Профорієнтаційні преференції українського юнацтва, зумовлені кризовими реаліями
Профорієнтаційні преференції українського юнацтва, зумовлені кризовими реаліями
July 1, 2022
На погляд типового гуманітарія з тривалим досвідом абстрактно-філософського мислення та викладання філософських та інших соціально-гуманітарних дисциплін, наразі, в умовах таких межових (екзистенційних) реалій, наші звичні алгоритми сприйняття й транслювання студентам смислобуттєвої проблематики значно трансформується. У кризові часи взагалі абстрактно-глибинні контексти відсуваються на вторинні позиції. При цьому думки величезної кількості людей пов’язані з практично-антропологічними запитами. Йдеться про те, що наразі визначальним для ментальності й особистісних рефлексій стає не усвідомлення загальносвітоглядних буттєвостей, - а отримання відповідей на земні щоденні питання: як знайти душевний спокій, іманентну цілісність та хоча б деяку гармонію із собою і оточенням? Ірраціональна реальність спонукає до ірраціональних (психологічних, душевних й духовних) відповідей та зусиль. І місія викладача воєнного часу, очевидно, і полягяє в тому, щоб огорнути наше юнацтво цим дорослим душевним і духовним кансонансом та дарувати відчуття стабільності, спокою й впевненості. При цьому, звичайно, має транслюватись непохитність ціннісних позицій.
Для людей мого покоління нинішні юнаки і дівчата, що закінчують школи чи коледжі, - є майже terra incognita – настільки вони залучені до свого ідентичного кола інтересів та комунікації, що аналіз їх мотивацій та вибору потребує окремих ментальних зусиль. Тим більше, що самі ці мотивації перебувають у трансформаційних процесах під впливом драматичних реалій.
Мені довелось поспілкуватись з двома різними юнаками-однолітками. Вони обидва – українці, які навчаються в різних країнах, живуть в різних умовах з різною мірою відповідальності за себе і своє подальше життя. Але їм обом скоро виповниться 17 і обидва вони з впевненістю й оптимізмом дивляться в майбутнє. При цьому з великою вірогідністю через рік вони будуть абітурієнтами кафедри Соціальної роботи та реабілітації НУБіП України.
Наразі спілкуюсь з Назаром Зубанем, який вчиться у польському коледжі і живе у гуртожитку польського коледжа далеко від Києва і батьків. Свій вибір поїхати до Польщі вчитись після 9 класу київської середньої школи – він здійснив сам. Як і сам завжди мав потяг до вивчення іноземних мов. І нині він вільно володіє як англійською, так і польською. Навчання у польському коледжі розглядає як сходинку до освіти у закладі вищої освіти. З його слів, такі плани на своє майбуття вибудовують далеко не усі його друзі-коледжани. Швидше обирають заклад вищої освіти співвітчизники. Польські юнаки більшою мірою зорієнтовані на працю після коледжу. При цьому працює певну кількість годин на день вже переважна більшість коледжан. І зайняті вони часто у сфері обслуговування.
Наші сучасні драматичні реалії вплинули і на зміни у профорієнтаційних преференціях Назара. Якщо нещодавно юнак робив вибір на користь майбутньої соціо-комунікативно аспектованої діяльності, то нині його вже так само приваблюють міжнародно-логістичні напрямки та пов’язане з ними вивчення додаткових до англійської й польської – іноземних мов. Але його зацікавила перспектива отримання подвійного диплому по спеціальності, пропонованій нашою кафедрою. І через рік за сприятливих обставин, можливо, він буде нашим абітурієнтом.
Другого юнака звуть Роман Лабюк і наступного року він закінчує школу «Наукова зміна» на лівому березі Києва. Так само, як і більшість його однокласників, Роман орієнтований на продовження освіти у закладі вищої освіти. При цьому багато хто з його друзів розглядає закордонний варіант навчання. Як вибір майбутньої професії, так і вибір закладу вищої освіти однокласників Романа значним чином детермінований батьками. До їхньої позиції у цьому питанні дослухаються відсотків 60-70 його однокласників. Спектр вподобань й інтересів Романа та його друзів досить широкий, вони є відкритими та здатними успішно сприймати і залучатись до найрізноманітніших сфер знань і діяльності.
При цьому сам Роман віддає перевагу соціально-гуманітарним сферам і напрямкам навчання та майбутньої діяльності. Його, так само як і Назара, зацікавила програма подвійного українсько-польського навчання з подвійним дипломом ( перспектива навчання у Поморській Академії міста Слупськ у Польщі, перебуваючи у той самий час на навчанні у НУБіП).
Отже, маємо перспективу зустрітись з Вами, юнаки-українці, у стінах нашого славетного НУБіПу на кафедрі соціальної роботи та реабілітації. Успіхів!
Доцент кафедри соціальної роботи та реабілітації Чекаль Л. А.
