Не відставати, творити, навчати, виробляти – новий курс університету. Відбулося розширене засідання серпневої вченої ради
Розпочинається новий навчальний рік, для університету він буде вже 122-м і цього року НУБіП відкриє свої двері студентам з усієї України і 27 країн світу. Засідання вченої ради з цієї нагоди пройшло у розширеному форматі: за участі завідувачів кафедр.
Розпочав же роботу ректор Станіслав Ніколаєнко з підсумків діяльності науково-педагогічного колективу університету у 2018-1019 навчальному році та перейшов до нового курсу університету, який отримав промовисту назву – не відставати, творити навчати виробляти.
Рік був непростим. Пройшли демократичні вибори ректора, і Станіслав Ніколаєнко ще раз подякував за довіру і підтримку та наголосив: роботи попереду багато. Світ змінюється, спостерігаємо стрімкий розвиток біо- і нанотехнологій, проникнення штучного інтелекту у всі сфери життя. Поряд з цим є тенденція до масовізації вищої освіти, наростає конкуренція між університетами. Виробництво ж вимагає нових кадрів, які б володіли сучасними технологіями і навчалися все життя. Це змінює і функції університету, доповнює їх необхідністю прямої участі вишів у промисловості, сільському господарстві тощо. А також, поряд з рухом до глобалізації, вимагає лишатися оберегами національних культур.
Цього року студентами НУБіП стали більше 8,7 тисяч осіб, в т.ч. базового закладу – 5662. Прикро, що університет недобрав трохи цього року магістрів, що, крім іншого, пояснюється введенням єдиного вступного іспиту. Величезну роль у можливості гарного набору відіграла потужна профорієнтаційна робота. Стосовно галузевого спрямування, то більше половини цьогорічних першокурсників обрали суто аграрні спеціальності. Викликає занепокоєння стан сільських шкіл, результат чого бачимо у динаміці частки вступників, їхньої підготовки, які бажають кращого.
Далі очільник університету спинився на місці НУБіП у рейтингах (7-ме у ТОП 200 і 3-тє – у столиці), успіхах наших студентів у Всеукраїнських студентських олімпіадах (що демонструє високий рівень підготовки), результатах опитування серед студентів (більшість тут відмітила гарну якість навчального процесу, але більше 30% респондентів звертають увагу на випадках викладання старих знань, дублюванні предметів), роботі бібліотеки, наявності атестованих електронних курсів, перевірці на плагіат.
Торкнувся дуже актуальної проблеми: мотивації молоді до навчання. Тут слід шукати нові підходи, особливо це поле роботи для психологів, педагогів. Адже наше головне завдання – дати молоді якісні актуальні знання і навчити поновлювати їх протягом життя. Завідувачі кафедр повинні заохочувати творчих педагогів і науковців, адже обов’язкова умова академічної успішності університету – це висококваліфікована професура, доценти. Ще одна проблема – вивчення викладачами іноземної мови, зокрема англійської. Давайте проведемо тестування на знання іноземної і студентів, з тим, щоб розділити їх за групами, звернувся з пропозицією очільник вишу.
Навчальний процес невід’ємний від дослідництва. Ректор відзначив тут значну активізацію молодих науковців, що, безумовно, дуже добре. Університет серед провідних вишів по фінансуванню науково-дослідної роботи, плідно співпрацює з провідними компаніями, створені спільні науково-виробничі лабораторії. Зростає і проектна активність вчених НУБіП.
Станіслав Ніколаєнко проаналізував ефективність підготовки аспірантів, винахідницьку роботу, динаміку публікацій у SCOPUS і Web of Science та індексу Гірша. Дві останні позиції потребують посилення.
В університеті має ефективно запрацювати система підтримки інновацій, доцільно моніторити і прогнозувати потреби компаній у кадрах, розробляти програми інноваційного партнерства. Загалом формувати образ НУБіП як популяризатора всього нового.
Щодо міжнародної роботи: маємо 129 угод про співпрацю, діють 9 міжнародних програм з можливостями отримання подвійного диплому, навчаються 227 іноземних студентів. І тут теж слід нарощувати роботу.
Гарно поставлена виховна робота. Працює «Школа лідерства НУБіП», візитівки університету, такі як фестиваль «Голосіївська весна» збирають більше 7 тисяч учасників і глядачів, відновили легкоатлетичну естафету «Голосіївське кільце», ефективно працює кафедра військової підготовки. Потребують покращення умови проживання у гуртожитках, але тут головне навчити студентів ставитися до майна кампусу як до свого.
Ефективно запрацювали науково-дослідні господарства університету. Цього року врожайність ранніх зернових культур сягнула 50 ц/га, а об’єм їх валового виробництва – 8,6 тон.
Цьогоріч бюджет університету перетнув позначку у 1 мільярд гривень. Зросла середня заробітна плата, хоча і лишається на явно недостатньому рівні. Зроблену велику роботу зі зміцнення матеріально-технічної бази. Слід залучати кошти, використовуючи наші переваги: розвивати кластерну модель і зв’язки з бізнесом, розробляти власні навчальні проекти і програми, такі як бізнес-школа «Агрокебети».
Підсумовуючи, Станіслав Ніколаєнко виокремив сім основних напрямків. Перший – оновлення всіх сфер життя університету (дебюрократизація, диджиталізація), другий – вибудовування навчального процесу з врахуванням психолого-педагогічних вікових особливостей молоді, третій – нова якість зв’язків з виробництвом, четвертий – рішуча перебудова профорієнтаційної роботи (відхід від практики «рекрутерства»), п’ятий – радикальна зміна кадрової роботи, відбір і підтримка молодих вчених, шостий – нарощування ефективності міжнародних зв’язків, сьомий – поліпшення гуманітарної, виховної складової. І обов’язково нарощувати дисципліну та відповідальність всіх працівників університету.
Потому перейшли до обговорення проекту рішення вченої ради. Завідувач кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Олександр Вальчук, підтримуючи рішення, розповів про роботу свого колективу: тут нещодавно з’явилася науково-дослідна лабораторія біотехнології репродукції тварин, придбали портативний УЗД сканер, на черзі – укомплектування лабораторії ембріології. У вересні ж факультет ветеринарної медицини прийматиме великий міжнародний науковий форум.
З можливостей сучасної лабораторії – моніторингу якості ґрунтів – розпочав і завідувач кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К. Шикули Анатолій Балаєв. Вже найближчим часом роботи на її базі будуть розширені і планується придбання приладів для визначення вмісту азоту в грунті. Анатолій Балаєв вже вкотре наголосив на потребі повернення спеціальності «Грунтознавство».
Голова Студентської організації Олександр Павелко серед здобутків назвав перемогу команди університету на чолі з Миколою Кучерявим (якого, до речі, обрано студмером Києва) у Всеукраїнській республіці. А серед завдань першої черговості назвав створення Арт-простору та організацію додаткових занять для студентів з англійської мови.
Запит виробництва на правильно сформованого фахівця озвучив директор Центру сучасних агротехнологій Леонід Центило. І тут найголовніше завдання – практична підготовка, адаптація до реальних умов. Адже фундаментальна в університеті знаходиться на дуже високому рівні: працюють кваліфіковані викладачі та діють наукові школи.
Серед проблем, які надзвичайно турбують, декан економічного факультету Анатолій Діброва назвав зменшення державного замовлення. І те, що факультет набрав на перший курс 200 осіб – це результат профорієнтаційної роботи і тих позитивних змін, які можна показати першокурсникам, які прийшли навчатися за контрактом, а головне – їхнім батькам.
Про зміцнення матеріально-технічної бази і нові підходи до профорієнтації згадав і заступник декана факультету тваринництва і водних біоресурсів Сергій Грищенко. Серед пропозицій він назвав вдосконалення та оптимізацію навчальних планів та оголошення нового навчального року роком підвищення якості освіти та покращення практичної підготовки.
Цього року гуманітарно-педагогічний факультет набрав 547 студентів, 384 з яких – за умов контракту, зазначила завідувач кафедри іноземної філології і перекладу Світлана Амеліна. Причому, з набагато вищим конкурсним балом, ніж минулого року. Болючою лишається ситуація зі знанням іноземної мови студентами, і тут вихід – формувати академгрупи за рівнем знань, залучати молодь на курси тощо.
Керівник компанії UKRAVIT Віталій Ільченко (який, до речі, цілком може стати міністром агропромислової політики в новому уряді) наголосив: в Україні зараз унікальний час, коли ми справді можемо створити нову країну. І в освіті теж потрібно йти шляхом якості, а не кількості, та переглянути ту велику кількість вишів, які наразі діють, з тим, щоб лишити університети, які дійсно відповідають цьому статусу.
Від 9-тисячної родини відокремлених підрозділів виступила директор Ніжинського агротехнічного коледжу Олена Литовченко. Для нас безумовно подією стало прийняття закону «Про фахову передвищу освіту», адже з 2014 року ми були практично поза правовим полем та практично без фінансування, зазначила вона. І величезна заслуга у вирішенні цієї ситуації належить нашому ректорові Станіславові Ніколаєнку.
Заступник декана механіко-технологічного факультету В’ячеслав Братішка теж спинився на зміцненні матеріально-технічної бази завдяки співпраці з таким потужними компаніями, як KUHN, Ельворті, New Holland. Та відзначив тенденцію: успішність студентів прямо пропорційна до відвідуваності ними аудиторних занять, а відвідуваність – до цікавих і змістовних практичних занять.
Ректор подякував за плідне обговорення та завірив, що всі зауваження буде враховано. Проект рішення вченої ради прийняли одноголосно. Затвердили також план роботи вченої ради на 2019/2020 навчальний рік.
Вчена рада схвалила рекомендації навчально-методичної ради, які представив проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша.
Ірина Білоус
