Профільна спеціалізація журналіста – стимул до здорової конкуренції в медіа

5 вересня 2019 року

 Безумний той, хто, не вміючи керувати собою,

хоче керувати іншими”

(Публий Сір)

Перший тиждень навчання ознаменувався урочистими подіями та особливим піднесеним настроєм викладачів і, насамперед, студентів-першокурсників. У підготовці журналістів на гуманіторно-педагогічному факультеті актуалізуються проблеми, пов’язані з конкуренцією не лише серед медіа компаній, а й насамперед серед журналістів. Нині журналістом можемо вважати кожного, хто користується соціальними мережами, для студентів працює гурток із журналістики на базі кафедри журналістики та мовної комунікації. Кожен бажаючий може записуватися до гуртка і брати участь у безкоштовних майстер-класах та інших медійних заходах. Профільна спеціалізація журналіста – на сьогоднішній день – головна позиція професійної активності у медіа просторі, кожен має вміти презентувати себе, доносити думки чітко та розповідати про свій фах. Як зазначав дослідник Недопитанський М. І., «Проблема тематичної спеціалізації журналіста висвітлюється через призму особливостей аудиторії ЗМІ. Охарактеризовано тематичну кон'юнктуру сучасних мас-медіа та розроблено методику тематичного дослідження.» Сучасна журналістика формує нові методи адаптації. Прискорення процесу інтеграції українських ЗМІ в систему загальносвітового глобалізаційного простору неможливе без фахового тематичного профілю журналіста.

Наразі під час навчання пропонуємо відійти від мультимедійності журналістської професії і зосередитися на профільній спеціалізації - навіть можливості поєднання двох освіт: журналіст-медик, журналіст-аграрій, журналіст-юрист, журналіст-спортсмен, журналіст-педагог, журналіст-історик, журналіст-музичний критик, журналіст-прес-секретар та ін.

Кадри у будь-якому проекті відіграють чи не найголовнішу роль. Важливим у роботі журналіста-професіонала є питання визначення, як і де віднайти свіжу тему. Пошук безкінечний – триває все свідоме життя. Завдяки порушеній проблематиці, фаховому аналізу, вмінню висвітлити всебічно матеріал, передати різні точки, - в аудиторії виникає інтерес до перегляду, прочитання цього матеріалу. Тема публікації, її форма подачі, виклад змісту, аналітика – засіб впливу на суспільну думку, формування свідомості аудиторії, стратегічний вплив на інші події, пов’язані з даною проблематикою. Наприклад: готуємо журналістське розслідування на тему якості продуктів харчування, у матеріалі акцентуємо на шкідливості одних продуктів і на користі інших – аргументуємо, наводимо приклади, даємо коментарі експертів. Сам автор, маючи відповідну другу освіту - журналіст-медик, або журналіст-юрист, або журналіст-економіст, - виступає експертом (наводить приклади, фото й відео ілюстрації). Скажімо, журналіст-медик акцентуватиме на якості продуктів, їх загрозі здоровю чи довкіллю; журналіст-юрист зосередиться на правовому аспекті вироблення чи імпорту шкідливих продуктів; журналіст-економіст проаналізує фінансовий аспект проблеми і натякне на економічний зиск для деяких кіл. У будь-якому випадку матеріал виглядатиме більш професійним, якщо його автор буде фахівцем з даної проблематики, саме так ми готуємо фахівців у НУБІП.

Якщо розглядати ток-шоу на телебаченні, то саме вони є найбільш дієвими для впливу на аудиторію. Саме на телебаченні ми бачимо міміку, жести, зовнішній вигляд, манеру поведінки того, хто виступає експертом – повний спектр складових впливають на рівень авторитету заявленої теми, матеріалу. У даному випадку важливо, щоб і автор ток-шоу чи ведучий були не «розмовляючи ми ляльками», а фахівцями.

Яка ж роль вибору теми для професіоналу-журналіста у становленні фахівця з даної теми. Розглянемо класичний приклад журналістики, коли працівник медійної компанії має лише одну освіту журналіста. В даному випадку варто визначитися з тематикою і заручитися підтримкою професіоналів у даній сфері, а саме: напрацювати зв’язки з органами держаної влади у даному спектрі професійної діяльності, створити власну базу фахівців, до яких можна звертатися за оперативними коментарями, готувати річний, місячний, тижневий план роботи над темами, погоджувати їх з редактором і резервувати ефірні місця для оприлюднення своєї роботи й анонсувати тему у газеті, журналі, радіо чи телебаченні.

Отже, знайти тему для журналіста – це лише частка роботи. Репортер телебачення має викласти матеріал за короткий час, така специфіка його роботи. Журналіст друкованого видання має дещо більше часу, однак він має звернути увагу на якісну аналітику, подати матеріал глибше, розкрити проблематику з посиланнями на попередній досвід у світі, в своїй країні, подати коментарі по темі від авторитетних фахівців.

Вибір спеціалізації не є актуальним для працівника відділу новин, де головне - чітке, неспотворене, оперативне повідомлення новини. Журналісти, звичайно, спеціалізуються на певній тематиці, однак для глибии викладу необхідні знання з певних галузей. Яскравий приклад - діяльність німецького журналіста Маркуса Ангойзера. Пан Ангойзер - біолог за фахом, у науковій та медичній журналістиці з 1999 року. Автор статей для таких відомих видань, як "Зюддойче цайтунґ", "Гандельсблатт", "Шпіґель онлайн", "Нешнл джеографік", співавтор 15-томного "Біологічного лексикону" тощо. У 2008 був визнаним одним з 10 кращих наукових журналістів за версією журналу "Медіум маґацін". Публікації на теми генної біології, медицини, різноманітні наукові теми, автор блогу на http://www.scienceblogs.de/plazeboalarm/. Як бачимо, глибокі знання з біології дали змогу Маркусу Ангойзеру стати успішним журналістом у спорідненій сфері.

 

І ще один приклад гумористичний. Марк Твен описує в оповіданні «Як я редагував сільськогосподарську газету»: «Не без вагань взяв я на себе тимчасове редагування сільськогосподарської газети, - так як сухопутний чоловік не без побоювання взяв би на себе керування кораблем. Але я був у скруті, тож добра платня була мені дуже до речі. Постійний редактор газети йшов у відпустку, я погодився на запропоновані умови і зайняв його посаду.

Почуття, що в мене знов є робота, було чудове, і я працював цілий тиждень з непослабним задоволенням. Номер здали до друку, і я насилу діждався виходу газети - так мені хотілося дізнатись, чи приверне моя праця до себе чиюсь увагу? Коли надвечір я виходив з редакції, гурт чоловіків та хлопчаків унизу біля сходів розбігся хто куди, пропускаючи мене, і я почув, як один чи двоє сказали: "Це - він!" Звісно, я був приємно вражений цим. На ранок я застав біля сходів такий самий гурт, а вподовж усієї вулиці стояли парами й окремо особи, що зацікавлено придивлялися до мене. Гурт розступився й позадкував, коли я підійшов ближче, і хтось із натовпу сказав: "Гляньте, які в нього очі!" Я вдав, що не помічаю загальної уваги, але в глибині душі зрадів і вже вирішив написати про це своїй тітці.

Я піднявся невисокими сходами і, наблизившись до дверей, почув веселі голоси й дзвінкий сміх; відчинивши двері, я побачив двох молодиків, судячи з одягу - фермерів; їхні обличчя спершу зблідли й витяглися, коли вони побачили мене, а потім обидва вони прожогом вискочили у вікно. Мене це здивувало.

За півгодини ввійшов літній добродій з хвилястою бородою й тонкими, хоч і трохи суворими рисами обличчя. Я запросив відвідувача сідати. Видно було, що його щось непокоїть. Він скинув свого капелюха й поставив на підлогу, тоді витяг з нього червону шовкову хусточку й останній номер нашої газети.

Розклавши газету на колінах і протираючи хусточкою окуляри, він промовив:

- Ви - новий редактор?

Я відповів ствердно.

- Ви до цього редагували коли-небудь сільськогосподарську газету?

- Ні,- сказав я,- це моя перша спроба.

- Воно й видно…»

І справді видно, коли журналіст намагається розкрити тему, у якій сам «плаває».

Здатність розкрити глибоко і переконливо тему – важлива умова фаховості журналіста. І визначитися на спеціалізації вкрай важливо ще на ранньому етапі студентові. Особливістю діяльності сучасних ЗМІ є оперативність. Тож саме журналіст з чіткою спеціалізацією може підготувати ефективний матеріал на потрібну тему, оскільки він глибоко знає, про що і як йому треба писати, у кого взяти коментар тощо. Змінюється життя, відповідно змінюються й потреби, інтереси читачів. Тож іформація має бути подана з врахуванням «попиту» користувачів, потрібності її читачам. На нашу думку, насамперед майбутньому журналісту, обираючи спеціалізацію, варто проаналізувати аудиторію.

Вероніка Чекалюк,
кандидат наук із соціальних комунікацій,
доцент кафедри журналістики та мовної комунікації НУБІП.
Фото з архіву Вероніки ЧЕКАЛЮК

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook