14-15 листопада 2022 р. на базі факультету інформаційних технологій проведено X Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію «ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ В СУСПІЛЬСТВІ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ '2022»
14-15 листопада 2022 р. на базі факультету інформаційних технологій НУБіП України проведено X Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію «Глобальні та регіональні проблеми інформатизації в суспільстві і природокористуванні '2022». Даний захід було проведено в режимі онлайн з використанням програмного забезпечення Cisco Webex.
Конференція розпочалася з привітальних слів декана факультету інформаційних технологій д.п.н., професора Олени Глазунової, яка зазначила, що актуальність даної міжнародної конференції не викликає сумнівів, особливо в розрізі ефективного розвитку штучного інтелекту, машинного навчання, робототехніки, застосування моделей, методів та інформаційних технологій в економіці, проблем забезпечення кібербезпеки, використання інформаційно-комунікаційних технології в поширенні знань, геоінформаційних систем і технологій у природокористуванні тощо.
Потому з привітальними словами до учасників міжнародної конференції звернувся начальник навчальної частини д.с-г.н, професор Володимир Отченашко, який також підкреслив актуальність конференції та важливість всіх питань, що були внесені в програму для обговорення та побажав всім учасникам плідної праці.
Також учасників конференції привітав її модератор к.е.н, доцент кафедри інформаційних систем і технологій Володимир Харченко. Він зазначив, що в роботі конференції приймають участь представники різних вітчизняних та закордонних навчальних та наукових закладів, зокрема Польщі, Німеччини, Грузії, Болгарії, Казахстану.
Представники організаційного комітету конференції подякували всім, хто відгукнувся на запрошення, надіслав свої тези на конференцію та підготував доповідь для виступу.
Пленарне засідання розпочалося з виступу професора, к.е.н, завідувача кафедри інформаційних систем і технологій НУБіП України Михайла Швиденка, з актуальною темою «Цифровізація сільськогосподарського дорадництва: створення та розвиток електронної платформи для фінансових/кредитних дорадників».
Професор М. Швиденко розповів про електронну платформу для фінансових/кредитних сільськогосподарських дорадників. Михайло Зіновійович відмітив, що функціонал інформаційно-довідкового веб-сайту включає формування добірки дайджесту, навчальний модуль тощо. Також було обговорено систему трансферу сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS Україна), проаналізовано її структуру.
Наступними доповідачами були д.е.н., провідний науковий співробітник Інституту економіки промисловості НАН України Світлана Турлакова та к.е.н., провідний економіст Яна Шуміло, які виступили з доповіддю на тему «Інструменти штучного інтелекту в управлінні поведінкою економічних агентів». Доповідачі охарактеризували систему управління поведінкою потенційних клієнтів з використанням інструментів зі штучним інтелектом на етапах реалізації маркетингової стратегії.
Автори доповіді виокремили основні стратегічні та тактичні маркетингові інструменти штучного інтелекту.
Також в доповіді було проаналізовано очікуваний соціальний та економічний ефект в системі управління поведінкою фахівців з маркетингу на етапах створення маркетингової стратегії та в системі управління поведінкою потенційних клієнтів на етапах реалізації маркетингової стратегії.
Наступною доповідачкою була Phd. Dr. Moldyr Ydyryshbayeva, al-Farabi Kazakh National University, Almaty, Kazakhstan, яка виступила з доповіддю на тему «Development of Bayesian networks for a decision support system during the analysis of internal cyber threats and network intrusions». У виступі доповідача було наведено модель динамічної Байєсівської мережі для всіх етапів вторгнення. Також Молдир Идиришбаєва проаналізувала архітектуру системи підтримки прийняття рішень (СППР) з використанням Байєсівських мереж.
Окрема увага була приділена ймовірності вірного визначення різних шахрайських дій на керівних посадах певних компаній. Зазначено, що вперше розроблені шаблони Байєсівських мереж для обчислювального ядра СППР під час прогнозування різних загроз і етапів вторгнення в інформаційні системи. Це дозволяє аналітикам за допомогою СППР оперувати різними змінними та визначати ймовірність реалізації загроз чи конкретного етапу вторгнення в інформаційну систему.
Жваву дискусію викликала доповідь Віталія Лисенка, д.т.н., професора, завідувача кафедри автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка, заслуженого працівника освіти України НУБіП України на тему «Перспективи автоматизації складних біотехнічних об’єктів». У своїй доповіді Віталій Пилипович зазначив перспективи автоматизації складних біотехнічних об’єктів та чинники, що впливають на зміст автоматизації. Серед них доповідач виокремив: застарілу конструкцію технологічних приміщень, природні забруднення, рутинність у роботі масового обслуговуючого персоналу, що призводить до збільшення собівартості виробленої продукції, потребу в наявності диспетчерів та їх роль в прийнятті управлінських рішень, розосередженість об’єктів керування тощо.
Професор В. Лисенко охарактеризував нейромережеве прогнозувння сонячної радіації, використання перетворення Гільберта-Хуанга для фільтрації часового ряду сонячної радіації. Також в доповіді було представлено інтелектуальний роботехнічний комплекс для використання у спорудах закритого ґрунту.
Наступним виступив, к.т.н., доцент кафедри автоматизації технологічних процесів і робототехнічних систем Одеського національного технологічного університету Михайло Степанов із темою «Інваріантна САР з пошуковою оптимізацією коефіцієнта передачі у моделі коригувального зв’язку».
Дослідження даного питання є досить актуальним, оскільки дозволяє підвищити динамічну точність САР інваріантних до контрольованих збурень для об’єктів управління технологічного типу в умовах невизначеності та нестаціонарності коефіцієнтів передачі в каналах дії контрольованих збурень та каналів керування. Було наведено структурні схеми САР інваріантних до контрольованих збурень. Також було проаналізовано параметри ідентифікації моделей динаміки каналів об’єкта управління та розрахунки коригувального зв’язку.
Після пленарного засідання робота міжнародної конференції продовжилася у п’яти секціях, де було більш детально обговорено багато складних та важливих питань інформатизації, при цьому кожна доповідь супроводжувалася жвавою дискусією учасників.
Отже, проведена Міжнародна онлайн-конференція засвідчила надзвичайну важливість інформаційних систем і технологій та їх значення у вирішені проблем та прийнятті управлінських рішень як на регіональному, так і глобальному рівнях.
Оргкомітет дякує всім учасникам конференції за інтерес, доповіді та цікаві ідеї і запрошує до подальшої співпраці!
Володимир Харченко,
кандидат економічних наук, доцент
секретар конференції
