Академіку Національної академії аграрних наук України Ігорю Гудкову - 80!

27 липня 2020 року

 Сьогодні святкує славний ювілей доктор біологічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України, Заслужений діяча науки і техніки України, професор кафедри радіобіології та радіоекології НУБіП України
ГУДКОВ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ!

ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ІГОРЮ МИКОЛАЙОВИЧУ!

Від імені ректора Станіслава Ніколаєнка, багатотисячного колектива Національного університету біоресурсів і природокористування України у радісний і світлий День Вашого 80-річчя щиро привітаємо Вас, талановиту особистість, відданого справі викладача, прогресивного та наполегливого науковця, який упевнено може пишатися своїм духовним та інтелектуальним потенціалом, успіхами та досягненнями.
Ваша життєва позиція, служіння ідеалам добра і справедливості є прикладом для багатьох людей, працювати з Вами комфортно і приємно. 
У день Вашого Ювілею бажаємо Вам міцного здоров’я, сімейного затишку, плідної праці, нових наукових звершень та добрих справ! Хай Вас підтримують та надихають рідні люди, розуміють і допомагають колеги, оминають негаразди і непорозуміння.
Бажаємо побільше хороших днів, щасливих подій і миттєвостей, радісних звісток і свят, щоб Ваші старання були виправдані вдячністю Ваших учнів. Нехай всі Ваші дні будуть наповнені любов’ю рідних, удачею, приємними клопотами, прекрасним самопочуттям і оптимістичним настроєм. Всіх благ Вам і гармонії душі!

    І.М. Гудков народився в с. Поздекі Орічевского району Кіровської області. У 1947 році сім'я переїхала до України, куди батько полковник військово-ветеринарної служби, кандидат ветеринарних наук після демобілізації з лав Радянської Армії був направлений на науково-викладацьку роботу в Білоцерківський сільськогосподарський інститут. У 1962 році І.М. Гудков з відзнакою закінчив факультет ґрунтознавства та агрохімії Української сільськогосподарської академії в Києві (нині НУБіП України) і після обов'язкового відпрацювання на виробництві в 1964 році вступив до аспірантури Інституту фізіології рослин АН УРСР за спеціальністю біологія. Вибір спеціальності був не випадковим. Ще, будучи студентом, під впливом курсу «Сільськогосподарська біологія», який читав видатний український біолог академік АН УРСР і ВАСГНІЛ П.А. Власюк, захопився ідеями цієї науки, про яку в ті роки - період масових випробувань атомної зброї, багато писали. Саме П.А. Власюк рекомендував студента І. Гудкова своєму співробітникові і учневі, молодому вченому, згодом академіку НАН України, директору Інституту фізіології рослин Д.М. Гродзинському. Під його керівництвом І.М. Гудков підготував і в 1967 році захистив кандидатську, а в 1979 році - докторську дисертації, пройшов шлях від аспіранта до заступника директора інституту.

    Основні наукові роботи І.М. Гудкова цього періоду присвячені дослідженням в області протирадіаційного захисту та пострадіаційного відновлення рослин. Ним вперше були встановлені радіозахисні властивості деяких металів, фітогормонів, ненасичених вуглеводнів, циклічних нуклеотидів; доведена можливість позапланового синтезу ДНК в клітинах гамма-опромінених вищих рослин, що однозначно свідчить про наявність у них систем репарації, роль клітинної гетерогенності в формуванні радіостійкості рослиноутворюючих тканин.

    Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році відбулася певна переорієнтація наукових напрямків багатьох радіобіологічних підрозділів України. У червні 1986 року постановою Ради Міністрів України І.М. Гудков був призначений керівником Міжвідомчої екологічної групи з моніторингу радіоактивного забруднення басейну річки Дніпро. ЧАЕС була побудована на найбільшій притоці Дніпра р. Прип'ять, яка формувала після аварії більше 40% його радіоактивного стоку і передбачалося, що вода може стати одним з основних чинників формування дози опромінення не тільки людини, але і всієї біоти. Вивчення фізико-хімічного стану радіонуклідів і їх поведінки у водному середовищі дозволило зробити відносно сприятливий, що пізніше повністю підтвердилося, прогноз радіоекологічної ситуації гідросфери головної водної магістралі України як на близький після аварії період, так і на наступні роки.

    У 1987 році на запрошення ректорату Ігор Миколайович повертається до своєї альма-матер, де засновує і керує протягом 32 років кафедрою радіобіології та радіоекології. З перших місяців колектив кафедри включається у виконання завдань комплексної республіканської програми «Сільськогосподарська радіологія», метою якої було вивчення і мінімізація наслідків аварії на ЧАЕС в аграрній сфері країни.

 

    Основними напрямками наукових досліджень І.М. Гудкова стають роботи по міграції радіонуклідів в об'єктах сільськогосподарського виробництва, розробці теоретичних основ і практичних прийомів зниження їх накопичення в рослинах і організмі продуктивних тварин, вивчення впливу радіонуклідного забруднення територій на біорізноманіття рослин, тварин, мікрофлори, які тривають до теперішнього часу.

    Разом з Д.М. Гродзинським він вивчив, узагальнив і описав радіобіологічні ефекти в популяціях рослин на забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС територіях, виявив мутації, випадання окремих видів рослин. І.М. Гудков обґрунтував роль деяких елементів живлення в блокуванні надходження радіонуклідів в рослини, встановив, що азотні добрива посилюють їх надходження тільки в тому випадку, коли вносяться в субстрат в фізіологічно кислих формах, зокрема у вигляді аміачної селітри - найбільш широко використовується в Європі азотного добрива. Продовжуючи розпочаті в Інституті фізіології рослин дослідження, він в умовах забруднених радіонуклідами територій не тільки підтвердив радіозахисну дію деяких мікроелементів, але і показав їх здатність знижувати надходження радіоактивних ізотопів цезію та стронцію в рослини.

    Піддавши багатостороннього аналізу як власні експериментальні дані, так і результати інших дослідників, він розробив і узагальнив систему прийомів і методів щодо зниження надходження радіонуклідів в рослини, яка послідовно включає особливості обробки ґрунту, внесення хімічних меліорантів, органічних і мінеральних добрив в певних кількостях і співвідношеннях, підбір культур у сівозмінах, зміни в режимах зрошення, використання спеціальних прийомів, спрямованих на гальмування транспорту радіонуклідів міграційними шляхами.

    І.М. Гудков розробив комплексну стратегію протирадіаційного захисту людини, яка проживає на забруднених радіонуклідами територіях, основану з одного боку на споживанні продуктів з мінімальною кількістю радіонуклідів, а з іншого - введенням в раціон продуктів, що володіють радіопротекторними, радіоблокуючими та радіодекорпоруючими властивостями.

    Науковий доробок вченого становлять сотні наукових і навчально-методичних робіт, серед яких 20 індивідуальних і колективних монографій, 19 підручників і навчальних посібників російською, українською, англійською мовами, два з яких - «Основи загальної та сільськогосподарської радіобіології» (1991), а також «Радіобіологія з основами радіоекології» (2015), підготовлений у співавторстві з відомими російськими вченими в галузі радіобіології А.Г. Кудяшевою та А.В. Москальовим.

    З дня заснування в 1991 році Національної комісії з радіаційного захисту населення при Верховній Раді України І.М. Гудков є її членом, членом двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, редколегій низки журналів, з 1991 до 2015 року з перервами був куратором дисертаційних робіт по радіобіології при ВАК України.

    У рідному університеті з 2019 року вже на посаді професора кафедри Ігор Миколайович продовжує вести основні курси кафедри «Радіобіологія», «Радіоекологія», «Радіоекологічний моніторинг», керує дипломними роботами студентів, роботою аспірантів і докторантів. Протягом ряду років він вів радіобіологічні спецкурси в головному вузі України Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, неодноразово запрошувався Ю.Б. Кудряшовим для читання лекцій в Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова. Ним підготовлені 15 кандидатів і докторів наук.

    У 2018 році Ігорю Миколайовичу присвоєно почесне звання «Заслужений професор НУБіП України».
    І.М. Гудков учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Алла Клепко
Завідувач кафедри радіобіології та радіекології

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook