Корисне поряд із цікавим: день відкритих дверей для коледжів

Зробити правильний вибір свого професійного шляху з метою реалізації себе у майбутньому завжди нелегко. Традиційний День відкритих дверей в університеті покликаний посприяти розумінню перспектив того чи іншого фаху для майбутніх студентів. 21 травня 2024 р. навчальний заклад гостинно відкрив свої двері для випускників Бережанського, Заліщицького та Мукачівського фахових коледжів.
Знайомство зі спеціальностями, що пропонує НУБіП України, завершилося мандрівкою цікавими місцями української столиці. Викладачі кафедри міжнародних відносин і суспільних наук, Вікторія Хвіст, Олена Кропивко та Людмила Лановюк, провели для гостей піші екскурсії територією Національного музею історії України у Другій світовій війні. Гості почули історію створення музею, пройтися по його знаковим локаціям, почути маловідому інформацію та просто помилуватися чарівними краєвидами Києва й схилами Дніпра. Цікавим є той факт, що висота монумента Батьківщина-мати перевищує висоту статуї Свободи в Америці. Скульптура Батьківщина-мати від п'єдесталу до кінчика меча сягає 62 м, а загальна висота разом із постаментом становить 102 м. В одній руці у неї 16-метровий, 9-тонний меч, в іншій – щит розміром 13-8 м і вагою 13 т, де було встановлено герб СРСР, який демонтували в рамках кампанії декомунізації. Каркас скульптури починається на глибині 17,8 м, куди йде бетонна криниця діаметром 34 м. Біля підніжжя монумента розташований Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Зі зведенням монумента Батьківщина-мати в Києві пов'язано чимало чуток та легенд. Згідно з однією з них, одного разу ще на етапі будівельних робіт із спорудження пам'ятника, першому секретареві ЦК КПУ Володимиру Щербицькому зателефонував київський митрополит, повідомивши, що йому було бачення такого змісту. У жодному разі не можна піднімати меч, який є символом війни вище хреста (символу смиренності) Лаврської дзвіниці, розташованої неподалік, оскільки тоді неминуче вибухне війна. За однією з версій, цей момент і послужив тому, що було вирішено вкоротити меч Батьківщини-матері на 12 метрів. На жаль, це не вберегло нас від війни…

Далі мандрівники піднялися до знаного християнського символу – Києво-Печерської Свято-Успенської Лаври. Лавра – це почесне звання, яке присуджувалося лише великим та значним монастирям. Всього у світі 12 Лавр, 4 з них знаходяться в Україні. Взявши початок від перших печер, виритих в 11 столітті, протягом 9 століть Києво-Печерська Лавра розрослася до величного комплексу церков і монастирів, що справляє не лише віруючих, а й звичайних туристів дуже сильне враження. Ченці та самітники Києво-Печерської обителі вирізнялися високими моральними якостями та подвижництвом, що викликало повагу у освічених та впливових людей свого часу. Поступово монастир перетворюється на своєрідну освітню установу, академію православних правителів. З усіх куточків сюди починають стікатися як знатні, так й освічені люди.

У різний час з Лаврою були пов'язані легендарні діячі, такі як: літописець Нестор (автор «Повісті временних літ»), живописець Аліпій, Агапіт – учень Антонія, цілитель, просвітитель Петро Могила, на честь якого названо академію у Києві, а також інші видатні особи. У печерах Лаври знайшли притулок мощі богатиря Чобитька, який прийняв чернецтво в Києво-Печерській Лаврі, взявши ім'я Ілля, якого вважають прототипом билинного героя Іллі Муромця.
Також відвідали й Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Музей складається з меморіальної частини (Свіча пам’яті, скульптура дівчинки з колосками в руках «Гірка пам’ять дитинства» на площі «Жорна долі», янголи при вході до меморіалу, Алея «Чорні дошки») та Зали пам’яті, що фактично виконує функцію музею. Згадали й трагічні сторінки нашої історії, щоб не допустити їхнє написання сучасниками!

Сповнені незабутніх та корисних вражень наші гості поїхали додому.

Людмила Лановюк,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук