Все починається із насінини

 Перехід вітчизняного лісового господарства до функціонування за принципами сталого розвитку зумовлює необхідність збільшення обсягів відтворення лісів на засадах екологічного орієнтованого лісівництва, яке передбачає максимально можливе використання для лісовідновлення природного поновлення головних деревних порід, у тому числі – сосни звичайної. На особливу увагу природне поновлення сосни заслуговує у регіонах зі сприятливими для його появи і розвитку умовами, зокрема в зонах потенційно успішного і задовільного природного поновлення лісотвірних порід. До них належать і лісові масиви ВП НУБіП України «Боярська ЛДС», які розташовані у південній частині Київського Полісся.

Рис. 1. З цього починається ліс!

Прикладом успішного природного лісовідновлення насаджень у ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» є низка науково-дослідних стаціонарів, моніторинг за станом яких проводиться щорічно.
Один із таких об’єктів знаходиться у кв. 259 вид. 25 Плесецького лісництва. Науковий об’єкт з дослідження особливостей появи, збереження та можливості використання природного поновлення сосни для відтворення високопродуктивних, особливо цінних сосняків регіону закладено у 2010 році на свіжому зрубі площею 2,2 га за ініціативи завідувача кафедри лісовідновлення та лісорозведення НУБіП України В. М. Маурера.

Рис. 2. Загальний вигляд дослідної ділянки з природним поновленням сосни звичайної в умовах свіжої судіброви

Зазначений дослідний об’єкт упродовж останніх 10 років слугує стаціонаром для вивчення особливостей появи самосіву сосни звичайної, збереження підросту та перспектив його використання для природного відтворення сосняків регіону. Науково-виробничий об’єкт упродовж усього часу активно використовується для проведення щорічних виїзних науково-практичних семінарів з слухачами магістерських програм «Поновлення та розведення лісу» і «Відтворення лісів та лісових меліорацій», які навчаються за спеціальністю 205 «Лісове господарство».

Рис. 3. Навчальний семінар під керівництвом В.М. Маурера на дослідній ділянці природного поновлення (серед учасників студенти ННІ лісового і садово-паркового господарства та студенти з Університету прикладних лісівничих наук Ротенбурга, Німеччина), червень 2019 р.

Серед іншого, неабиякий інтерес представляють дані, що характеризують розміщення природного поновлення сосни на зрубі, яке, певною мірою, є основою біорізномаїття майбутнього лісового ценозу та свідчать про чинники, які впливають на появу та збереження самосіву на площі зрубу. Загалом його розміщення характеризується значною мозаїчністю, яка, як показали проведені геоботанічні дослідження, значною мірою, визначається видовим складом та інтенсивністю розвитку живого надґрунтового покриву і природного поновлення інших деревних рослин, передусім, підліску (ліщини, крушини, бузини, ожини, малини) та інших рослин, що інтенсивно розростаються на свіжих зрубах. Появі самосіву сосни та його збереженню на зрубі сприяють низькорослі сильванти (Vaccinium myrtillus L, Convallaria majalis L, Geranium sylvaticum L, Galium aparine L, Fragaria vesca L, Veronica chamaedrys L, Veronica officinalis L, Viola canina L, та ін.), а ускладнюють рудеранти і пратанти, які інтенсивно розростаються на зрубах у перші роки після рубки деревостану, а також окремі високорослі сильванти, передусім, зарослі папоротників.

Рис. 4. Розміщення природного поновлення на ділянці, 2019 рік

Особливий інтерес для дослідників представляє динаміка чисельності природного поновлення сосни звичайної з моменту його появи після рубки деревостану.
Як показали дослідження, поява однорічного самосіву на зрубі після рубання деревостану триває 3 роки. На другий рік основна частина однорічного самосіву з’являється з насіння дерев із прилеглих до ділянки стін лісу. При цьому збереженість сходів самосіву ускладнюється розростанням на площі рудеральної трав’яної рослинності та відновленням підліску. Незважаючи на те, що кількість самосіву на дворічному зрубі у 4 рази менша, ніж у рік рубки, чисельність його перевищує 11 тис. шт. на 1 га і, за умови його збереження, є достатньою для забезпечення природного лісовідновлення соснового деревостану.

Табл. 1. Динаміка зміни кількості природного поновлення сосни звичайної на зрубі упродовж 2010-2019 рр.

Після появи природного поновлення сосни упродовж перших чотирьох років, по мірі збільшення на зрубі ознак і властивостей нелісових трав’янистих формацій, спостерігається зростання щорічної частки відпаду самосіву від 10 до 20 %. Починаючи з 5 року було відмічено зменшення інтенсивності відпаду природного поновлення і стабілізація його на рівні 7-13 % за рік від його кількості. Зазначене зменшення інтенсивності відпаду, зумовлено з одного боку адаптацією природного поновлення сосни до трансформованих, внаслідок рубки, мікрокліматичних і ценотичних умов на ділянці, а з іншого –відновленням процесу формування ознак і властивостей лісового ценозу на окремих фаціях з найбільшою густотою підросту після його зімкнення.

Рис. 5. Моніторингові дослідження за участі проф. В.М. Маурера і старшого лісничого Плесецького лісництва В.В. Білеки, червень 2018 р.

Очевидною причиною наступного різкого зменшення чисельності підросту сосни на 8-й рік, на нашу думку, є початок процесу диференціації природного поновлення, внаслідок утворення конкурентного середовища у зімкнених куртинах. Яскравим свідченням цього є переважання у складі відпаду відсталих у рості та пошкоджених екземплярів природного поновлення сосни. Останнє є опосередкованим свідченням необхідності проведення перших доглядових рубань. Водночас, актуальність його проведення у природно відновлених лісових ценозах є значно меншою, ніж у культурценозах сосни.

Рис. 6. Наукова дискусія учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Відтворення лісів та лісова меліорація в Україні» на дослідній ділянці, листопад 2019 р.

Рис. 7. Семінар для студентів, які здобувають 2 вищу освіту за спеціальністю лісове господарство в ННІ Лісового і садово-паркового господарства НУБіП України, лютий 2020 р.

Особливості появи сходів сосни звичайної та збереження її самосіву, динаміка чисельності підросту з віком на свіжому зрубі в умовах судіброви свідчать, що у регіоні досліджень в урожайні роки після рубки у зимовий (січень-лютий) період зімкненого деревостану з переважанням в його складі сосни та за відсутності значного задерніння площі доцільно орієнтуватися на природне поновлення сосни звичайної, якого за таких умов, як правило, вистачає для відтворення сосняків.
При цьому встановлено, що кількість природного поновлення сосни на 10-річному зрубі у 1,5-2 рази перевищує початкову густоту традиційних лісових культур в аналогічних лісорослинних умовах та є достатньою для відтворення високопродуктивних сосняків регіону досліджень.

Рис. 8. Стан природного поновлення на дослідній ділянці, березень 2020 р.
 
Рис. 9. Стан природного поновлення на дослідній ділянці, липень 2020 р.

І.В. Кімейчук, аспірант кафедри відтворення лісів
та лісових меліорацій,

О.М. Мельник, заступник директора з наукової роботи 
ВП НУБіП України «Боярська ЛДС»