CORONAVIRUS: популярно про складне або з чим ми маємо справу

«One World- One Health»

     «Один світ – одне здоров’я» – як ніколи раніше, ми розуміємо сенс цій концепції, створеної тріумвіратом ФАО/МЕБ/ВООЗ в 2009 році.

     Для мене не стало великим здивуванням те, що сталося, можливо в силу того, що я вже більше 25 років займаюся вірусологією або в силу того, що регулярно відкриваючи матеріали комітету з таксономії вірусів (International Committee on Taxonomy of Viruses, ICTV) спостерігаю регулярну появу нових таксонів, навіть номенклатура, мною улюбленого вірусу сказу, постійно доповнюється і доповнюється новими варіантами.

• Так з чим ми маємо справу?

     Припускаю, що віруси виникли ще в ті часи, коли виникли перші живі клітини і вони постійно змінювалися переходячи від одних господарів до інших (вірус сказу: рослини – тварини-людина).
     Практично всі віруси людини мають тваринне походження (включаючи коронавірус) і знаходяться в постійній модифікації. Одні віруси можуть «перемішувати» свої гени (антигенна мінливість) з іншими, коли потрапляють в одну і ту ж клітину, що призводить до появи нових і більш вірулентних штамів. Інші віруси змінюються повільніше (дрейф генів), оскільки мутації в їх генах поступово накопичуються з плином часу. Цей процес – адаптації, переадаптації, генетичних змін тривав, триває і буде тривати в майбутньому, а адаптація вірусів до нових господарів веде до появи патогенів, які інфікують людей і тварин. Потрібно розуміти і враховувати особливості РНК-вірусів яким властива генетична мінливість.

     На лекціях студентам, я постійно показую приклади появи нових таксонів:
     2019 – коронавірус,
     2017 – пікорновірус (SVV) Сенека (до нас не дійшов, проте від цього меншою його небезпека не стала і не відомо, де він буде завтра),
     2015 – нодулярний дерматит,
     2013 – «новий» сальмонельоз в Німеччині,
     2011 – хвороба Шмалленберга,
     2009 – «свиний» грип і т.д.

     Кожні 2 роки ми спостерігаємо виникнення нових нозологічних форм і нам потрібно навчитися жити в умовах перманентних викликів, в світі щорічно з'являються і будуть з'являтися нові патогенні таксони.
     Вірус (бетакоронавірус), який викликав спалах називається SARS-CoV-2, а сам спалах гострого респіраторного захворювання, пов'язаного з коронавірусами, який виник в грудні 2019 р – коронавірусна хвороба 19 (COVID-19).

     За останні 20 років це 3-й підтверджений спалах коронавірусу, що призвів до епідемії.
     Генетичний аналіз довів, що геном нового коронавірусу людей (HCoV), виділеного у пацієнта з атиповою пневмонією (ізолят Wuhan-Hu-1), мав 89% нуклеотидну ідентичність з вірусом кажанів, подібним до SARS-CoVZXC21 та 82% від SARS-CoV (Chan J.F. etal, 2020; https://doi.org/10.1038/s41564-020-0695-z).

• Як з'явився цей вірус?

     Коронавіруси – це група поширених по всьому світу вірусів, які включають 39 видів (родина Coronaviridae), які специфічні для господарів і можуть інфікувати людину і тварин, викликаючи різноманітні клінічні синдроми.
     Медико-ветеринарне значення мають три серологічно та генетично окремі групи коронавірусів, які можуть викликати респіраторні, кишкові, печінкові та неврологічні ураження у безлічі різних видів тварин (включаючи кажанів).

     Коронавіруси людини входять до груп 1 та 2 і в першу чергу викликають ураження респіраторної системи.
     В першу групу також входить коронавірус котів, якій викликає інфекційний перітоніт у котів (FIPV), в другу групу – вірус гепатиту мишей (MHV), а в третю – вірус інфекційного бронхіту кур (IBV).
     Це свідчить про те, що ми «живемо» з цими вірусами, а ветеринарна наука і практика постійно розробляє та імплементує заходи контролю хвороб, викликаних коронавірусами.

     Уханський коронавірус (SARS-CoV-2) ймовірно виник у кажанів, пройшов адаптацію і пізніше інфікував людину.
     Так само вірус SARS-CoV стрибав від кажанів до циветів (маленьких нічних ссавців) на шляху до людей, тоді як більш смертоносний MERS-CoV уражав верблюдів, перш ніж поширився на людей (респіраторний синдром на Близькому Сході, вперше ідентифікований у Саудівській Аравії у 2012 році).
     Перші випадки хвороби були пов'язані з оптовим ринком морепродуктів в Ухані, однак наступні випадки були пов'язані з іншим механізмом впливу і було доведено, що вірус може передаватися від людини до людини, а симптоматичні люди є найчастішим джерелом збудника інфекції COVID-19.
     Коронавіруси найбільш циркулюють в популяціях кажанів і перше зараження людини могло статися в результаті природного інциденту, вважає професор Річард Х. Ебрайт, (Richard H. Ebright) – директор лабораторії Інституту мікробіології ім. Ваксмана.
     Але ми не можемо виключити ймовірність того, що вірус інфікував людину в результаті лабораторного інциденту: «Оскільки відомо, що коронавірус кажана RaTG13 і близькоспоріднені коронавіруси присутні в колекції коронавірусів в Інституті вірусології Ухані», – вважає професор Ебрайт.
     Хоча виходячи з того, що SARS-CoV-2 гомологічен 2-м інших коронавірусам (SARS-CoV та MERS-CoV) і всі 3 віруси мають походження від кажанів, я вважаю, що ми спостерігаємо еволюційний природний стрибок (адаптацію) вірусу від тварин до людей.

     На даний момент немає великого значення природа вірусу, набагато важливіше те, що новий спалах коронавірусу (COVID-19), є серйозним викликом для всіх нас.
     За даними ВООЗ, за останні 2 тижні число випадків COVID-19 за межами Китаю збільшилася в 13 разів (в 120 країнах зареєстровано понад 136 000 випадків захворювання, і 4981 людина загинула) і ймовірно ці показники зростатимуть.
     Це не перше респіраторне захворювання. Так, під час «свинячого грипу», що виник в Мексиці (2009-2010) загинуло 18 тис. людей при загальному рівні смертності 0,025%. SARS (2002-2003) викликав 10% захворювання і загинув 774 чоловік. У той же час MERS (2012) викликав 30% захворювання, в результаті чого загинув 861 чоловік.
     В порівнянні з грипом, (0,1 % по даним CDC, 2020) рівень смертності від COVID-19 перевищує приблизно в 20 разів (2,3%). На підставі рівня поширення вірусу і результату діяльності по контролю інфекції, ВООЗ охарактеризував прояв COVID-19 як пандемію.

     Вірус має традиційний для респіраторних інфекції повітряно-крапельний шлях передачі збудника (група ризику – члени сім'ї, медичні працівники та інші близькі контакти, вірус з аерозолю від кашлю та чхання інфікує до 2 м).
     Інкубаційний період становить від 3 до 14 днів і в середньому кожна інфікована людина потенційно передає вірус ще 2,2 особам (LiQ. Etal, 2020). Однак, при інфікуванні спостерігається різна структура клінічного прояву: 81% інфікованих людей мають легкі випадки COVID-19; 13,8% – важку хворобу; 4,7% – критичний стан (поліорганна недостатність) і 2,3% летальних випадків.
     Відсутність вакцин і первинне виникнення (відсутність імунітету у людей) обумовлює потенціал поширення вірусу і проявом симптоматики різного ступеня, а ризик важкого прояву хвороби і смерті збільшується серед літніх людей (Chen N, et al, 2020; Huang C. et al, 2020).
     Основні принципи реагування на COVID-19 відображені на сайті (https://covid19.com.ua/).

• Чому так сталося?

     Завжди зусилля науки і практики були зосереджені на контроль патогенних вірусів після явних епідемій, а системне дослідження імунобіологічних характеристик вірусів ніколи не були пріоритетом.
     Ми завжди гасимо пожежі, і не працюємо на їх попередження.
     Але ми повинні бути готові до всього і завжди.
     За останні 20 років не тількі прояви хвороб змінилися, а самі патогени змінилися, і нам потрібно змінити наші погляди на контроль над цими захворюваннями.
     Я вважаю це виклик, на якій нам треба відповідати.

• Що робити?

     Звичайно, важливо відразу зрозуміти, що немає «чарівної таблетки».
     Безсимптомні носії вірусу є провідною ланкою небезпеки (люди інфіковані SARS-CoV-2, виділяють вірус до того, як у них з'являться симптоми), і тому ізоляція є найкращим способом стримування епідемії викликаною як грипом так і SARS-CoV-2.
     Під час "Іспанки", багато міст поводилися по-різному до карантину, але однозначно, де були прийняті суворі заходи контролю (повне закриття шкіл, максимальна ізоляція, скасування масових заходів і т. д.), набагато менше було смертності (https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMp2004361).
     Тому, дотримання карантину!!!

     Для людей треба витримувати умови карантину (мінімум контактів, застосування заходів гігієни, спостереження).
     Для фахівців треба чітке виконання і контроль умов карантину і боротьба до останнього пацієнта до кінця пандемії.
     Але, в майбутньому будуть з’являться нові віруси і будуть нові епідемії та пандемії – така наша ціна за глобалізацію. Нам треба бути готовими до майбутніх спалахів.
     Нам потрібні компетентні фахівці-вірусологи та оснащені сучасні лабораторії для пріоритетних досліджень (не тільки дослідження біологічних властивостей вірусів, а в більшій мірі розробка реальних систем контролю епідемій (системи нагляду, вакцини, оцінку ефективності).
     В світі спостерігається тенденції зростання наукових центрів під егідою університетів. Тому вважаю, що національні університети повинні мати сучасні лабораторії світового рівня для можливості роботи, як з вірусами, так і з транскордонними емерджентними хворобами людей і тварин.
     І це не є завданням лише університетів, а має бути пріоритетом держави, тому що в такі моменти спалахів (а їх ще буде багато) результати роботи цих лабораторій є реноме країни.

Віталій Недосєков,
завідувач кафедри епізоотології
та організації ветеринарної справи