«Я в серці маю те, що не вмирає»: гуманітарії провели конференцію, присвячену 150-річчю від дня народження Лесі Українки

26 лютого 2021 року

«На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несмілий заспівала,
А хто стрічався на шляху зо мною,
Того я щирим серденьком вітала... »
Леся Українка

     Під таким девізом 25 лютого 2021 р. пройшла IV Міжнародна очно-дистанційна науково-практична конференція «Соціокомунікативний простір України: історія та сьогодення», присвячена 150-річчю від дня народження Лесі Українки – геніальної доньки українського народу, краси і гордості нації, яка золотими літерами вкарбувала своє ім’я до когорти національних геніїв світу.

Мій предковічний,
мій умитий росами,
космічний,
вічний,
зоряний, барвінковий…
Коли ти навіть звався ‒ Малоросія,
твоя поетеса була Українкою! (Ліна Костенко)

     Організована кафедрою журналістики та мовної комунікації гуманітарно-педагогічного факультету, зініційована його деканом Василем Шинкаруком, тематика конференції зацікавила метрів української науки як із України, так і з інших країн: Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії, Канади, відомих політиків, знаних громадських та культурних діячів, викладачів та студентів, вчителів і учнів, зокрема, шкіл та гімназій, яким присвоєно ім’я Лесі Українки, – усіх, хто мав бажання поділитись із науковою спільнотою своїми лесезнавчими міркуваннями та відкриттями. Конференція пройшла в очно-дистанційному режимі із дотриманням усіх карантинних обмежень.

     Відкрив роботу конференції декан гуманітарно-педагогічного факультету доктор філологічних наук, професор Василь Шинкарук, який зворушливо і ємно розпочав розмову про Лесю Українку, яка за духовною поставою і силою таланту є однією з найяскравіших поетес в літературі усіх народів. Мала батьківщина – Волинь – дала Лесі Українці (Ларисі Петрівні Косач) надзвичайний генетичний код, збагатила її творчими імпульсами, надихнула на твори, які мають до сьогодні загальнолюдський сенс. Леся Українка – нам, українцям, і зараз висвітлює дорогу до самих себе: до мови, до родини, до рідної землі, до України.

  

  

     Із вітальним словом до учасників конференції звернувся Сергій Кваша – проректор із навчальної та виховної роботи, доктор економічних наук, професор, академік НААН України, який окреслив тематику конференції і наголосив на цінностях тієї культурної спадщини, яку надала родина Косачів українському народові. «Ми повертаємося у слово, у твори наших унікальних людей», – зазначив Сергій Миколайович.

     До привітань учасникам конференції долучився Микола Томенко – доктор політичних наук, професор, голова наглядової ради Національного університету біоресурсів і природокористування України, голова Громадського руху «Рідна країна», знаний громадський і політичний діяч. Він зазначив, що основним завданням науковців є популяризація європейських поглядів Лесі Українки, чиє життя і діяльність для сучасної молоді яскравий приклад жертовності та відданості. Також доповідач розповів про здобутки громадського руху – реконструкцію пам’ятника Лесі Українці, видання повного зібрання творів письменниці у 14-ти томах тощо.

  

     Слова-привітання учасникам конференції висловив Іван Заєць, громадський і політичний діяч, народний депутат України І, ІІ, ІІІ, ІV і VI скликань, який зауважив, що у своїй творчості Леся Українка відображала особливості українського світогляду, зокрема природошанування.
     Сергій Озіряний, народний артист України, артист театру і кіно, провідний актор Національного академічного драматичного театру російської драми імені Лесі Українки, вітаючи учасників конференції, відзначив, Леся Українка стоїть в одному ряду з такими титанами, як Тарас Шевченко та Іван Франко. Її драматичні твори сценічні, тому порадив дивитися пʼєси за мотивами творів Лесі Українки, дивитися і насолоджуватися.

  

     Вероніка Нідзієва, директор гімназії № 117 імені Лесі Українки (м. Київ) і Анатолій Поліщук, директор загальноосвітньої школи I-III ступенів (с. Колодяжне, Ковельський р-н, Волинська обл.), були суголосні в тому, що науково-практична конференція, яка зібрала наукову спільноту – це чудова можливість обмінятися думками та поділитися знаннями, тут зав’язуються необхідні професійні зв’язки, напрацьовується безцінний науковий досвід, накреслюється нове бачення щодо вирішення проблем, які хвилюють широке коло освітян та науковців, що у підсумку сприяє розвитку вітчизняної науки та формуванню системи сучасних знань.

  

  

  

     Пленарне засідання конференції відкрив доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України, заслужений працівник освіти України, член Національної спілки журналістів України Василь Шинкарук доповіддю «Феномен природи у поетичній творчості Лесі Українки». У виступі доповідач акцентував на необхідності переосмислення проблеми взаємозв’язку природи і людини, що червоною ниткою пронизує творчість поетеси. Возвеличення краси природи і необхідність гармонії з природою завжди посідала чільне місце в доробках авторки. І актуальність цієї теми зумовлена тим, що навколишнє середовище у наш час «доведене до критичного стану і потребує рішучих дій, спрямованих на його охорону та збереження».

     Родзинкою виступу стали відеофрагменти, де звучала поезія Лесі Українки, що її читали народні артисти України Тетяна Цимбал і Василь Ілащук та професори університету Роман Рудий, Ірина Майданюк, Світлана Харченко, Тетяна Семашко та Інна Савицька.

     На пленарному засіданні були заслухані доповіді, які різнобічно висвітлювали актуальні питання освіти та науки. Із доповідями виступили:
Микола Жулинський – український літературознавець, критик, громадський та політичний діяч, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, почесний академік Національної академії мистецтв України, лауреат низки літературних премій (тема доповіді «Леся Українка в боротьбі проти духовного рабства»). Наскрізною думкою виступу стала важливість духовного та національного просвітлення українського народу, яким займалася Леся Українка. Ця діяльність, як зазначив Микола Григорович, залишається актуальною і сьогодні, адже тільки суверенна нація може творити свою державу та історію.

  

  

  

     Естафету виступів прийняли знані у науковому і культурному світі особистості: Лариса Кравець – доктор філологічних наук, професор кафедри філології (українське відділення) Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II (тема доповіді «Інтелектуалізм Лесі Українки через призму сьогодення»); Тетяна Семашко – доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України (тема доповіді «Архетипи індивідуально-авторської картини світу Лесі Українки у часопросторі сьогодення»); Наталія Голікова – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (тема доповіді «Пісенно-поетичне слово Лесі Українки у вимірах сучасної лінгвостилістики»); Олександр Савенко – заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України (1994-1996; 2003-2005), академік Євразійської телевізійної академії (тема доповіді «Детективна історія невідкритої меморіальної дошки Лесі Українці, яку НУБіП має шанс завершити»); Лариса Семенюк – кандидат філологічних наук, доцент, вчений секретар Волинського національного університету імені Лесі Українки, учасниця проєкту Повного академічного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах (тема доповіді «Повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах: від задуму до реалізації»); Леонід Криворучко – заслужений працівник мистецтв України, завідувач відділу літератури з питань мистецтв Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (тема доповіді «Презентація бібліографічного покажчика «Леся Українка на театральній сцені»); Тетяна Чумак – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України, відмінник освіти України, член Національної спілки журналістів України (тема доповіді «Неоромантичні мотиви інтимної лірики Лесі Українки»); Лілія Ожоган – кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України (тема доповіді «Леся Українка і Жан-Марі Гюйо: із секретів творчості»); Надія Павловська – кандидат фізико-математичних наук, керівник учнівського наукового товариства «Неопалима купина» ліцею №4 імені Лесі Українки Дрогобицької міської ради Львівської області (тема доповіді «Пошукова діяльність щодо міжпредметних зв’язків у вивченні життя і творчості Лесі Українки»); Альона Палаш – аспірантка відділу стилістики Інституту української мови НАН України (тема доповіді «Слово Лесі Українки у поезії: тяглість мовно-естетичної традиції»).

  

  

     Доповіді, озвучені на пленарному засіданні, викликали зацікавленість і стали предметом активного обговорення та жвавих дискусій.

     Працівники та студенти кафедр культурології та мовної комунікації підготували низку відеоматеріалів, в яких із високою професійністю висвітлили непросту, але таку пронизливу історію Лесиного життя.

     Робота конференції продовжилася в секціях, де висвітлювалися актуальні проблеми сучасної філологічної, філософської, історичної, педагогічної, соціологічної, етнологічної наук з метою їх подальшого використання в сучасних комунікативних дискурсах; лінгвістичні, літературознавчі та дидактичні дослідження, пов’язані з постаттю Лесі Українки, що засвідчують невмирущість її творчого феномену, утверджуючи ідеали свободи та гуманізму.

     Проведена конференція стала зразком унікального поєднання наукової теорії, творчого підходу та медійного пошуку. Безсумнівно, наукові дослідження є і будуть підґрунтям для успішного економічного, соціального та культурно-освітнього розвитку України, а наукові пошуки сприятимуть розвитку демократичної держави, інтеграції та модернізації вітчизняної вищої освіти та науки.

Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам воріття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!

Тетяна Семашко,
професор кафедри журналістики
та мовної комунікації,
Ольга Ткач,
студентка спеціальності «Журналістика»


Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook