Академік Ігор Ібатуллін: ефективна наукова діяльність – запорука високої конкурентоспроможності університету

     16 травня наукова спільнота відзначає своє професійне свято – День Науки! Майбутнє держави неможливо уявити без наполегливої праці науковців і педагогів, тому це свято є визнаним не тільки у науково-освітній сфері, а й на рівні держави, яка визнає значущість здобутків у світову скарбницю людей творчої праці, їх відданість науці.

     Світовий прогрес беззаперечно пов’язаний із розвитком науки, з можливістю і здатністю науковців розширювати людські межі світосприйняття та пропонувати реальні рішення для поліпшення життя людей. Сьогодні перед всіма нами, перед країною стоять складні виклики, відповідь на які визначатиме умови життя українців на декілька поколінь. Ці виклики диктують вченим університетів наук про життя зміну філософії освітньої та наукової роботи, орієнтацію на сучасні інноваційні технології.

     Наукові дослідження вчених університету виконуються відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні (Закон України від 11.07.2001 р. № 2623-III); пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок (Постанова КМУ від 07.09.2011 р. № 942); завдань з реалізації Цілей Сталого Розвитку, формування Четвертої промислової революції; тематичних напрямів програми «Горизонт 2020»; програми розвитку університету «Голосіївська ініціатива 2025».
     Зокрема, вчені НУБіП України проводять фундаментальні та прикладні дослідження у сферах вивчення біоресурсів і сталого природокористування в Україні, а саме: біологія і хімія рослин, ґрунтів, води та повітря; біологія тварин та мікроорганізмів; теорія і практика збільшення кількості і покращання якості рослинних, лісових, тваринних і водних біоресурсів та забезпечення сталого природокористування, переробка деревини, глобальне значення лісів; ветеринарна медицина та фіто- і ветеринарно-санітарний контроль сільськогосподарської та продовольчої сировини і готової кормової та харчової продукції; методи контролю якості та безпеки біоресурсів, управління якістю, екобезпечні сільськогосподарські і харчові технології; матеріалознавство; математика, фізика, механіка, техніка і технології в природокористуванні та у зберіганні і переробці сільськогосподарської і харчової (кормової) продукції; машинобудування, технічний менеджмент і сервіс, промислове і житлове будівництво у сільських регіонах; інформаційно-консультативне та телекомунікаційне забезпечення сталого природокористування та моніторингу біоресурсів; енергетика у сталому природокористуванні; гуманітарні, соціально-політичні, управлінські, педагогічні та філологічні науки; проблеми охорони навколишнього середовища та підвищення якості життя людей сільських територій; соціальна і економічна політики у сільських регіонах; біосоціальна економіка і менеджмент сталого природокористування; фінансовий менеджмент; землеустрій і кадастр; правове забезпечення регулювання біоресурсів та сталого природокористування.

     НУБіП України – знаний у світі університет наук про життя, у якому наукові дослідження здійснюють понад 1300 науково-педагогічних працівників, у т.ч. 264 доктори наук і професори, 883 кандидати наук і доценти; 83 % науково-педагогічних працівників мають наукові ступені і вчені звання.
     Серед науковців університету – 11 академіків НААН України, 1 академік НАПН України, 19 членів-кореспондентів НАН України та НААН України, 1 – член-кореспондент НАПН України, 20 заслужених діячів науки і техніки України, 10 заслужених працівників сільського господарства, 23 заслужені працівники освіти та народної освіти України, 1 заслужений працівник вищої школи, 2 заслужені винахідники України, 4 заслужені економісти України, 1 заслужений працівник ветеринарної медицини України, 1 заслужений лісівник України, 1 заслужений юрист України, 1 заслужений енергетик України, 1 заслужений будівельник України, 1 заслужений працівник транспорту, 2 заслужені працівники культури України, 2 заслужені журналісти, 1 заслужений працівник фізичної культури і спорту України, 4 народні артисти України, 2 заслужені артисти України.
     В університеті функціонують та розвиваються 59 наукових шкіл за науковими напрямами «Аграрні науки та ветеринарія», «Технічні науки», «Гуманітарні науки», «Суспільні науки».

     Нині в університеті виконується понад 200 наукових тем на суму біля 60 млн грн. За останні п’ять років, завдяки зусиллям ректорату та наукових колективів, обсяги фінансування досліджень в університеті збільшилися майже вдвічі.

Фінансування науково-дослідних робіт у Національному університеті біоресурсів і природокористування України 

     Наукові розробки вчених університету є вагомим внеском у розвиток економіки України. Це сучасна інформаційна система підтримки прийняття рішень при ядерних і радіаційних аваріях для сільського господарства України; моделі біогеокругообігу ⁹⁰Sr у лісових екосистемах; система дистанційного оцінювання станів рослинних насаджень для раціонального використання добрив; структура бази геопросторових даних для забезпечення дистанційного моніторингу посівів; теплоелектромеханічний комплекс і енергоощадні технології на його основі для переробки біомаси та техногенних відходів; система контролю імуногенності вакцин проти сказу тварин; спосіб відновлення у тварин функціональної активності органів і систем за допомогою трансплантованих стовбурових клітин; науково-методичні основи створення геопорталу для оцінювання ризику, прогнозування та попередження природних пожеж у Поліссі України; концепція Державної стратегії розвитку біоекономіки України до 2030 року; покращання радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій; нові фітотехнології для відновлення забруднених або деградованих територій внаслідок військової діяльності.
     Одним з основних джерел фінансування наукової діяльності є отримання коштів за рахунок проведення наукових досліджень та надання наукових послуг на замовлення. Науковці університету отримали завдання у цьому році залучити на одного науково-педагогічного працівника 20 тис грн до спеціального фонду від виконання наукових досліджень. І вже сьогодні хочу відзначити успіхи у цьому напрямі колективів під керівництвом Валерія Кашпарова, Семена Танчика, Валерія Ушкалова, Оксани Тонхи та ін.
     Участь у виконанні міжнародних наукових проєктів і програм є, з одного боку викликом для колективів щодо спроможності участі, з іншого – свідченням світового рівня проведення досліджень. Тут хочу відзначити колективи науковців Інституту сільськогосподарської радіології, проєкти команд Андрія Білоуса, Миколи Заблодського, Віктора Ладиченка.

     За сприяння ректора Станіслава Ніколаєнка, ректорату, колективом університету здійснюється активна робота з модернізації наявної бази лабораторної і практичної бази проведення наукових досліджень (наукові дослідження проводяться у 130 наукових лабораторіях), створюються нові наукові лабораторії, Центр колективного користування науковим обладнанням, розвивається дослідницька інфраструктура. У 2019 році придбано матеріалів, обладнання, інвентарю на суму понад 5 млн. грн., майже на 1 млн. було придбано обладнання для функціонування Центру спільного користування обладнанням. Відбулися вже два випуски Стартап школи НУБіП України.

     Практичну апробацію результатів наукових досліджень науковці проводять у навчально-дослідних господарствах (загальний земельний та лісовий фонд понад 27 тис га), які розташовані в різних ґрунтово-кліматичних зонах України: Полісся, Лісостеп та Степ, що є досить важливим для проведення наукових досліджень і впровадження їх результатів у виробництво, розширення знань студентів у сфері вивчення ґрунтових умов, особливостей ведення сільськогосподарського виробництва в різних екологічних зонах.
     Новизна і практична цінність наукових досліджень вчених університету підтверджується патентами та свідоцтвами на об’єкти права інтелектуальної власності. У цьому відношенні університет має вагомий результат. За останні 5 років сумарна кількість патентів та свідоцтв на об’єкти права інтелектуальної власності складає 1722, лише у минулому році ми отримали 388 документів.

     Серед найактивніших винахідників по університету слід відзначити наступних науковців: В. Булгакова, І. Головача, В. Дрозду, З. Сірка, Л. Баль-Прилипко, Л. Дерев'янко, В. Ушкалова, В. Данчука, Л. Виговську, М. Заблодського, С. Шворова, Т. Лендєла, М. Мороза, Г. Голуба, О. Маруса, В. Курку, А. Бабича, О. Бабича, А. Есаулова, А. Андрієвського, О. Котречка, А. Новицького, О. Бистрого, З. Ружила, Н. Антрапцеву, О. Кочкодан та ін.
     Серед найактивніших науковців, які отримали авторські свідоцтва на службові твори можна відзначити: В. Шинкарука, І. Вакулик, Р. Василишина, Н. Вдовенко, Л. Вікторову, С. Білоус, А. Білоуса, В. Грищенко, В. Томчука, Д. Засєкіна, М. Кучерук, Р. Димко, В. Максіна та ін.

     Наразі ми ставимо собі за завдання комерціалізувати та індустріалізувати наші інноваційні розробки, ну і звичайно вийти на міжнародний рівень.
     Не можна навчати студентів в університеті, не демонструючи їм перспектив майбутнього. З метою розвитку студентської науки в університеті, ми активно залучаємо студентів до дослідництва у різних формах та фінансово стимулюємо до інноваційної роботи. Цікавим є досвід щодо створення Школи лідерства, де студентський актив має можливість ознайомитися як із сучасними технологіями, зустрітися із відомими вченими і політиками, так і подивитися у перспективу. Щороку збільшується кількість переможців у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. Так у 2019-2020 н. р. за попередніми даними їх 37 осіб (це у 1,5 рази більше минулорічного показника).

     Підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в університеті завжди знаходилася в полі зору його керівництва. В університеті функціонує 19 спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій за 45 спеціальностями з 7 галузей науки. З них 17 спеціалізованих вчених рад – на здобуття наукового ступеня доктора наук за 42 спеціальностями. За попередніми прогнозами відділу докторантури та атестації наукових кадрів у цьому році має вийти на захист понад 50 науково-педагогічних працівників Університету, що здобувають науковий ступінь доктора наук. Вже сьогодні на розгляді спеціалізованих вчених рад та наукових/науково-технічних рад факультетів/Науково-дослідних інститутів знаходиться близько 20 таких дисертацій.

     Нині перед науковою спільнотою Університету стоїть низка викликів у реформуванні системи атестації наукових кадрів – це зміна процедури присудження наукових ступенів, забезпечення академічної доброчесності, розробка нових правил для створення та акредитації спеціалізованих вчених рад, акредитація освітньо-наукових програм підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії.
     Постійна увага до публікаційної активності вчених пов’язана із низкою нормативних документів та їх проєктів, що актуалізують роль кількості публікацій у виданнях, що індексуються у базах Scopus, Web of science. Вони необхідні вченим для отримання вченого звання, статусу фахового видання, визначення обсягів державного замовлення на підготовку магістрів, місця університету у національних і міжнародних рейтингах. Радує позитивна динаміка публікацій у виданнях, що входять до наукометричних баз даних: у 2019 році ми мали 522 публікацій, а це майже у 4 рази більше ніж у 2016 р.

Динаміка публікацій у виданнях, що індексуються у
Scopus і Web of Science (станом на 14 травня 2020 р.) 

     У квітні цього року оприлюднено рейтинг Scopus. Університет міцно тримається на 25 позиції, проте h-індекс зріс на 2 порівняно з минулим роком і становить 28.

     Результати досліджень вчених університету у минулому році гідно оцінені державою і науковою громадськістю. Так, Державну премію України в галузі науки і техніки присуджено голові ради роботодавців НУБіП України, професору Валерію Васильовичу Адамчуку та професору Володимиру Михайловичу Булгакову за роботу «Високоефективні комплекси технічних засобів для вирощування зернових та інших культур» (у складі колективу).
     Грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених на 2019 рік призначено доценту кафедри теплоенергетики Євгену Олексійовичу Антипову на проведення дослідження «Новітні акумулятори теплової енергії на основі фазоперехідних акумулюючих матеріалів з наночастинками металів».

     Премію Президента України для молодих вчених 2019 року присуджено:

• завідувачу кафедри менеджменту ім. проф. Й.С. Завадського Резнік Надії Петрівні, доценту кафедри менеджменту ім. проф. Й.С. Завадського Слободяник Анні Миколіївні;
• кандидату сільськогосподарських наук, асистенту кафедри екобітехнології та біорізноманіття Бойко Марії Вікторівні.

     Іменну стипендію Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених присуджено професору кафедри машин і обладнання Юрію Олександровичу Ромасевичу.

     Премію Київського міського голови присуджено:

• кандидату технічних наук, доценту кафедри автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка Тарасу Івановичу Лендєлу – за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України-міста героя Києва в номінації «Наукові досягнення»;
• кандидату біологічних наук, старшому викладачу кафедри ландшафтної архітектури та фітодизайну Страшок Олександрі Юріївні – за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України-міста героя Києва в номінації «Наукові досягнення»;

     Довічну державну стипендію призначено професорам Драганову Б.Х., Шкільову О.В., Галату В.Ф., Опальчуку А.С., Зрібняку Л.Я., Демидку М.О., Козачоку В.С., Дрозді В.Ф., а дворічну державну стипендію – Маньку Ю.П., Жук О.Я., Максіну В.І., Стародубу М.Ф., Хомичу В.Т., Савчуку В.К., Васюхіну М.І., Рудику С.К., Ярмоленку М.Г., Гопці Б.М., Калініченку О.А., Суку Л.К., Сулімі І.М., Солодкому М.О., Фришеву С.Г., Бусенку О.Т., Пилипенку О.І., Бортнічуку В.А., Столюку В.Д., Скибіцькому В.Г., Стародубцеву В.М., Гудзинському О.Д., Ревенку І.І., Бортнічуку В.А., доценту Столюку В.Д.
     Сучасне покоління науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів, студентів університету гідно продовжує славні традиції своїх попередників. Так, стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених у минулому році отримували: І.В. Вороненко, С.М. Грищенко, О.О. Кравченко, Б.І. Леонова, В.В. Савченко, С.Ю. Білоус, Ю.М. Гальчинська, О.Ю. Страшок, О.О. Мельник, Д.М. Рудень, Л.Л. Тітова.

     У планах держави протягом найближчих декількох років зробити нові, активні кроки на шляху реформування наукової сфери (робота Національного фонду досліджень та Фонду розвитку інновацій, державна атестація наукової діяльності, базове фінансування, Фонд підтримки винаходів тощо).
     Новий курс університету, представлений нашим ректором Станіславом Ніколаєнко та затверджений Вченою радою університету у контексті Програми розвитку університету «Голосіївська ініціатива – 2025» та складений Перспективний план розвитку кожного наукового напряму університету на п’ятирічний період, визначають нові стратегічні завдання в науковій та інноваційній сферах як потужного ресурсу розвитку університету і є нашим дороговказом у розвитку науки в університеті.

     Ми мусимо сповна використовувати потенціал наших НДГ, більш тісно розвивати такі сучасні напрями НТП, як біотехнологія, генетика, енергозберігаючі технології. Спільно з бізнесом шукати шляхи протидії посусі, зміні клімату.
     Переконаний, що вчені нашого університету можуть здивувати світ своїми винаходами і розробками. Наше спільне завдання – реалізувати потужний потенціал та існуючі можливості.

     Дорогі колеги, вітаю Вас з Днем Науки! Бажаю міцного здоров’я, добробуту, сил і наснаги, невичерпної енергії, професійної інтуїції і росту, успіхів і перемог на вашому нелегкому, але надзвичайно цікавому шляху нехай ніколи не згасає ваш потяг до нових знань, хай завжди вас супроводжує натхнення, а наукові досягнення слугують на благо України!

Ігор Ібатуллін,
перший проректор,
академік НААН України