У цей день 1871 р. народився Рене Теофіль Гіацинт Лаеннек - французький лікар і анатом, основоположник клініко-анатомічного методу діагностики, винахідник стетоскопа.

«Дихайте, не дихайте» - сьогодні не тільки дорослі, а й діти знають, що за допомогою чарівної трубки під назвою «стетоскоп» можна поставити діагноз, почувши, як працюють серце і легені людини чи тварини. Але не всі знають, що автором цього необхідного будь-якому лікарю інструменту є французький лікар Рене Лаеннек, який винайшов стетоскоп.

Рене Теофіль Гіацинт Лаеннек (фр. René-Théophile-Hyacinthe Laënnec) народився 17 лютого 1781 в Кемпері (департамент Фіністер, Франція). У 1786 році втратив матір і виховувався спочатку дядечком-абатом, а 6 років потому іншим дядьком - Гійомом Лаеннеком, відомим лікарем, ректором Нантського університету.
До 14 років закінчив класичну школу і добре володів німецькою, англійською, грецькою і латинською мовами. З 14 років навчався медичній науці в госпіталях Нанта, відвідував секційну. Улюбленим лікарем Лаеннека називають французького хірурга Гійома Дюпюїтрена, професора паризького медичного факультету, члена Паризької академії наук і Паризької медичної академії, з яким у нього спочатку не склалися стосунки. У 1799 р. поступив на службу в республіканську армію асистентом хірурга. У 1801 році працював в одній з клінік Парижа під керівництвом М. Біша і Ж. Корвізара, особистого лікаря Наполеона. У 1802 вийшла його перша наукова робота, присвячена опису симптоматики перитонитов, а незабаром після цього пішли статті про цироз печінки і про анатомію оболонок головного мозку. У 1804 Лаеннек захистив дисертацію «Вчення Гіппократа і практична медицина». Потім він зайнявся приватною лікарською практикою, опублікував також безліч статей про результати спостереження хворих. У 1814 р. Лаеннек став головним редактором «Медичного журналу». З 1816 року працював лікарем в паризькій лікарні Неккера.
У 1816 році Лаеннек винайшов стетоскоп і розробив нову методику вислуховування хворих. А сталося це, як пише сам Лаеннек так: «Я був запрошений до однієї молодої жінки, у котрої спостерігалися значні ознаки серцевої хвороби, але прикладання руки, а так само і перкусія не дали ніяких результатів внаслідок наявної у неї значного жирового прошарку. Але так як вік і стать хворої не дозволили мені застосувати описаний вище метод дослідження, то мені спало на пам'ять відоме акустичне явище: прикладаючи вухо до одного кінця колоди, можна прекрасно розчути доторкання голкою до іншого її кінця. Я взяв аркуш паперу, зробив з нього вузький циліндр, один кінець якого приставив до серцевої ділянки і, приклавши вухо до іншого його кінця, я був настільки ж здивований, як і втішений тим (fut aussi surpris que satisfait), що міг чути удари серця набагато голосніше та точніше, ніж це мені уявлялося доти при безпосередньому прикладанні вуха. Я негайно прийшов до висновку, що цей засіб може стати дорогоцінним методом дослідження та може бути застосований не тільки при дослідженні серцебиття, а й усіх рухів, що можуть можуть викликати звукові явища всередині грудної клітини, а значить і при дослідженні дихання, голосу, хрипіння і, можливо навіть флуктуації рідини, що вилилася в порожнину плеври або навколосерцевої сумки».

Лаеннек проводить аускулькультацію за допомогою аркуша паперу (реконструкція)

Само собою, згорнутим аркушем довго було користуватися не можна, і Лаеннек був стурбований створенням більш довговічного приладу. Він перепробував безліч матеріалів від очерету до каштана, поки не зупинився на горіховому дереві (Сам стояв за токарним верстатом!). Свій винахід він назвав «Le Cylindre» - «циліндр», який мав довжину 12 дюймів (близько 30 см) і діаметр 1,5 дюйма (близько 4 см).

             Конструкція і вигляд стетоскопа Леаннека                                    Акушерські стетоскопи

Зліва-направо: Стетоскоп Раппапорта, стетоскоп Каммана (1855 р.), електронний стетоскоп

Першу пацієнтку, аускультацію якої Лаеннек провів новим інструментом, звали Марі Мелані Басса (Marie Melanie Basset). Пізніше свій винахід Лаеннек перейменував в «стетоскоп» (грец. στηθοσκόπιο, від στῆθος — груди + σκοπή — огляд, дослівно - «оглядач грудей»). За допомогою винайденого ним приладу він також відкрив симптоми захворювань грудної порожнини, дав їх точний опис, зіставив клінічні дані з патологоанатомічної картиною.

Лаеннек зі стетоскопом оглядає пацієнта в присутності студентів. Картина Теобальда Чартрана

У лютому 1818 на засіданні Медичного товариства Лаеннек представив результати своїх досліджень, а в квітні 1819 року видав «Трактат про непряму аускультацію і хвороби легенів і серця», до кожного примірника якого додавався стетоскоп.

De l'Auscultation médiate, ou Traité du diagnostic des maladies des poumons et du coeur, fondé principalement sur ce nouveau moyen d'exploration
(в двох томах, 1819)

У трактаті Лаеннек, крім іншого, вперше дав чіткий опис клініки туберкульозу легенів і представив анатомічну картину цієї хвороби, а також вказав на можливість лікування туберкульозу та навів приклади рубцювання каверн. Саме робота в секційному залі з трупами хворих від туберкульозу коштувала Лаеннеку життя - на початку своєї діяльності в Парижі він розпилював туберкульозний хребець і пошкодив собі вказівний палець. На місці ранки утворився туберкульозний горбик. Лаеннек писав, що двічі припік ляпісом ранку, і «все пройшло», але через 21 рік він загинув від міліарного туберкульозу.
Рене Теофіль Гіацинт Лаеннек був обраний професором Колеж де Франс і членом Медичної академії, отримав кафедру в Шаріте.
Помер від туберкульозу в Керлуанеку 13 серпня 1826 року. Він залишив племінникові свою книгу і стетоскоп, сказавши: «це мій головний спадок...»

Пам'ять
Ім'я Рене Лаеннека отримав трищогловий вітрильний фрегат, спущений на воду в 1902 році в Сен-Назер як фрахтове судно (пізніше «Ольденбург», нині «Суомен Йоутсено»).
Іменем Лаеннека названі вулиця Лаеннек і станція метро в Ліоні (Франція). 

Основні публікації

• Propositions sur la doctrine d'Hippocrate, relativement à la médecine pratique, présentées et soutenues à l'École de médecine de Paris, le 22 prairial an XII (медична дисертація, 1804)
• De l'Auscultation médiate, ou Traité du diagnostic des maladies des poumons et du coeur, fondé principalement sur ce nouveau moyen d'exploration (в двох томах, 1819)
• Traité inédit sur l'anatomie pathologique, ou Exposition des altérations visibles qu'éprouve le corps humain dans l'état de maladie (1884)
• La Guerre des Vénètes: poème épique héroï-comique (1931)

Нині метод, запропонований Рене Теофілем Гіацинтом Лаеннеком широко використовуєтьяся для визначення функціонального стану багатьох систем організму як в експерименті, так і в практичній маедицині, зокрема ветеринарній. Особливого значення методу інструментальної аускультації надають і на факультеті ветеринарної медицини нашого університету.

Студенти факультету ветеринаної медицини НУБіП України проводять аускультацію грудної клітини кота

Джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9

Підготував професор Віктор Трокоз