Відкриваються нові можливості для контролю якості повітря

13 липня 2020 року
    До глобальних проблем сучасності, яких, на жаль, немало, відносять і забруднення повітря, що спричиняє зростання захворюваності населення через проникненням в кров і легені дрібнодисперсних частинок діаметром 2,5 мкм і 10 мкм (пил, аерозолі, сажа дизельних двигунів тощо), а також зростання концентрації приземного озону, що продукується автомобільним транспортом (за даними ВООЗ від забруднення повітря щороку помирають мільйони людей від кардіологічних хвороб, раку легень, хворіють на респіраторні захворювання, WHO Report, 2012).

    Нещодавно кафедра загальної екології та безпеки життєдіяльності придбала багатофункціональну станцію моніторингу якості повітря Air Fresh Max, яка дозволяє здійснювати контроль та реєстрацію в режимі реального часу стану атмосферного повітря, зокрема концентрації дрібнодисперсного пилу (PM2.5 і PM10), CO, NO2, SO2, NH3, O3 і RAD (радіаційний фон), а також показники температури, тиску і вологості. Поки що вона працює в тестовому режимі.

 

    Станція дозволяє не тільки отримувати оперативні дані про якість атмосферного повітря, а й накопичувати їх для оцінки і прогнозування індексів забруднення і ризиків від них для здоров'я населення.



  

 

    За всіма показниками можна спостерігати на on-line ресурсах:
https://eco-city.org.ua/?zoom=14&lat=50.3838604&lng=30.4997868&station=893&random=7804927
https://www.saveecobot.com/station/4193
https://aqicn.org/station/@129340


    Показник PM2.5 відображає концентрацію твердих частинок діаметром до 2.5 мкм - безпечним для людини вважається середньорічний рівень до 25 мкг/м3. Тверді частинки діаметром 2.5 мкм без перешкод долають захисні системи організму людини (так званий біологічний бар'єр) і поглинаються, завдаючи значної шкоди здоров’ю. Особливістю РМ2.5 є й те, що вони залишаються в повітрі найдовше (до декількох днів), а з вітром переносяться на великі відстані. Більша частина РМ2.5 утворюється внаслідок спалювання різних видів палива.

    Часточки пилу (і аерозолів) діаметром до 10 мкм (РМ10) вважаються безпечними для людини, якщо їхня середньодобова концентрація в повітрі не перевищує 50 мкг/м3 (а середньорічна - 40 мкг/м3). РМ10 особливо небезпечні для людей з хворобами легень (астматики) та людей похилого віку. Проте вплив PM10 на людину значно менший, ніж РМ2.5, оскільки захисні функції організму досить ефективно блокують більшу частину PM10. Більше того, частинки PM10 можуть знажлдитись у повітрі від декількох хвилин до декількох годин, на відміну від пилу PM2.5, які, залежно від погоди, знаходяться в повітрі до декількох тижнів.

    Європейське агентство з охорони навколишнього середовища (EEA, eea.europa.eu) використовує таку класифікацію якості повітря:

    Приземний озон (О3) надзвичайно сильний окисник і дуже шкідливий, як для організму людини, так і для інших живих організмів - граничне добове 8-годинне значення — 120 мкг/м3, не може перевищуватися більш, ніж 25 днів протягом календарного року за 3 роки. Висока окислювальна здатність озону і здатність до утворення вільних радикалів кисню визначають його високу токсичність. Вплив озону на організм є загальнотоксичним, подразнювальним, канцерогенним і мутагенним, а також може призводити до передчасної смерті. Найбільш небезпечний вплив високих концентрацій озону в повітрі на органи дихання прямим подразненням. Згідно директиви 2002/3/ЕС поріг для населення складає не більше 180 мкг/м3, впродовж години. При перевищенні 240 мкг/м3 впродовж трьох годин в ЄС спрацьовує сигнал тривоги для населення.

    Чадний газ (оксид вуглецю, СО) утворюється при неповному згорянні органічного палива внаслідок нестачі кисню. Потрапляючи у кров, чадний газ руйнує гемоглобін крові і погіршує насичення організму киснем. Після однієї години перебування в приміщенні, у повітрі якого міститься лише 0,1% СО - людина непритомніє. Концентрація чадного газу у приміщенні на рівні 0,5% є смертельно небезпечною - отруєння настає вже за 20 хвилин, а при концентрації 1% - смерть настає через хвилину.

    Пари аміаку (NH3) також дуже шкідливі для здоров’я. Парами аміачних газів можна сильно отруїтися. При отруєнні в першу чергу страждають очі і слизові оболонки дихальних шляхів.

    Діоксид азоту NO2 – безбарвний отруйний газ, без запаху, дратівливо діє на органи дихання - 40 мкг/м3, погодинне граничне значення — 200 мкг/м3, не може перевищуватися більш ніж 18 разів протягом календарного року. Особливо небезпечні оксиди азоту в містах, де вони взаємодіють з вуглеводнями вихлопних газів і можуть утворювати фотохімічний туман - смог. Отруєння оксидами азоту починає проявляється з легкого кашлю. При підвищенні концентрації NO2, виникає сильний кашель, блювота, іноді головний біль. При контакті з вологою поверхнею слизистої оболонки оксиди азоту утворюють кислоти HNO3 і HNO2, які призводять до набряку легенів.

    Діоксид сірки (SO2) - також безбарвний газ, але з гострим запахом. Для SO2 погодинне граничне значення — 350 мкг/м3, не може перевищуватися більш ніж 24 рази протягом календарного року; 24-годинне граничне значення — 125 мкг/м3 , не може перевищуватися більш ніж 3 рази протягом календарного року. Вплив діоксиду сірки в концентраціях вище ГДК може викликати порушення функцій дихання і суттєве збільшення різних хвороб дихальних шляхів, відзначають також дію на слизові оболонки, запалення носоглотки, бронхіти, кашель, хрипоту і біль в горлі. Особливо висока чутливість до дії діоксиду сірки спостерігається у людей з хронічними порушеннями органів дихання, з астмою.

    Радіація може викликати в організмі незворотні зміни, в т.ч. пошкоджувати генетичний апарат, що потенційно загрожує виникненням вроджених вад, онкологічних та інших хвороб. Під впливом радіації різко пригнічуються захисні сили організму, що зумовлено падінням числа лейкоцитів та їх здатності поглинати бактерії, що знаходяться в крові. Мікроорганізми, які «мирно» живуть в кишечнику здорових людей, під впливом випромінювання легко проникають в кров і там розмножуються до кількостей, які можуть викликати захворювання.

    Ознайомитися з новим ПОРЯДКОМ здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря можна тут:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/827-2019-%D0%BF.

Володимир Боголюбов,
кафедра загальної екології та безпеки життєдіяльності

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook