Дистанційне навчання. Доцент Ірина Грищенко про власний приклад ефективної системи взаємодії зі студентами та слухачами, що формує у них лідерські якості та професійні вміння
Динамічні зміни в світі, суспільстві, свідомості людей, викликані глобальними загрозами людству, серед яких і пандемія COVID-19, вплинули на всі сфери життєдіяльності суспільства, зокрема і роботу освітніх закладів в період дистанційного навчання. Сьогодні з питань організації і проведення останнього ми спілкуємося з доктором наук з державного управління, доцентом кафедри публічного управління та менеджменту інноваційної діяльності ННІ неперервної освіти і туризму Іриною Грищенко.
Яка, на Вашу думку, традиційна чи дистанційна форма навчання є більш ефективною і яка з цих форм складніша організаційно?
– Ваше запитання як море, в яке впадає безліч річок. Річок, які несуть до моря властиву саме їм воду, піщинки, енергетику тощо. Так і в Україні є Київ, у якому вже з десяток років освітні заклади успішно працюють з використанням дистанційної форми навчання, а є віддалені населені пункти у яких не чули про таку освіту.
Національний університет біоресурсів і природокористування України приймає в свої обійми вступників з усіх куточків країни і повинен забезпечити якісну освіту не зважаючи на жодні виклики, зокрема, карантинні обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19.
Під час цьогорічної вступної кампанії у суспільстві та й серед абітурієнтів часто лунало питання: «Навіщо вступати і платити гроші, якщо не ходити в університет?» Звичайно, у нашому суспільстві існував, та й продовжує існувати стереотип, що знання можна отримати лише коли безпосередньо біля тебе знаходиться викладач, який розкаже, покаже та запитає про пройдений матеріал.
Я ж, як викладач з багаторічним стажем, а також як державний службовець, який розуміє, які знання, вміння та навички повинен мати наш випускник за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» хочу сказати, що дистанційне навчання, якщо воно якісно організовано, може дати студентам і слухачам більше можливостей ніж традиційне навчання.
Ви запитаєте чому? Відповідаю. Перше, чим я займаюсь як викладач, зокрема у бакалаврів першого року навчання – це формування у студентів ініціативи і активності. Вони приходять після школи, а на нашу спеціальність вступають лише найкращі діти, в переважній більшості медалісти, і на перших заняттях сидять, слухають, пишуть, але проаналізувати, сформувати власну думку, пов’язати пройдений матеріал з подіями, які відбуваються в світі не завжди можуть! Потребують удосконалення і їхні аналітичні навички. Теж саме стосується формування і висловлення власної думки. Завдання з формування плану виходу з будь-якої проблемної ситуації, часто викликає у студентів-першокурсників паніку. А вони до нас прийшли зі шкіл, які працювали в звичайному традиційному режимі, тобто був контакт вчителя і учня. Але отримавши якісні теоретичні знання вони не можуть використовувати їх на практиці. Тобто класичний вислів: «Теорія без практики мертва і безплідна, практика без теорії безкорисна і пагубна» діє!
Натомість, так сталося, що всі ми вже півроку працюємо в дистанційному режимі. За цей час ми напрацювали певний досвід, навчилися і викладачі й студенти (слухачі) використовувати інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.
Дистанційне навчання має різні форми, режими і технології, які використовуються як окремо так і в поєднанні між собою.
Синхронний режим дистанційного навчання ми використовуємо для лекційних занять, коли викладач та студенти одночасно перебувають у веб-середовищі за допомогою відеоконференцій, чатів, соціальних мереж. Асиметричний режим дистанційного навчання, коли учасники взаємодіють між собою із затримкою в часі, передбачає використання форумів, електронної пошти, соціальних мереж тощо дуже зручний для самостійної, індивідуальної роботи та контрольних заходів.
Як показала практика, контрольні заходи проведені в асинхронному режимі, при цьому з використанням не тестових, а відкритих питань з наданням аргументованих і підтверджених практичними заходами відповідей, значно ефективніше формують у студентів уміння застосовувати на практиці отримані теоретичні знання.
Негативом асиметричного режиму є, перш за все, збільшене в рази часове навантаження на викладача, оскільки текстові відповіді на декілька сторінок необхідно уважно перечитувати і по кожному робити певні зауваження чи правки, відправляти студенту для зворотного зв’язку і знову перечитувати. Звичайно, багато хто скаже, що це зайва робота, проте, особисто на мою думку, студенти на нашу спеціальність 281 «Публічне управління та адміністрування» вступають для того, щоб розвинути в собі управлінські якості, зрозуміти основні закони управління людьми, галузями, територіями, набути знання і вміння ефективної комунікації. Саме тому, я вважаю своїм обов’язком, приділити студентам стільки уваги, щоб вони: 1) зацікавилися і прониклися вивченням фахових дисциплін; 2) постійно мали індивідуальний зворотний зв’язок через будь-які засоби комунікації з викладачем; 3) обов’язково мали колективний зворотний зв’язок на лекційних та практичних заняттях; 4) розвивали і формували в собі управлінські навички.
Кожен з цих пунктів, насправді, потребує величезної роботи викладача над собою, оскільки це і підготовка до занять, і вміння вчасно перевірити і коректно подати свої рекомендації студенту, а потім зв’язатися зі студентом і отримати від нього виправлені матеріали.
Навіщо так ускладнювати собі життя? Навіщо свої рекомендації і зауваження подавати студенту коректно, здивується переважна кількість викладачів?Поясню. У нас специфічна спеціальність. Ми готуємо керівників. А керівником і лідером не можна стати прослухавши лекцію. Не може стати ефективним управлінцем той, хто не впевнений у своїх силах. Хто не може спокійно прийняти свої помилки і виправити їх. Як правило, ефективні керівники – це люди, які мали досвід спілкування з результативними керівниками, переймали їхню поведінку в роботі з людьми, вміння комунікувати і підбирати команду. Саме тому, всі викладачі, долучені до викладання дисциплін спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування» власним прикладом ефективної системної взаємодії зі студентами та слухачами формують у них комунікативні навички, лідерські якості та професійні вміння.
Загалом, від себе можу сказати, що навіть після зняття карантинних обмежень і повернення до традиційної форми навчання, я буду, за можливості, використовувати і рекомендувати студентам змішану форму навчання з використанням як традиційної так і дистанційної форм.
Чому Ви вважаєте дистанційну форму навчання більш сучасною і прогресивною?
– Дистанційна форма навчання надає більше можливостей, зокрема:
1) немає прив’язки до місця перебування слухача та часу виконання завдання;
2) студенти мають значно більше вільного часу, який можуть використовувати для підробітку, заняття спортом, вивчення мов, влаштування особистого життя та багато чого іншого.
Студент, таким чином, сам вирішує, на що витрачати вільний час і чому приділити цей час, тобто він має більше часу для усвідомленого самовизначення і спрямування вивільненого часу на те, що саме його цікавить і приваблює у професійній діяльності, у поглибленні тих чи інших знань, у приділенні уваги своєму саморозвитку, самовдосконаленню.
Величезною перевагою дистанційного навчання є можливість зайнятися спортом, вивченням тих речей, на які завжди бракувало часу.
Вже багато років поспіль в НУБіП України працює навчально-інформаційний портал Elearn.nubip, на якому розміщена переважна більшість навчальних дисциплін і який став основою дистанційного навчання в університеті. Його перевагою є те, що викладач може будь-коли вносити на свій курс нові матеріали, адже друковані підручники допоки друкуються вже застарівають, а мобільність подачі матеріалу через дистанційне навчання в Elearn.nubip значно наближує теорію до практики. В нашій спеціальності це надзвичайно актуально.
Яким чином організовані практичні заняття?
– Спеціальність 281 «Публічне управління та адміністрування» не передбачає чіткої прив’язки практичних занять до лабораторії, тому, за час карантинних обмежень, ми напрацювали алгоритм проведення практичних занять через Elearn.nubip, Zoom конференцію, використання чатів тощо.
Щоб Ви додали чи змінили на навчальному порталі університету Elearn.nubip?
– Професійна команда університету, яка забезпечує роботу навчально-інформаційного порталу Elearn.nubip постійно його оновлює і вдосконалює, тому рекомендацій щодо внесення змін наразі не маю.
Як залучаєте і мотивуєте студентів до навчання?
– Спеціальність 281 «Публічне управління та адміністрування» вбирає у себе надзвичайно велику кількість різноманітних напрямів знань. Це й комп’ютерні технології, право, економіка, соціологія, психологія, політологія, фінанси, менеджмент, мовна підготовка та багато іншого.
Для залучення і мотивації студентів до навчання застосовуємо різноманітні прийоми, серед яких, досить часто, запрошуємо під’єднатися до наших занять державних службовців з різних органів державної виконавчої влади. Оскільки ми маємо укладені меморандуми і договори про співпрацю, то наші студенти успішно стажуються в органах влади.
Дуже подобається студентам використання на заняттях різних кейсів, рольових ігор, командних диспутів тощо.
За час карантинних обмежень наші бакалаври вже тричі приймали участь у науково-практичних конференціях за міжнародною участю та готували тези виступів. Щойно були учасниками конференції «Україна 2030: публічне управління для сталого розвитку», яка відбулася в дистанційному режимі 26-30 жовтня 2020 року.
Порадьте Вашим колегам, як ефективно організувати свій час на дистанційці?
– Насправді, універсальною для всіх є порада берегти здоров’я своє і своїх близьких. Лише здорова людина здатна ефективно працювати, передавати свої знання та ділитися досвідом. У НУБіП України працює потужний професорсько-викладацький колектив, який має універсальний досвід і може підлаштовуватися і швидко змінювати свою роботу залежно від суспільних викликів та загроз. Наш університет як корабель в бурхливому морі – відчуває всі хвилі та пориви вітру, реагує на них, але курсу свого не змінює, йде до наміченої цілі.
Ваше запитання до ректорату? Ваші побажання.
– Нам надзвичайно поталанило з ректором, з його блискучим вмінням йти на випередження, тому ректорат, як і в цілому університет має змогу єдиним клином торувати шлях до впровадження в життя місії університету - створювати, систематизувати, зберігати і поширювати сучасні наукові знання для покращення якості життя людей; готувати фахівців європейського і світового рівня інтелектуального та особистісного розвитку.
Розмовляв Денис Рудень
