«Через 4 роки після загибелі останньої бджоли – загине людство» - Альберт Ейнштейн

Експертна думка фахівця з бджільництва – пані Леонори Олександрівни Адамчук, доцента кафедри конярства та бджільництва НУБіП України

Телеканал ATR

 - Пані Леоноро, прокоментуйте ситуацію та тенденції  у секторі. Як розвивається бджільництво у нашій країні та у світі?

Світове виробництво меду складає 1,7 млн. тон на рік, і на частку України припадає близько 6% від загального виробництва. За даними FAO за 2013 рік, Україна займала перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим продуктом у 85 тис. тон). У 2014 в результаті анексії Криму, обсяг експорту упав до 67 тис тон. Тобто, близько 20% всього меду вироблялося в Криму. Згодом ситуацію виправили за рахунок збільшення посівних площ соняшника на материку. За 2015 – 2018 роки виробництво складало від 84 до 134 тис. тон в різні роки. І третє в світі – після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. тон) і Аргентина (90 тис. тон). Тому галузь прибуткова і розвивається, і є напрямок, в якому працювати далі. Це якість і безпека меду. Середня експортна ціна за 1 кг меду з України – 1,98 дол., коли з Німеччини майже – 6 дол., Нової Зеландії приблизно – 2-4 дол., інших країн – на рівні 4-5 дол., Китай, який виробляє найбільше меду в світі дає ціну у 2,09 доларів США. 

Насамперед низька реалізаційна ціна пов’язана з орієнтацією виробника на оптовий збут, низьку якість виробленого меду, в першу чергу через не вміле використання лікарських засобів для бджіл, що зумовлює потрапляння антибіотиків у мед і зменшує вартість продукції, а також пестициди, що потрапляють у природне середовище з засобами захисту рослин, накопичуються у ґрунті, потрапляють з нектаром і пилком у мед та й іншу продукцію бджільництва.

 - Які актуальні питання розглядає світова спільнота у бджільництві?

Останні десятки років найактуальнішим питанням у світі з бджільництва стала масова загибель бджіл у світі, яку назвали – синдромом руйнування колоній. Вчені світу називають різні причини цього явища. Суть в тому що бджоли мають суспільний тип існування, вони живуть колоніями, або, як прийнято говорити в Україні – сім’ями, де є одна самка, яка відповідає за репродукцію (бджолина матка або королева), декілька десятків сотень трутнів (самців які спаровуються з молодими матками) та десятки тисяч робочих бджіл, які залежно від віку та функціонального розподілу виконують різні роботи у вулику.

Однією із особливостей такого тривалого існування бджіл (наука називає 15 млн. років, так як бджолу знайшли застиглою всередині бурштину) є саме існування сім’ї бджіл як цілісного організму. Саме тому, розпад цього організму призводить до неминучої загибелі бджіл, адже поодинці комахи існувати не можуть. Проблема почалася у Північній Америці і згодом захопила весь світ. У 2006 році загибель бджіл сколихнула весь світ, коли в середньому загинуло в один рік близько 50 % колоній бджіл. В Україні, в тому числі в Криму більш гостро цю проблему почали реєструвати лише з 2018 року. До цього, синдром розпаду колоній траплявся досить рідко.

 - Альберт Ейнштейн у свій час сказав фразу: «через 4 роки після загибелі останньої бджоли – загине людство» - наскільки ці слова відповідають дійсності?

Бджільництво займає проміжне положення між рослинництвом і тваринництвом. Насамперед це пов’язано з тим, що основна роль бджіл на планеті – це запилення рослин. 90% рослин нашої планети своєму розмноженню, продукуванню, а значить й існуванню зобов’язані бджолам, за що щедро їх віддячують пилком і нектаром, з якого бджоли виробляють мед. Ці трофічні зв’язки складалися впродовж тисячі років, і будь яке втручання з боку людини веде до загибелі і рослин і бджіл. Отже, не стане бджіл, не стане і 90% рослин. А рослини є джерелом кисню, продукції для людей, кормовиробництва для тварин. Тому за рослинами зникнуть тварини. А людство стикнеться з катастрофічною продовольчою проблемою. Так, Ейнштейн пророкував 4 роки, сьогодні вчені говорять, що із сучасним технологічним розвитком людство протягне максимум 100 років після загибелі останньої бджоли.

 - Розкажіть, а що ж зумовлює загибель бджіл і як цього уникнути?

Світова наука довго працювала над цим питанням. Насамперед, це безвідповідальне та хибне застосування пестицидів і антибіотиків відносно бджіл (що пов’язано із низькою освіченістю працівників аграрної сфери у питаннях бджільництва). Другою причиною є патогенні мікроорганізми та захворювання бджіл (зокрема Вароатоз, що зумовлений кліщем Вароа). І третя, але не менш важлива причина – це харчовий стрес, що призводить до зниження імунітету бджіл, в результаті нерозумної діяльності людини, невірного планування використання бджіл, повний відбір природних кормів (меду), використання замінників, монокультур у сільському господарстві, що призводять до збіднення біорізноманіття рослин і як результат, зниження поживності кормів, які використовують бджоли.

 - Тобто, всі проблеми зв’язані із недостатнім рівнем знань агронома, фермера і самого бджоляра?

На превеликий жаль, саме так. У будь-якій справі повинні працювати професіонали, які розуміють біологію бджоли, її роль у збереженні різноманіття, принципи і методи  утримання і розведення бджіл і дуже багато різних особливостей, які необхідно враховувати у роботі з бджолою. Ситуація в країні, тай у світі складаються так, що бджільництвом починають займатися уже старші люди, які пішли на пенсію. За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, 90% пасік в Україні знаходяться у приватній власності. Виробництвом меду займаються 400 тисяч бджолярів. В Україні нараховується 3 млн бджолосімей, однак професійну освіту мають одиниці, а вищу освіту, яка б дозволила вміло керувати пасічним господарством ще менше.

 - Де ж можливо здобути освіту з бджільництва?

На відміну від багатьох Європейських країн, Україна має багатоступеневу освіту у бджільництві, чим може пишатися. Це ряд закладів де готують бджолярів різних освітніх ступенів. Серед училищ передові позиції займає Гадяцьке аграрне училище, де готують бджолярів різних розрядів, як робочу спеціальність. Серед коледжів – Чернятинський коледж у Жмеринському районі, тут готують молодших бакалаврів за спеціальністю технолог з бджільництва. Вищу освіту та науковий ступінь з бджільництва можливо здобути у Національному університеті біоресурсів і природокористування України на факультеті тваринництва та водних біоресурсів. У складі факультету є спеціалізована кафедра яка працює понад 90 років, має свою наукову школу та практичну базу у вигляді Голосіївської навчально-дослідної пасіки. Після закінчення НУБІП, діти отримують ступінь магістра та кваліфікацію технолог-дослідник у певній галузі. Бо на факультеті навчають не лише бджільництву, а й скотарству, свинарству, вівчарству, птахівництву, рибництву та іншим спеціальностям. 

 - Прокоментуйте будь ласка, яка наразі ситуація з працевлаштуванням майбутнього технолога з бджільництва?

Зазвичай, по закінченню НУБіП наші випускники отримавши не тільки базові знання із спеціальності, а й управлінські навички та пройшовши практичну підготовку на передових компаніях, будують власний бізнес. Однак, є такі, що очолюють великі промислові пасіки, що налічують понад 1000 бджолиних сімей. Деякі побувавши під час навчання на стажуванні за кордоном, обирають для подальшого життя і праці одну з країн Європи. Певна кількість випускників займається розробкою та впровадженням нових технологій переробки продукції бджільництва. Останнім часом з’являється багато спеціалізованих бджільницьких магазинів, де можна придбати харчові добавки чи різні корисні десерти на основі продуктів бджільництва. Інші випускники починають займатися виробництвом та реалізацією апіпродуктів, приготування крем-медів; працюють у напрямку надання послуг із запилення великих масивів с.-г. культур. Ще один напрямок підприємництва у бджільництві – переробка воскосировини і виробництво воску чи прополісу. Останнім часом стає популярним біорезонансна вуликотерапія, це коли лікування людей відбувається внаслідок використанні біополя що створює бджолина сім’я. 

 - Пані Леоноро, які продукти бджільництва найбільш популярні на ринку??

Звичайно на ринку найбільше люди купують мед. Однак є й інші продукти бджільництва які є навіть більш цінними. Серед них бджолине обніжжя (пояснення що це), перга, трутневий гомогенат, маточне бджолине молочко, прополіс. Потенціал галузі бджільництва набагато вищий, оскільки від реалізації, власне меду, пасіка може отримувати лише 10-15% прибутку. Не менш перспективним і прибутковим напрямом є виробництво інших продуктів та апіпрепаратів, які із кожним роком завойовують все більшу частку ринку лікувальних препаратів і біологічно активних додатків.

 - Чи можливо виробляти ці продукти пересічному пасічнику, чи є відповідна нормативна документація для оцінки їх якості та подальшої реалізації?

Так, можуть. Розроблені та впровадженні державні стандарти на виробництво всіх продуктів бджільництва. Окрім того можливо розробляти технічні умови виробництва будь-якого продукту. Наприклад, в НУБіП України готують методичні та науково-практичні рекомендації для будь яких виробничих умов.

 - Фермерство і бджільництво, що їх пов’язує і як співпрацювати?

Перше, що повинно лягти в основу співпраці між фермерами, що займаються рослинництвом та власниками пасічних господарств, це попередження отруєння бджіл засобами захисту рослин. Чітка організація спільної роботи щодо запилення ентомофільних культур та використання їх як джерел меду, є запорукою економічної успішності як пасічника, так і аграрія. Також можливі шляхи співпраці в напрямку ведення безвідходних технологій(приклад соняшника)Ю Досить ефективне органічне виробництво овочів чи кормовиробництво, адже бджоли є щей чудовими індикаторами забруднення довкілля. До речі нещодавно, працівники НУБіП брали участь в освітньому європейському проекті, для було організовано навчальний курс в тому числі й з бджільництва для молодих фермерів. Фермери Закарпатського регіону були дуже задоволені, зовсім по іншому подивилися на бджіл, деякі вирішили організувати свої власні пасіки.

 - Пані Леоноро, розкажіть з чого почати, якщо хочеш займатися бджільництвом?

Перше що необхідно зробити, це провірити чи не має людина алергії на бджолину отруту (апітоксин). Якщо реакції на вжалення не має, або це легкий набряк місці вжалення, можна планувати себе у бджільництві. Наступним етапом є освіта. Спочатку теоретична, далі практична освіта на виробництві. Після отримання базових знань з бджільництва людина вже зможе обрати виробничий напрямок, який їй найбільш їй імпонує та вигідний в тих економічних умовах в яких вона планує підприємницьку діяльність. Далі необхідно вивчити ринок цього та подібних товарів, розробити свій бренд та працювати на свій успіх. Адже ринок продуктів бджільництва є мало розвинутим, тобто конкуренція слабка і є куди розвиватися.

_________________________________________________________________________