ГОТУЮЧИСЬ ДО ВЕЛИКОДНЯ

17 квітня 2020 року

 ГОТУЮЧИСЬ ДО ВЕЛИКОДНЯ

З усіх великих свят  церковного року найбільш давній, урочистий і радісний — це Великдень. Він, як сказано в ірмосі 8 пісні пасхального канону утрені, “цар і Господь, празників празник і торжество торжеств”.

Празник Воскресіння Христового у наших богослужбових книгах має такі назви: Свята й велика неділя Пасхи, День святої Пасхи, або Свята Пасха. Наш народ на означення празника Пасхи має ще слово Великдень, що означає Великий День, бо він великий своєю подією, своїм значенням і своєю радістю. Слово “пасха” походить з єврейського “песах”, що значить “перехід”. Тут мова про перехід Господнього ангела, який одної ночі вбив усіх єгипетських первенців, коли фараон не хотів відпустити ізраїльський народ, а перейшов повз (по-єврейськи “песах”) доми ізраїльтян, одвірки домів яких були помазані кров’ю однорічного ягняти. Слово “пасха” у євреїв означало також ягня, якого заколювали на Пасху, а потім і сам день свята на згадку про визволення з Єгипту дістав назву Пасхи.

Для апостолів і перших християн ПАСХА-ПЕРЕХІД стала символом іншого переходу — подвійного переходу Ісуса Христа: від життя до смерті і від смерті до життя. Перший перехід дав основу для хресної, а другий для воскресної і радісної Пасхи. Апостоли й перші християни святкували разом із іудеями свою християнську Пасху, але не радісну, а сумну і з постом, бо вона була для них річницею Христових мук і смерті.

Пасхальний агнець євреїв став для християн прообразом Ісуса Христа, Який, наче невинне ягня, приніс себе в жертву за гріхи цілого світу. Звідси в богослужінні його називають пасхальним агнцем або коротко Пасхою. “Бо Пасха наша, — каже святий апостол Павло, — Христос, принесений у жертву” (1 Кор. 5, 7).

У II ст. разом із хресною Пасхою починає також входити в практику і радісна Пасха на честь Христового Воскресіння, яку святкують у неділю після іудейської Пасхи. У зв’язку з тим подвійним святкуванням хресної і воскресної Пасхи між християнами почалася тривала і завзята суперечка про сам день святкування Пасхи. Виникла суперечка, бо щораз більше почав змінюватися погляд на саме свято. Первісно Пасху вважали днем смутку й посту на честь Христової смерті, а тепер хотіли злучити з нею радісну річницю Його світлого Воскресіння, що не сумісне зі смутком, ані з постом. Загал християн став святкувати Пасху Христового Воскресіння в неділю, але деякі християнські громади, передусім у Малій Азії, вперто святкували Пасху разом із іудеями 14 Нісана, першого весняного місяця. Від 14 Нісана ті громади названо “квартодецімані”, що значить “чотирнадцятники”.

 

Собор у Нікеї (325) припинив ці тривалі і болісні суперечки. Він вирішив, що всі християни мають святкувати празник Пасхи того самого дня: що не можна йти за іудейським звичаєм, а треба святкувати Пасху в неділю, після першої повені місяця, після весняного рівнодення.

У IV-V ст. святкування празника Пасхи продовжується з одного дня на цілий тиждень, який зветься “світлим тижнем” на противагу до тижня перед Великоднем, що має назву “Великого”, або “Страсного”.

У збірнику церковних законів під назвою Апостольські постанови, які були написані в Сирії близько 380 року, але мали б походити з апостольських часів, про світлу седмицю кажуть так: “Через цілий великий і наступний по нім тиждень хай слуги не працюють, бо той — це тиждень мук, а цей — це тиждень Воскресіння, і треба слухати наук” (VIII, 33).

Цісар Феодосій Великий скасував ведення судових розправ, а цісар Феодосій Молодший заборонив театральні й циркові вистави на час усієї світлої седмиці. В Єрусалимі найбільш урочисті були перші три дні Пасхи, що Східна Церква практикує і сьогодні.

Шостий Вселенський Собор (691) у справі святкування світлого тижня вирішив: “Від святого дня Воскресіння Христа нашого Бога до нової неділі (тобто до Томиної неділі) вірні повинні цілий тиждень безнастанно перебувати у святих церквах, у псалмах, і співах, і піснях духовних, радіти й торжествувати в Христі, уважно слухати читання Святого Письма та брати участь у святих Тайнах, бо таким способом разом з Христом воскреснемо й разом прославимося. Тому в цих днях не можна влаштовувати ні кінських перегонів, ані інших публічних видовищ” (Правило 66).

В Україні Великдень здавна вважався  другим з найбільших свят року. Це тріумф пробудження природи, день весняного рівнодення. До цього величного свята дівчата, жінки писали писанки як благословення Життя і пекли високі паски, благословення сили чоловічого начала. Молодь водила хороводи, «криві танки», співала гаївки, веснянки. Праобраз Великодня (Паски) існував ще у трипільців – це була «Красна гірка».

З такими матеріалами знайомляться  студенти різних ННІ, факультетів, спеціальностей, вивчаючи курс «Етнокультурологія». Але у навчальному курсі є практичні заняття, тому студенти не просто знайомляться, а й виконують практичні завдання, тим більше, що напередодні Великодня їх результат стає необхідним у кожній українській сім ᾽ї.

Вашій увазі – кращі зразки писанок, крашанок і дряпанок, виготовлених студентами гуманітарно-педагогічного факультету, факультету тваринництва і водних біоресурсів, ННІ лісового і садово-паркового господарства.

Бекетова Дарія (МВ-1)                                         Забаштанська Валерія (МВ-1)

Боярко Марія (МВ-1)                                                   Констянтин Покотило (МВ-1)

Кольоса Анастасія (МВ-1)                                                                   Романович Оксана (МВ-1)

Мельник Аліна (МВ-1)                                                                           Видиборць Анастасія (МВ-1)

Дарина Фалько (МВ-1)                                                                        Капшук Вікторія (МВ-2)

Шкуренко Аміна (МВ-2)                                                            Мельниченко Ірина (МВ-2)

Мороз Владислава (МВ-2)                                                                           Ткачук Дарія (МВ-2)

Пічкур Яна (МВ-2)                                                                       Фурман Євгенія (МВ-2)

Питель Вікторія (МВ-2)                                                                    Чихар Анна (МВ-2)

Щербина Софія (МВ-2)                                                                        Закоморна Анастасія (МВ-3)

Герасимчук Олена (МВ-3)                                                               Гудзь Олена (МВ-3)

Вакуленко Анна (МВ-3)                                                                             Орос Богдана (МВ-3)

Павленко Катерина (МВ-3)                                                    Грищенко Вікторія (МВ-4)

Романченко Анна (МВ-3)                                                                        Горбань Дарія (МВ-4)

Ільченко Софія (МВ-4)                                                                    Мацієвська Богдаа (МВ-4)

Колеснік Анастасія (МВ-4)                                                       Барвінок Ірина (МВ-4)

Левчук Тетяна (МВ-4)

А ось Великодні яєчка від студентів факультету  тваринництва та водних біоресурсів:

Ковтун Вячеслав (ТВППТ-1)

Левицька Діана (ТВППТ-1)

Кубрак Аліна (ТВППТ-2)                                                              Денисенко Людмила (ТВППТ-3)

Пуленко Богдан (ТВППТ-2)                                                       Ряго Марина (ТВППТ-3)

Савич Віта (ТВППТ-3)                                                       Тесля Дарія (ТВППТ-3)

А ще на он-лайн-вернісаж свої роботи представили студенти ННІ лісового і садово-паркового господарства ( СПГ-16001б):

Матвійчук Валерія

Хоменко Аліна                                                                                Штерн Марія

 

Вітаємо з Великим Днем Світлого Христового Воскресіння!

 Ірина Майданюк

 

 

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook