МАГІСТРАТУРА З УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМИ ПРОЕКТАМИ – ЦЕ МОЖЛИВІСТЬ ВИСОКООПЛАЧУВАНОЇ РОБОТИ
МАГІСТРАТУРА З УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМИ ПРОЕКТАМИ – ЦЕ МОЖЛИВІСТЬ ВИСОКООПЛАЧУВАНОЇ РОБОТИ
29 травня 2019 року
Для здобуття вищої освіти я розглядав лише один ВНЗ - Національний університет біоресурсів і природокористування України, а завдяки слушним порадам декана факультету аграрного менеджменту Остапчука А.Д. і друзів, які уже навчалися в університеті, саме факультет аграрного менеджменту. Вступ до магістратури був не простим вибором. Вибір факультету аграрного менеджменту – так, однозначно, а от при виборі освітньо-наукової програми і кафедри значну роль відіграла завідувач кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту Л.В. Шинкарук та щойно відкрита магістерська програма «Управління інвестиційною діяльністю та міжнародними проектами».


Нам запропонували абсолютно новітню для факультету освітньо-наукову програму європейського рівня з поглибленим вивченням не лише сільського господарства, а надзвичайно потрібної для нашої економіки інвестиційної складової та навиків критичного мислення і аналізу національної та світової економіки. Це допомогло мені у працевлаштуванні, оскільки дослідництво є основою розвитку не тільки галузі, спеціальності чи конкретної майбутньої професії, а і свого роду набуття навиків аналітичного мислення і відкриття нового. Це розвиток людини та основа для безперервної освіти як необхідної умови постійного руху вперед.


При виборі теми магістерської роботи я керувався не тільки можливістю реалізувати навики щодо наукових досліджень, а також можливістю розробити власний проект, який був би мені корисним при продовженні власної справи, якою я займаюся разом із сім’єю. Виконання магістерської роботи "Бізнес проектування мікропідприємств у бджолярстві" стало можливим саме завдяки магістерській програмі «Управління інвестиційною діяльністю та міжнародними проектами».

Якщо називати переваги навчання у магістратурі з першого року, то це безкоштовне стажування у Поморській Академії (м.Слупськ, Польща), яке запам'ятається на все життя. І тут знову хочеться згадати про Лідію Василівну Шинкарук, адже саме завдяки їй мрія стала реальністю, хоча і не мрія, а скоріше переконання, тому що були вагання їхати чи ні. Саме Лідія Василівна настояла на тому, щоб їхати. Була трохи невпевненість, все таки інша країна, інший менталітет, традиції. Та постійний телефонний зв'язок з нашим керівником вселяв у нас віру, що все буде добре. І дійсно, все було ще краще, ніж ми думали.
