Тарасовими стежками зі студентами-магістрами

На його території знаходяться пам'ятки природи, історії, архітектури, археології та мистецтва: Могила Тараса Шевченка, Державний музей Т.Г.Шевченка, Могила І.Ядловського, що зберігав Шевченків меморіал, а також – Багатошарове поселення Пилипенкова гора. Цей історико-культурний заповідник – перший в Україні, що отримав статус національного, був створений у серпні 1925 р. На Чернечій горі (тепер ця гора має назву Тарасової) були поховані отамани козацького війська – Іван Підкова та Самійло Кішка. Крім того, ще в XVІ ст.тут козаки побудували Успенський монастир. У 1793 р. Канів став власністю російської імперії. Саме в цьому місці заповів поховати себе визначний духовний провідник України, пророк і письменник – Тарас Григорович Шевченко ("Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі...")

Відомо, що поет помер у Петербурзі 10 березня 1861 р., а його друг – Григорій Честахівський став одним з ініціаторів перепоховання останків Шевченка у Каневі. Спочатку домовину перевезли з Петербурга до Києва, а потім – пароплавом по Дніпру до Канева і залишили на два дні в Успенському соборі.
22 травня 1861р. тіло поета після панахиди відвезли на Чернечу гору, яку з цього часу називають Тарасовою. За народні кошти у 1884 р. влітку на Тарасовій горі збудували перший народний музей Кобзаря – "Тарасову світлицю", привели в порядок його могилу і, за проектом академіка архітектури В.Сичугова, встановили чавунний хрест.

 

Влітку 1939 р. Шевченківський меморіал набув сучасного вигляду, коли на могилі Кобзаря встановили бронзовий пам'ятник, виконаний скульптором М.Манізером та архітектором Є. Левінсоном. Поряд з могилою розташувався музей, який був збудований упродовж 1935-1937 р. за проектом архітектора В. Кричевського. Ансамбль музею доповнили гранітний комплекс сходження (1977) і "Тарасова світлиця", відтворена у 1991 р.