Аспіранти 1 року навчання успішно пройшли процедуру захисту тем та методики дисертаційного дослідження!
9 лютого пройшло засідання комісії факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, на якій здобувачі наукового ступеня доктора філософії пройшли процедуру захисту теми та методики дисертаційного дослідження. Нагадаємо, що факультетська родина у 2023 році (травень, вересень) прийняла 28 аспірантів першого року навчання на 4 освітньо-наукові програми 091 «Біологія та біохімія», 101 «Екологія», 202 «Захист і карантин рослин», 091 «Біотехнології біологічних систем».
Комісія працювала в наступному складі: гаранти ОНП Микола Доля, Алла Клепко, Світлана Прилуцька, Лілія Калачнюк, вчені факультету Мирослав Піковський, Оксана Сикало, Валерія Бондарь, Олена Наумовська, Юлія Коломієць, Оксана Кляченко. На зустрічі також були присутні наукові керівники аспірантів.
Процедура захисту розпочалася зі вступного слова наукового керівника щодо обраної теми наукової роботи, а далі аспіранти представляли презентації своїх майбутніх дисертаційних досліджень. Презентація аспіранта містила 5 слайдів та містила актуальність роботи, орієнтований зміст майбутньої дисертації, загальний аналіз кількості наукових робіт, захищених на кафедрі та факультеті за даною науковою проблемою, презентація найбільш поширених методик за якими проводяться дослідження за даною науковою проблемою, передбачення можливих результатів для науки і практики внаслідок підготовки роботи та її захисту. Крім того, за результатами атестації здобувачі готували протокол.
Сергій Лелюшок доповів на тему «Науково – методологічне обґрунтування впливу локальних джерел забруднення на стан ґрунтового покриву», науковий керівник Олена Наумовська. Сергій підкреслив актуальність теми пояснивши, що ґрунт володіє високою чутливістю до дії негативних чинників урбанізації, та як один з консервативних компонентів біогеоценозу довго зберігає наслідки господарського впливу, а отже, визначає хід трансформаційних змін в урбогенному середовищі та дає основу для розроблення ефективних заходів із мінімізації негативних процесів антропогенного впливу та відновлення по рушених біогеоценозів у порушених екосистемах. Разом з тим, він окреслив наступні методики проведення дослідження: відбір проб ґрунту для оцінки його екологічного стану, спостереження і основні показники оцінки санітарного стану ґрунтів населених пунктів (амонійний азот, нітратний азот, хлориди, важкі метали, нафта і нафтопродукти, феноли легкі), визначення інтенсивності дихання ґрунту внаслідок забруднення ґрунту. Крім того, статистична обробка експериментальних даних буде з використанням комп’ютерних програм «Microsoft Excel».
Микола Юзик презентував роботу на тему «Особливості розвитку рідкісних та ендемічних видів рослин під впливом іонізуючого та неіонізуючого випромінювання в умовах Кам’янецького Придністров’я», науковий керівник Алла Клепко. Микола наголосив, що останніми десятиліттями досить актуальною стала проблема впливу іонізуючих та неіонізуючих випромінювань на біологічні об’єкти. Це зумовлено невпинним зростанням кількості радіоактивних речовин у довкіллі й підвищенням інтенсивності ультрафіолетових променів. До підвищення радіоактивності навколишнього середовища призводять насамперед розвиток ядерної енергетики, широке використання джерел іонізуючих випромінювань у медицині та промисловості.
Ігор Шляхтун виступив перед комісією з темою «Оптимізація біотехнологічного процесу отримання стійких до стрес-факторів довкілля ліній лаванди вузьколистої (Lavandula angustifolia Mill.)», науковий керівник Оксана Кляченко. Ігор досить детально обґрунтував актуальність теми зазначивши, що на території України великі площі орних земель, особливо зони степу страждають від недостатнього зволоження, що призводить до 30-50% недобору врожаю, особливо в посушливі роки. Саме тому, необхідно розробити методи мікроклонального розмноження лаванди для селекційної роботи націленої на створення нових, продуктивних сортів пристосованих до умов недостатньої вологості. Промислове вирощування лаванди вузьколистої та виробництво лавандової олії поширене на півдні України. Однак, лаванда не має великої популярності, як сільськогосподарська культура і одна із причин — це відсутність доступного та якісного посадкового матеріалу, сортів пристосованих до умов України.
Анастасія Луцюк доповідала з темою «Фітонематоди міскантусу гігантського (Мiscanthus Х Giganteus) та заходи контролю їх чисельності у Поліссі України», науковий керівник Тетяна Стефановська. Анастасія зазначила, що тема є інноваційною, тому за даною науковою проблемою немає дисертаційних робіт на кафедрі й факультеті, а на платформі Google Scholar присутня лише невелика кількість статей та публікацій. Mіскантус гіганстький (Miscanthus x giganteus) — популярна енергетична культура класу С4, як має високий вихід біомаси та значний вміст лігноцелюлози, вирощування потребує менших витрат, порівняно з іншими енергетичними культурами та сприяє збільшенню вилучення вуглецю за рахунок його поглинання ґрунтом. Біомаса міскантусу перероблюють на біотверде, біорідке та біогазоподібне паливо за допомогою термохімічних або біологічних методів. З міскантуса можна отримувати будівельні матеріали, геотекстиль, целюлозу та папір, шляхом механічного або хіміко-механічного варіння.
Слід зазначити, що аспіранти повністю розкрили актуальність обраної теми, детально описали методики, які вони будуть застосовувати, та чітко спрогнозували результати, які хочуть отримати. Після жвавих обговорень члени комісії погодилися з формулюванням тем дисертаційних досліджень та методиками їх проведення.
Бажаємо аспірантам факультету захисту рослин, біотехнологій та екології творчої наснаги та плідної роботи над написанням дисертації!
Наталія Батрак
