для цього у нас є чудово обладнана медіалабораторія».

Кіра: «Навчатись в НУБіПі інколи складно, але все йде настільки природньо і добре, що труднощі не помічаєш. Університет проводить постійно заходи (спортивні, творчі, наукові), що максимально розкриває і розвиває таланти кожного, хто цього прагне».

Карина: «Екзамени я не забуду ніколи, особливо перші. Хвилювання, ночі за підготовкою, мрії про найвищий бал… І вірю, що в нашому університеті зможу стати кваліфікованою журналісткою».

Влада: «Уже з перших пар зрозуміла – перед нами не просто викладачі, перед нами професіонали своєї справи». Кирило: «Ми стали однією родиною. Ми вдячні нашому кураторові…».

Анна: «Хочу наголосити на тому, що тут дуже круто. Тут найкращі викладачі, гарна територія й панує затишна атмосфера, ніби в родинному колі. Не було дня, щоб я пожаліла, що вступила саме сюди. У нас мудрий, добрий, розумний, щирий куратор. Він нам як другий батько – підтримує рідних дітей». Наталія: «Ми разом готувалися до іспитів, обговорювали лекції, насолоджувались студентським життям».

Вікторія: «Завдяки університету я бачу зміни в собі, які позитивно впливають на моє життя». Валерія: «Це знайомство з новими людьми, що привнесли багато кольорів в моє життя».

Олена: «НУБІП дав поштовх для творіння чогось нового, відкрив двері туди, куди я мріяла потрапити все своє життя. НУБІП найкращий!» Ірина: «І я дуже щаслива, що моє серденько обрало саме це місце для успішного майбутнього». Марія: «Дякую адміністрації університету, викладачам, а також одногрупникам за цей рік та безцінний досвід!».

Cognosce te ipsum- пізнай самого себе. А перевірити себе можна під час навчальних та навчально-виробничих практик. То ж Ad rem (До справи)! Cпробуймо власні сили в різних видах діяльності. Не втрачаймо можливості навчитися нової корисної справи, берімося за будь-які громадські доручення. І щоб ми не робили, пам’ятаймо: чим різнобічнішою є діяльність, тим повніше розвивається обдарування і здібності, тим точніше можемо відповісти на запитання: Де моє покликання?

 
 Ірина ВАКУЛИК,
 доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації