21 червня – День медика

     Від правильно поставленого діагнозу та методів лікування залежить наше життя, тому освічених медичних працівників цінували з давніх часів, а знання про анатомію людини та спершу лікувальні трави, а наразі науково підтверджені препарати є базовими факторами здорової нації. Щороку світ не забуває дякувати медичним працівникам за їх жертовність і понаднормову роботу на благо нашого з вами здоров’я.

     День медичного працівника – професійне свято всіх працівників охорони здоров’я в Україні. До медичних працівників належать (не плутати з фахівцем медичної освіти): лікар, фельдшер, медбрат, медсестра, санінструктор, санітар.
     Дане свято відзначають у третю неділю червня, цього року, воно припадає на 21 червня. В Незалежній Україні професійне свято працівників сфери охорони здоров'я було встановлено президентським указом № 281/94 від 3 червня 1994 р., проте звання «Заслужений лікар України» присвоюється з 1991 р. і дотепер. Це не єдине свято медичних працівників – також щорічно в перший понеділок жовтня відзначається Міжнародний день лікаря, а 12 травня своє професійне свято відзначають медсестри та медбрати.

Пропонуємо підбірку цікавих фактів про лікарів і медицину:

1. «Батько медицини», один із засновників професії лікаря – Гіппократ, бачив джерелом всіх захворювань жир. Тому всім своїм пацієнтам рекомендував універсальний метод лікування – голодну дієту. Страждаючих легеневими захворюваннями Гіппократ відправляв до підніжжя Везувію подихати «особливим» повітрям. Серед лікарських рослин Гіппократ на перше місце ставив алоє.

2. До 17-річого віку Ібн Сіна (Авіценна) вже вважався найкращим лікарем свого часу, тож, коли емір Бухари захворів, лікувати його покликали саме Авіценну. Ібн Сіна зміг повернути здоров’я своєму пацієнтові, а той запропонував йому будь-яку винагороду на вибір. Авіценна попросив у еміра пропуск у придворну бібліотеку.
3. Перший медичний транспорт використали в Іспанії щe у 1487 р. Перші моторизовані карети швидкої допомоги з'явилися в Америці та мали електричну тягу. З 1 березня 1900 р. у шпиталі Нью-Йорка почали використовуватись електромобілі швидкої допомоги. Електромобіль «Columbia» розвивав швидкість до 11 миль/год та мав запас ходу близько 25 км. У 1906 р. таких машин у Нью-Йорку налічувалось шість штук.

4. Білі халати лікарі почали носити в 1800 р.
5. У XIX ст. багато жінок вмирало від пологової гарячки (післяпологового сепсису). Австрійський лікар Ігнац Земмельвейс запропонував акушерам, які приймають пологи, здійснювати просту дію, здатну зменшити ризик розвитку цього ускладнення у породілль – це було знезараження рук. Смертність від пологової гарячки одразу ж знизилась з 30 до 2%. Згодом Земмельвейса оголосили псевдовченим і заборонили займатися лікарською діяльністю в Австрії. І нехай ідеї простого австрійського лікаря визнали правильними тільки після його смерті, Земмельвейса вважають творцем акушерської гігієни, завдяки якій було врятовано багато життів.

6. Як відомо, Михайло Булгаков мав медичну освіту і навіть практикував як лікар. Після закінчення медичного університету в 1916 р. студента Михайла Булгакова направили за розподілом земським лікарем у Смоленськ, куди він відправився з дружиною Тетяною. У перший же вихід на роботу, вірніше ніч, привезли породіллю, а її розбурханий чоловік, погрожуючи молодому лікарю пістолетом, кричав: «Якщо вона помре, вб’ю!» Пологи приймали разом: Тетяна знаходила в підручнику з гінекології потрібну сторінку і зачитувала, а Булгаков слідував інструкціям. Все закінчилося благополучно.
7. У 1906 р., коли доктор Алоїз Альцгеймер представив свої новаторські дослідження щодо хвороби, яка пізніше отримала назву «хвороба Альцгеймера», аудиторія задала 0 запитань і озвучила 0 коментарів, оскільки вона просто хотіла почути наступну лекцію.

8. Німецький хірург Вернер Форсман в 1929 р. ввів собі катетер через ліктьову вену в праве передсердя. Звичайно, без наркозу. Згодом він неодноразово перевіряв на собі різні способи катеризації. У 1956 р. за свої дослідження Форсман був удостоєний Нобелівської премії.
9. 3 квітня 1933 р. український хірург Ю. Ю. Вороний, працюючи в Херсоні, вперше у світі виконав клінічну пересадку трупної нирки, звіт про яку був опублікований в італійському журналі «Vinerva Chirurgica», в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людині.
10. Швейцарський лікар Жак Понто займався розробкою протизміїної сироватки. Щоб перевірити її «в польових умовах», він в 1933 р. дозволив гадюці вкусити його три рази поспіль. Найцікавіше, що Понто вижив і зумів таки створити сироватку.
11. Полідактилія – анатомічна аномалія, що представляє вроджене збільшення кількості пальців на руці, або нозі від шестипалості до багатопалості. Відомості про частоту полідактилії є суперечливими: за даними різних авторів багатопалості зустрічається у 1 з 630-3300 новонароджених; співвідношення статей однакове.
12. Першу успішну пересадку серця людини виконав 3 грудня 1967 р. Крістіан Барнард, який керував кардіохірургічним відділом лікарні Гроот Шур в Кейптауні (ПАР). 25-річна Деніз Дарваль, була першим донором серця за всю історію.

13. Знаменитий австрійський психолог і психіатр Зігмунд Фрейд – це справжнє джерело цікавих фактів. Наприклад, він чомусь страшенно боявся числа 62, живої музики і прямих поглядів в очі. А ще він був завзятим кокаїнщіком, підсадив на цей наркотик багатьох своїх друзів (Фрейд щиро помилявся, вважаючи кокаїн відмінним знеболюючим і ліками від морфінової залежності).

14. Щоб довести, що бактерії H. pylori можуть викликати виразку шлунка, Баррі Дж. Маршалл випив культуру H. pylori, розвинув виразку і успішно вилікував її антибіотиками та отримав Нобелівську премію в 2005 р.
15. За статистикою, приблизно 64% лікарів працюють понаднормово.
16. В Індії є закон, який передбачає, що лікарі повинні писати рецепт великими літерами для запобігання смертей, викликаних неправильним тлумаченням їх почерку.
17. Кожен третій українець вірить у користь гомеопатії, а в аптеках продається безліч ліків з недоведеними корисними властивостями.

Отже, давайте скажемо дякую своїм лікарям і цінуймо українську медицину!

Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України