Станіслав Ніколаєнко: НУБіП повинен зайняти своє місце у глобальному середовищі вищої освіти

19 травня 2019 року
     Університет готується до свята – свого 121-річчя. І останні майже п’ять з них його очолює Станіслав Ніколаєнко. Свою роботу на посаді ректора він розпочав з визначення стратегії розвитку, яка отримала назву «Голосіївська ініціатива 2020». Участь у її формуванні взяли всі підрозділи нашого вишу. Сьогодні ми вже можемо реально оцінити, що зроблено чи ні, що можна було б реалізувати краще, а за що, можливо, і не слід було б братися. Про це наша розмова з очільником університету.

  • Станіславе Миколайовичу, давайте, мабуть, розпочнемо з самого початку…

     – Для мене університет не просто місце роботи, а моя альма матір, моя молодість, мої кращі роки життя.
     Не секрет, на яке «поле» довелося заходити в червні 2014 року і з тієї прикрої історії висновок один: не можна довго сидіти в одному і тому ж кріслі. І добре, що нині існує чітка ротація кадрів – не більше двох термінів на виборній посаді. Ми сформували робочу команду, реалізували кілька етапів реальних змін, а нині приступили до Нового курсу університету, запрограмованого новою стратегічною програмою «Голосіївська ініціатива – 2025». Мета – входження НУБіП до п’ятірки кращих вишів України і до числа провідних університетів Європи і світу. Суть цього Курсу – посилення ролі вчених, кафедри, факультету в вирішенні стратегічних проблем. Спільна діяльність всіх заради поставленої мети.
     Ми провели суттєву організаційну перебудову структури університету: її суттєво оптимізовано, удосконалено і спрощено. Наразі працюють 3 ННІ (було 12), 13 факультетів (було 19), 10 НДІ (було 13) і 11 відокремлених підрозділів (було 10). Такі кроки вдосконалили систему управління вишем і дозволили суттєво зекономити бюджетні витрати, а це майже 5 млн грн щорічно! Є й незадоволені, особливо ті, хто звик імітувати діяльність, а не працювати.
     Багато зроблено для формування позитивного іміджу. Ректорат працює прозоро: вперше запроваджено постійне висвітлення всіх подій в університеті на сайті, у газетах «Університетський кур’єр», «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Україна молода», «Освіта України», «Освіта», «Природа і суспільство», «Факти», інтернет-порталах Латифундист, Агропортал та інших ЗМІ. За п’ять років надруковано понад 46 тисяч різноманітних матеріалів, статей, повідомлень, офіційний сайт НУБіП щоденно відвідують більше 7 тисяч унікальних відвідувачів, переглянуто більше 25 млн сторінок різноманітних матеріалів. Порівняно з 2014 років його відвідуваність зросла у 23 (!) рази і він увійшов у трійку кращих університетських сайтів України.
     Справедливою оцінкою діяльності є аналіз участі університету в міжнародних та загальнодержавних рейтингах, студентських олімпіадах та оцінки студентів і роботодавців. Тобто як нас оцінюють ззовні. У ТОП 200 НУБіП піднявся з 12-ї сходинки на 6-ту, третій серед 65 вишів столиці. Відповідно до рейтингу QS EEAC серед зростаючих країн Європи та Центральної Азії НУБіП займає 181-190 місця (з 2 тисяч вишів).

  • Це питання організаційні, іміджеві. Але ж є ще й фінансова сторона, яка в українських реаліях частенько виявляється вирішальною…

     – Наразі університет вчасно і в повному обсязі виконує всі фінансові зобов’язання. Хоча дійсно фінансово-економічна ситуація в червні 2014 року була кризовою: на рахунку спеціального фонду не було й 400 тисяч гривень, не вистачало коштів на виплату місячної заробітної плати, через банкрутство банку «Таврика» університет втратив 8 млн грн, що на той момент було еквівалентно мільйону доларів. 3-й корпус після пожежі стояв руїною, інші навчальні корпуси і студентські гуртожитки не ремонтувалися багато років. Туди не ступала нога ректора. Навчально-дослідні господарства були глибоко збитковими і мали мільйонні борги. Лише одне господарство «Великоснітинське» мало 12 млн грн боргів. Ревізія Державної фінансової інспекції за 2012 рік – І півріччя 2014 року виявила суттєві недоліки і порушення у фінансово-господарській діяльності.
     Ми провели комплекс заходів з підвищення якості послуг, замінили весь менеджмент в господарствах, організували роботу всіх структур. Відбулася оптимізація штатного персоналу, здійснено перерахунок плати за навчання на індекс інфляції, приведення вартості проживання в гуртожитках у відповідність зростаючим комунальним тарифам, покращено роботу служби закладів харчування, проведено радикальні заходи з економії енергоносіїв, виведено на прибутковість НДГ, відбувся перехід на систему електронних публічних закупівель ProZorro. Всі фінансові документи оприлюднюються на офіційному сайті для громадського контролю.
     Фінансування університету за всіма бюджетними програмами збільшилось за п’ять років у 2,5 рази: з 575 млн грн до 1,3 млрд грн! На сьогодні обсяг загального фонду НУБіП у 765 млн грн - один із найбільших серед вишів (четвертий показник по країні). За ці роки колектив напрацював багато нових джерел фінансування, що дало змогу втричі збільшити розмір спеціального фонду: з 178 млн грн до 553 млн грн! Таких результатів не має жоден український виш.
     Завдяки співпраці ректорату з урядом, міністерствами і відомствами, університет щорічно отримував додаткове цільове фінансування. Насамперед у 2015 році НУБіП було виділено 15 млн грн на відновлення після пожежі навчального корпусу № 3, у 2016 році виділено 22,7 млн грн для проведення аварійно-відбудовних робіт, у 2017 році на облаштування відбудованого корпусу меблями і обладнанням було виділено 15,5 млн грн… У 2018 році з нагоди відзначення 120-річчя заснування університету держава виділила 20 млн грн на реалізацію програми енергозбереження і зміцнення матеріально-технічної бази. У поточному році отримаємо додатково 20 млн грн капітальних видатків на продовження реалізації програми енергозбереження і проведення робіт з недопущення аварійних та техногенних ситуацій. У цілому, за ці роки НУБіП отримав додатково біля 100 млн грн державних коштів на покращення матеріальної бази. Ще майже стільки ми залучили за рахунок роботодавців, бізнесу, спонсорів.

  • Останнім часом все частіше під час вступних кампаній чуємо нарікання на демографічну кризу в країні. Як з цим впоратися?

     – Шукати свого студента, залучати талановиту молодь, організовувати цікаві для школярів наукові заходи. Результат для НУБіП – у 2018 році за всіма освітніми ступенями за рахунок дербюджету до університету зараховано 2829 осіб, незважаючи на демографічний спад, який дійсно спостерігається в країні. Так, порівняно із 2014 роком це на 36% менше, що пояснюється скороченням кількості місць державного замовлення, особливо при вступі випускників школи на бакалаврат. Але поряд з цим відбулося значне збільшення – на 78% – кількості вступників, які навчаються за кошти фізичних і юридичних осіб: у 2018 році зараховано 2803 особи (у 2014 – 1579). Тобто загалом контингент студентів зріс.

  • Як це вдалося?

     – Університет веде дуже активну профорієнтаційну роботу серед молоді. Відбулася радикальна зміна підходів і власне сама її стратегія. Ми – активні учасники освітніх виставок «Сучасні освітні заклади» та заходів, що проводять «ZNO-UA», «Я в курсі», «ISB Education» тощо, розміщуємо рекламу в журналах, газетах, на інтернет-ресурсах, наші працівники беруть участь в профорієнтаційних заходах районних центрів зайнятості «Ярмарки професій», ініційовано створення та проведення учнівських наукових шкіл в регіонах України тощо.
     Користуються попитом щорічні Дні відкритих дверей для випускників шкіл та коледжів. Вдалою виявилася й ідея проведення Всеукраїнської олімпіади для абітурієнтів і створення підготовчого відділення, де навчаються не тільки українські, а й іноземні студенти.

  • Будь ласка, кілька слів про головне – якість навчального процесу.

     – Якість підготовки спеціалістів, турбота про студента – це пріоритет для ректорату. За минулі п’ять років збільшилася кількість сучасних напрямів і спеціальностей підготовки фахівців, проведено ліцензування нових магістерських спеціальностей – «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерна інженерія», «Деревообробні та меблеві технології» – та бакалаврських: «Професійна освіта (Технологія виробництва і переробки продуктів сільського господарства)», «Психологія», «Журналістика», «Науки про Землю», «Теплоенергетика», «Кібербезпека», «Готельно-ресторанна справа», «Туризм», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»; «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Деревообробні та меблеві технології», «Агрономія» (Ніжинський АТІ), «Галузеве машинобудування», «Менеджмент», «Професійна освіта (електротехніка та електромеханіка)» (Бережанський АТІ), «Інженерія програмного забезпечення», «Геодезія та землеустрій» (Рівненський коледж). Сьогодні у НУБіП здійснюється підготовка магістрів за 37 спеціальностями та понад 50 освітніми програмами, бакалаврів – за 41 спеціальністю та більш як 40 освітніми програмами, молодших спеціалістів – за 25 спеціальностями (лише у своїх регіональних ЗВО ІІ-ІІІ р.а.). Викладання дисциплін англійською мовою ведеться майже 150 викладачами на 16 спеціальностях.
     Значно розширено функціонал інформаційно-освітнього середовища. Зокрема, розроблено та впроваджено інтеграцію компонентів з єдиною базою користувачів університету, яка функціонує на базі технології LDAP. Навчальний портал університету містить 1519 електронних навчальних курсів (у 2014 році їх було лише 144)!
     На базі навчального порталу проводяться зрізи залишкових знань, опитування студентів щодо якості організації навчального процесу з кожної дисципліни. З використанням ресурсів та сервісів навчального порталу зі студентами міжкафедральних лабораторій проводяться синхронні та асинхронні заняття. Для організації онлайн трансляцій використовуються апаратні рішення на програмні платформи, зокрема WebEx. Ми повністю оновили наші інформаційні ресурси, придбали сервери, необхідну техніку. До речі, серйозно оновлено парк комп’ютерної техніки на всіх факультетах та ННІ, насамперед в навчальних лабораторіях.

  • А як якісні зміни оцінює основний роботодавець вишу – студенти?

     – Маємо щорічне зростання позитивних оцінок молоддю якості освітнього процесу, радикальне зменшення нестатутних відносин, на більшості факультетів та ННІ вони відсутні. Регулярно проводимо соцопитування, а їх дані передаємо у деканати, директорати, відділи університету для прийняття адекватних рішень. Ось 15 травня ц.р. ми опитали 409 старост, керівників студентського самоврядування. 79% з них вказали на гарну якість освітнього процесу, ще 18% назвали його добрим. Проте, скажу чесно, за цей період довелося попросити окремих колег змінити місце роботи, вживати екстрені кроки щодо поліпшення якості навчального процесу, побутових умов у гуртожитках, харчування в їдальнях. Ці та інші заходи дозволили суттєво зменшити, а в більшості колективів і ліквідувати так звані нестатутні відносини.
     Мені приємно сьогодні називати найкращих викладачів. Працює якісний кадровий склад. За результатами анкетування випускників магістратури 2018 року кращими викладачами університету названо Анатолія Бикіна, Володимира Єрмоленка, Беллу Голуб, Наталію Заєць, Євгенія Бакуліна, Ларису Діброву, Василя Коваленка, Ольгу Якубчак, Віктора Маурера, Руслана Тихенка, Оксану Штонду, Ігоря Буцика, Інну Долженко, Дмитра Гентоша, Людмилу Тітову та інших. Ці колеги доклали максимум зусиль, аби за підсумками Всеукраїнської студентської олімпіади у 2017-2018 н.р. наші студенти зайняли перше місце серед 17 аграрних вишів, четверте – серед всіх 300 університетів України: 44 представники НУБіП стали переможцями та призерами олімпіад. Така відрадна картина спостерігається і в цьому навчальному році.

  • НУБіП – університет дослідницького типу і наукова робота повинна відповідати цьому статусу. Інколи опоненти з числа колишніх кажуть, що у нас тут щось не так. Чи завжди все вдається?

     – У сучасну концепцію міжнародної конкурентоспроможності університетів, розроблену відомим економістом Джалілем Салмі, покладено ідею так званих ключових факторів становлення університету світового класу, до яких належать: концентрація талантів, достатність ресурсів, ефективне управління. Досягнення лідерських позицій у тих чи інших сферах діяльності вишів забезпечується раціональним поєднанням ключових факторів впливу, таких як підготовка висококонкурентних на ринку праці випускників, результативність наукових досліджень, поширення нових ідей і технологій, широкі зв’язки з бізнесом.
     Одним із головних критеріїв оцінювання наукової діяльності кожного вишу залишаються обсяги фінансування досліджень і розробок. Тут хочу відзначити позитивну динаміку розвитку і фінансування науки в нашому університеті: з 2014 року по загальному фонду воно зросло від 20,5 до 35,2 млн грн (+72 %). За спеціальним фондом за цей же період надходження збільшилися у 3,5 рази! За перший квартал поточного року ми вже здійснили досліджень майже на 2,3 млн грн, що практично складає 50% показників 2014 року. Консолідований бюджет наукових досліджень виріс за останні п’ять років більше ніж удвічі – з 25 до 52 млн грн! Наші вчені, беручи участь у конкурсах Міністерства освіти і науки України, нині успішно конкурують зі своїми колегами не лише за напрямом аграрних наук, але й за науковими проектами у інших фахових секціях МОН – з колегами з класичних та технічних університетів. Так що критика з боку колишніх – це просто пусті балачки.

  • Кажуть, у нас прийнято хвалити один одного, а от коли доходить справа до оцінок закордонних колег картина не така райдужна…

     – Тому ці оцінки експертів такі важливі. Це, якщо хочете, дзеркало, де відображаються наші можливості. За чотири роки кількість публікацій науковців університету у виданнях, що індексуються у Scopus, зросло з 51 до 194 (+380%)! у Web of Science – з 95 до 157 (+165 %)! До того ж аналіз публікацій у Scopus за галузями знань вказує на поліпрофільний характер досліджень наших вчених. Найбільшу кількість статей – 18 % – маємо з інженерної тематики, 13 % – з аграрних та біологічних наук, 8,5 % – у галузі фізики, 8 % – природоохоронній сфері. Найвищі наукометричні показники у Валерія Кашпарова, Миколи Стародуба, Святослава Левчука, Романа Бойка, Миколи Чаусова, Валентина Процака, Святослава Гнилоскуренка, Ігоря Малоштана, Андрія Пилипенка, Руслана Сергієнка. Але висока публікаційна активність вчених університету повинна поєднуватись з цитованістю робіт і формувати відповідний рейтинг закладу вищої освіти, що має надзвичайно вагоме значення для його репутації.

  • А у ректора і проректорів цей показник присутній?

     – Звичайно, в ректора є 7 статей в наукових журналах, що входять до міжнародних наукометричних баз, є вони і у проректорів.

  • Але ж крім публікацій повинен бути кінцевий продукт…

     – Згоден, це важке питання, гостра проблема. Винахід чи розробка повинні бути запатентовані, запроваджені в життя. За кількістю отриманих охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності наш університет впевнено зберігає лідируючі позиції в Україні. У 2018 році вдруге в історії університету наш колектив отримав результат – понад 400 патентів і свідоцтв.
     За минулі роки професори Володимир Бусол, Володимир Булгаков у складі колективу вчених різних установ отримали дві Державні премії України в галузі науки і техніки. У 2018 році колектив вчених у складі Семена Танчика, Миколи Патики та Леоніда Центила – Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. Значних успіхів у здобутті різноманітних грантів, стипендій, премій досягнули наші молоді вчені Андрій Білоус, Роман Василишин, Дмитро Комарчук, Олена Паренюк та інші.
     Велику увагу приділяємо студентській науці. Оптимізували чисельність наукових студентських гуртків. За останній час значно зросла кількість учасників Всеукраїнського конкурсу наукових робіт студентів (з 17 до 105) та переможців – з 6 до 35.
     Ведучи мову про академічну репутацію університету і його міжнародне визнання та представлення у світі, не можемо не згадати заходи до 120-річчя НУБіП у травні 2018 року та міжнародну науково-практичну конференцію. То була справжня наукова міжнародна подія. Майже 75 вчених з 24 країн світу брали участь в конференції!

  • У сучасному глобалізованому світі надактуальною стала міжнародна співпраця. Університет завжди приділяв їй значну увагу. Що тут можна виокремити?

     – Серед визначальних подій за минулі роки слід відзначити приєднання НУБіП в 2018 році до Великої хартії університетів. На сьогодні університет співпрацює із 124 установами із 40 країн. Тільки у 2018 році підписано 9 міжнародних угод. До вагомих здобутків у напрямку інтернаціоналізації у 2014-2019 рр. можна віднести те, що науковці університету брали участь у більш ніж 80 міжнародних проектах, програмах навчального, науково-технічного співробітництва. Порівняно з 2014 роком у 2019-му на 590 осіб збільшилася кількість викладачів, науковців, аспірантів та студентів, які брали участь у різноманітних міжнародних заходах. Працюють магістерські програми з можливістю отримання подвійного диплому, наші студенти проходять навчання та стажування за кордоном в університетах-партнерах. Майже вп’ятеро зросло число іноземних студентів та іноземних громадян – слухачів підготовчого відділення, що, відповідно, забезпечило зростання надходження коштів.

  • Наразі дуже актуальною темою стало виховання молоді, особливо національно-патріотичне.

     – Згоден. Моральність і духовність, патріотизм мусять бути наріжним каменем зростання нашої держави. Вся система виховної роботи в НУБіП, покликана підготувати майбутніх спеціалістів до свідомого життя, активної розбудови Української держави, формування у студентів гуманістичних цінностей, була і залишається важливим компонентом навчально-виховного процесу. Поступово вдосконалюється система національно-патріотичного виховання, реалізується п’ятирічна програма виховної роботи, диференційована по рокам навчання. Дуже активно працює Студентська організація, яка об’єднує більше 15 тисяч студентів, започаткована унікальна «Школа лідерства», регулярно проводяться зліти лідерів студентського самоврядування, відмінників аграрної освіти, різноманітні культурні заходи, спортивні змагання та багато іншого. Наші студенти – рівноправні учасники всіх процесів в колективі. Ми з ними працюємо на рівних: чесно і по-товариському.

  • Ви вже сказали, що у 2014 році сума боргів по університетських НДГ складала десятки млн грн. Зрозуміло, що це – глибока криза, з якої вдалося вибратися… Як нині працюють господарства?

     – Так, у минулому році загальна сума надходжень від наших навчально-дослідних господарств склала більше 136 млн грн. Порівняно з 2013 роком, це більше ніж у 5 разів! З Боярською ЛДС – ця сума становить 211 млн грн. Кращими показниками відзначились Боярська лісова дослідна станція (76,5 млн грн), НДГ «Великоснітинське» (65,7 млн грн) та Агрономічна дослідна станція (34,8 млн грн). 1 грн 50 коп на 1 бюджетну гривню минулого року заробив Ніжинський агротехнічний інститут.
     Найголовніше – студенти мають сучасну базу практик, щорічно до 4 тисяч молодих людей проходять практику в господарствах. Хоча чесно скажу – проблем ще багато. База тваринницьких ферм – це далеке минуле століття. Тож працюємо нині над цією проблемою.
     Стабільно зростає урожайність зернових. У 2018 році цей показник становив 61,1 ц/га, що на 17 ц/га більше попереднього року та на 27,7 ц/га – порівняно з 2014-м. Загалом, урожайність збільшується в середньому на 36,6% щорічно.
     Надій на одну фуражну корову з 2014 року зріс на 2 048 кг і становив у 2018 році 6 238 кг. Найвищі надої у 2018 році отримано у НДГ «Ворзель» – 6 956 кг, «Великоснітинському» – 6 688 кг, Агростанції – 6 041 кг. Для підвищення продуктивності та якості тваринництва у «Великоснітинське» та Ніжинському агротехнічному інституті закуплено племінні нетелі (141 і 23 голови відповідно) і вперше отримана державна підтримка галузі у розмірі 2,5 млн грн!
     Гарні темпи розвитку демонструє Боярська лісова дослідна станція: тут створена науково-дослідна лабораторія біотехнології, створений центр запобігання лісовим пожежам, буквально днями запрацював цех з виробництва обрізних пиломатеріалів… Такого в Україні ніде не має!
     Відокремлені підрозділи та НДГ активно впроваджують у своїй роботі сучасні наукові розробки, використовуючи світовий досвід та досягнення науковців університету. У «Великоснітинському», до речі, відкрито сучасну навчально-науково-виробничу лабораторію «Екстракон», в Агростанції працює міжкафедральна навчально-науково-виробнича лабораторія «Дослідне поле». І наші студенти мають можливість проходити там практичне навчання.

  • Що ще б Ви особисто віднесли до позитивних змін?

     – Та вся наша робота направлена на позитив! Головне – це перебудова морально-психологічного клімату, зміна всієї парадигми мислення, націленість на результати. Це нам вдалося. Звичайно, говоримо і про покращення матеріально-технічної бази. Починаючи від відкриття надсучасних лабораторій, яке здійснювалося у співпраці з провідними світовими компаніями, і аж до покращення житлових та побутових умов мешканців гуртожитків. Приклад показали механіки, тваринники, агрономи. Ремонтні роботи в корпусах і кампусі були спрямовані насамперед на енергозбереження. Програма енергозбереження передбачає утеплення фасадів, реконструкцію теплових пунктів, заміну вікон, реконструкцію бойлерів гарячої води. За майже п’ять років лише дахів перекрили три гектари!
     Окреме місце займає відновлення 3-го корпусу, реконструкція ботанічного саду, який впевнено стає однією з перлин столиці, закладення Алеї слави.

  • Ось тут я задам таке запитання, яке дехто піднімає в інтернеті. А чи не краще кошти на ремонти, дахи, ботсад, на облаштування території спрямувати на підвищення зарплат, виплату премій?

     – Дивна постановка питання. Думаю, це пов’язано з виборами ректора. Як Ви думаєте, хто прийде на навчання в занедбані аудиторії, гуртожитки, непривабливу територію? В Україні немає абітурієнтів, вони всі за кордоном… Якщо ми не будемо зміцнювати базу, наводити красу на території, то тоді наступить крах! Аграрні університети в останні роки набирають по 3-5 чоловік на спеціальність, до 100 осіб всього! Погляньте, скільки недобирають Київський національний університет будівництва і архітектури, Національний університет харчових технологій, навіть економічні університети!
     Ми в минулому році одні з 7 університетів, котрі наростили вступ на 1 курс. Ми не викидаємо людей на вулицю. Хіба це не зрозуміло?!
     І, по-друге, вкотре повторюю – кошти на будівництво не беруться з заробітної плати чи стипендії. Це захищені статті. Ми шукаємо спонсорів, просимо наших випускників, шукаємо різноманітні бюджетні програми.
     Хто цього не розуміє, повторює чужі вигадки – то це просто біда!
     Та переконаний, таких у нас дуже мало. Колектив схвалює такі кроки.

  • Ще одне дуже гостре питання – соціальне. Що робить університет для своїх працівників у цій сфері?

     – Розпочнемо із заробітної плати. На жаль, держава мінімізувала цю турботу. Із нового закону «Про вищу освіту» зникло багато соціальних речей. Перш за все, турбота про житло. Але ми на це не піддаємося. За п’ять років середня зарплата в університеті збільшилась втричі. І весь цей час ректорат неодноразово відбивав спроби різних урядових інстанцій скасувати діючу в НУБіП систему підвищених заробітних плат, завдяки якій вона в 1,7-2 рази вище, ніж в інших вишах.
     Пройдено складні кроки у вирішенні житлового питання – з будівництва двох нових житлових будинків у с. Новосілки і смт. Чабани. Проводяться підготовчі роботи з реконструкції металевого модуля біля корпусу № 11 у спортивний комплекс, заплановані масштабні роботи з облаштування стадіону. У СОТ «Академічний» розпочато будівництво 12 нових будиночків з поліпшеними умовами. Ми поліпшуємо харчування викладачів і студентів, здійснюємо інші кроки. Створили оздоровчий центр.

  • Багато вже зроблено. Але людині властиво жити майбутнім, завтрашнім днем. Яким він бачиться?

     – Попереду – непростий час, і виклики теж стоять неабиякі: конкурувати у глобальних умовах з вишами Європи, Азії, США. Зараз відбувається підрив класичних основ університетів: онлайн-освіта, штучний інтелект, інтернет, навчання вдома, короткі курси, можливість отримати будь-які знання – це те, що приніс прогрес. Як завжди, глибокі трансформації набувають ознак кризи і спостерігаємо хаос у визначенні напрямів підготовки як фахівців, так і майбутніх вчених. Але пам’ятаємо, що криза – це ще й потужний інструмент для створення нового знання! Дуже швидко ми станемо свідками проникнення штучного інтелекту не тільки у виробництво, а й у освітню сферу. Ринок праці стане схожим на зрізану піраміду, де на вершину зможуть піднятися тільки ті, хто розумніший за машину, штучний інтелект. Зміняться багато професій, які сьогодні здаються найнадійнішими. І маємо бути готовими до цих змін!
     У довгостроковій перспективі очікується, що університети стануть своєрідними інноваційними центрами, коли навчання переплітається із виробленням нових технологій, інновацій. Слід створити систему залучення викладачів до роботи на передових підприємствах. Як це ми робимо з Леонідом Центилом в підприємстві «Колос».
     Дуже сподіваюся, що в країні все ж настане мир і в наступному п’ятиріччі зможемо сконцентруватися на підвищенні благополуччя людей – викладачів, співробітників, студентів. Маємо молодого президента, нові плани. Мова про нове житло, гуртожитки і хоча б один сучасний корпус, нову надсучасну ферму.
     Саме життя диктує колективу університету зміну всієї філософії освітньої, наукової роботи, переорієнтацію на інноваційні технології, покликані не лише забезпечити населення країни енергією і білками, дати гуманітарне підґрунтя життя, а й сформувати в студентства правильний науковий світогляд, високу екологічну культуру, розуміння правильного, раціонального харчування, здорового способу життя, виробництва здорових продуктів. Потрібні нові спеціальності, факультети. Інноваційним прикладом новітніх підходів у навчанні є запровадження спільно з бізнесом так званого «Агрокебет» – новітнього суперсучасного практично орієнтованого курсу.

     Переконаний, що у нас є добрі перспективи, досвідчені викладачі і перспективна молодь. Ми знаємо, що робити, маємо команду і сили та енергію.
 Нам потрібно зробити все, щоб НУБіП отримав звання дослідницького за новими вимогами і зайняв своє місце у глобальному середовищі вищої освіти. Тому маємо не тільки створювати нові знання, а й експортувати освітні послуги.

Розмовляла Ірина Білоус
 


Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)