Відкриття рентгенівських променів
Німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген, професор і ректор Вюрцбургского університету (Баварія), експериментуючи на самоті в університетській лабораторії, несподівано відкрив "всепроникні" промені, які в усьому світі слідом за ним тепер називають Х-променями, а в країнах екс-СРСР - рентгенівськими.
8 листопада 1895 року, коли його асистенти вже пішли додому, Рентген продовжував працювати. Він знову включив струм в катодній трубці, закритій з усіх боків щільною чорним папером. Кристали платиноціаністого барію, що лежали неподалік, почали світитися зеленим кольором. Вчений вимкнув струм - свічення кристалів припинилося. При повторній подачі напруги на катодну трубку, світіння в кристалах, ніяк не пов'язаних з приладом, відновилося. В результаті подальших досліджень учений дійшов висновку, що з трубки виходить невідоме випромінювання, назване їм згодом ікс-променями. Вільгельм Конрад Рентген був удостоєний першої Нобелівської премії з фізики 1901 року. Він сприяв швидкому практичному застосуванню свого винаходу у медицині. Конструкція створеної ним рентгенівської трубки лежить в основі сучасних приладів. Невдовзі відкриті Рентгеном промені стали застосовувати у різних галузях — передусім, у медицині, зокрема й ветеринарній.
Вже у 1896 році доцент Берлінського університету, фізик Вільгельм Він використовував Х-промені для діагностування переломів у Берлінському військовому госпіталі. Хоча Рентген мав інженерну освіту, він не брав участі у використанні відкритих ним променів на практиці й не отримував за це коштів. Він також відмовився отримувати пов'язані з його відкриттям патенти, оскільки вважав, що воно має належати всім. Через чотири роки після свого відкриття вченого запросили до Мюнхенського університету — найбільшого університету країни. Там В. Рентген і залишався до кінця життя, відхиляючи численні почесні пропозиції. Він прагнув займатися тільки наукою.
В честь цього відкриття відзначають Міжнародний день радіології.
Підготував професор Віктор Трокоз
