"ПІЗНАЄМО УКРАЇНУ РАЗОМ": СТУДЕНТИ-ХАРЧОВИКИ ПРОПОНУЮТЬ НОВУ РУБРИКУ

10 квітня 2020 року
м. Київ, НУБіП України, Факультет харчових технологій та управління якістю продукції АПК

 

    Під час недавної онлайн зустрічі студентів другого курсу скороченого терміну навчання факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК з куратором Володимиром Василівим, заступником декана Наталією Слободянюк, викладачами факультету було обговорено цілий ряд питань пов’язаних з дистанційним навчанням, заліковою та екзаменаційною сесією, підготовкою дипломних проектів, та іншими особоивостями перебування на карантині.

 

Особливий інтерес у студентів викликала пропозиція старости групи Артема Антоніва.
Її суть у наступному. Переважна кількість студентів нашого університету зараз розїхалась по своїх домівках, де навчається дистанційно. Навчання, особливо у дистанційному форматі, забирає багато енергії та часу. Необхідно відволіктись, переключитись на іншу тему. Наприклад позповісти одногрупникам, яких вже давно не бачив, про рідний край: його історію, визначні місця, події, які повязані з ним. А родзинкою такої замітки повинна бути розповідь про харчові та переробні підприємства, які працюють тепер або були раніше в Вашому селі чи місті. Особливо, коли поява населеного пункту повязана з створенням таких підприємств.
Ідея старости була підтрима на одногрупниками та наставником групи. Володимир Павлович відмітив, що така рубрика буде надзвичайно корисною як в історичному, так і в професійному. плані. АДЖЕ МИ ХАРЧОВИКИ!

 А заступник старости Мусієнко Катя, захопишись даною ідеєю, визвалась першою написати замітку про своє рідне місто. 

 

І ось будь ласка! Перша замітка із рубрики «ПІЗНАЄМО УКРАЇНУ РАЗОМ» 

НАД СУЛОЮ ТИХОПЛИННОЮ
 

 

 
Як хрестики вишиванку, так складають неповторний орнамент історії України маленькі міста і селища. Їх безліч, і живуть вони своїм особливим, тихим, розміреним життям. Ми так багато знаємо про столицю нашої країни, про обласні центри, а ось невеликі населені пункти зазвичай є для нас лише назвою, написом на вказівнику при дорозі. А якщо повернути з центральної траси несподівано зрозумієш, що потрапив в особливий, казковий і по-своєму дивовижний світ, повний загадок і неймовірних історій, тих теплих, домашніх історій, які пахнуть польовими квітами і свіжоспеченим хлібом, які ввібрали в себе спів ластівок, шепіт прибережних верб і кольори веселки над річкою.
Місто Заводське народилося в трагічні часи, коли український народ потерпав від репресій сталінського режиму, а над нашою країною нависла чорна тінь Голодомору. Проте наш народ вистояв у нелегкій боротьбі, виборов свободу і незалежність.
Дивина: наймолодше місто Полтавщини за свою не таку вже й довгу історію встигло змінити назву п'ять разів! Почалося все з назви Піскобуд, далі Сталінська цукроварня, згодом Сталінка, потім Червонозаводське, і чотири роки назад, аби не увічнювати радянську символіку, місто отримало назву Заводське.
У вересні 1928 року уряд прийняв рішення про будівництво великих цукрових заводів, найпотужнішим із яких мав стати цукрозавод поблизу Лохвиці. Саме тут було найвигідніше місце для створення цукрового виробництва: поля, які можна засіяти буряком, залізниця, достатня кількість води - на відстані 1,5 км несла свої води тиха Сула…
 

У 1937 році завод об’єднався з бурякогосподарством, і був створений Лохвицький цукровий комбінат, поряд виріс спирткомбінат.

 

Поблизу двох заводів-гігантів будувалися житлові будинки, дороги, насаджувалися садки. Містечко ставало з кожним роком кращим і привабливішим. Робітниче селище відновлювалося, розвивалося і в 1977 році отримало статус міста.
Заводське – дивовижне місто. А заводчани знають, який він - шлях від маленького бурячка до ложки цукру у вашій чашці чаю. Найвища будівля в Заводському – вежа головного корпусу спирткомбінату. У ній знаходиться колона, у якій спирт перетворюється з пари на рідину. Висота будівлі майже 37 м – справжній хмарочос.
Навколо Заводського – родючі землі, безкраї поля. Так як вирощувати буряк для цукрового заводу на одному місці не можна необхідна сівозміна. Тому довколишні господарства вирощують пшеницю, жито, гречку і ячмінь, овес і ріпак, просо й сою…  Саме це й стало причиною для будівництва Хлібзаводу. Щовечора над Заводським пливуть пахощі солодкої випічки: то на хлібзаводі достигають у печах особливі здоби.
Усі підприємства Заводського належать до харчової промисловості, крім одного – унікального представника машинобудівної галузі. Це ПАТ «Склоприлад», історія якого сягає корінням у повоєнні роки.
Здавалося б, які народні традиції можуть сформуватися в наймолодшому місті Полтавщини? Адже для цього повині минути століття… Та насправді Заводське увібрало в себе все найкраще й націкавіше з навколишніх сіл. Починаючи з традиційних заводських вареників і глиняного посуду та закінчуючи весільними традиціями, мистецтвом вишивки та святкуванням народних свят.
У Заводському винайшли спосіб продовжити життя дерев: із їхніх стовбурів вирізають різні цікаві і символічні фігури або скульптури. Роблять це з притаманним справжнім українцям почуттям гумору і фантазією. 

 

Заводське – місто зовсім невеличке, затишне й зелене. Для того, аби насолодитися чарами  майже неторканої природи, потрібно зовсім небагато: сісти на велосипед і поїхати  на околиці, на берег Сули або Артополоту. Тільки робити це слід обережно, щоб не порушути гармонію й спокій чарівного світу наших річок.
У місті Заводське живуть надзвичайно талановиті люди. Є поети і письменники, музиканти, композитори й співаки. А скільки майстрів, художників, вишивальниць – творів вистачить не на один вернісаж!
Що ж такого виняткового може бути в маленькому місті, де наче й нічого, крім заводів, немає, яке не досягло навіть сторічного віку і  поруч із тисячолітніми сусідами видається таким собі немовлятком. Та виявилося, що воно має свій особливий характер, цікаві традиції, легенди й історії, що воно – своєрідне й неповторне.
Ця неповторність – у дрібничках! 

 

Тож запрошуємо всіх бажаючих прийняти участь в нашій рубриці.

Катерина Мусієнко
студентка групи ХТ-2ст
факультет харчових технологій та управління якістю продукції АПК

 

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook