«Зимі з весною помиритись, і нам ніколи не сваритись»

15 лютого 2019 року
     Відродження українських національних традицій, формування патріотично налаштованих громадян України з високими моральними цінностями та духом, людськими ідеалами та переконаннями, знанням історії і культури українського народу, національною свідомістю та людською гідністю, любов’ю до рідної землі, родини, свого народу,– основні завдання програми «Голосіївська ініціатива – 2020». 15 лютого – саме той день, коли такі завдання можна виконувати цікаво, весело і різнопланово, адже 15 лютого українці святкують Стрітення – християнське свято, в яке, за народним календарем, зустрічаються Зима та Весна, любов і журба, радість і сум, добро і зло.

     «Хто ж переможе?» Відповідь на це питання дало свято під назвою «Зимі з весною помиритись, і нам ніколи не сваритись», організоване дирекцією студмістечка, кафедрою культурології та ННЦ виховної роботи і соціального розвитку, яке пройшло на майданчику перед гуртожитком № 11 саме 15 лютого.

     В обідню пору під гуртожитком дзвінко зазвучало: «Лютий з березнем зустрівся, гордовито подивився – Стрітення…», а перед ним запахло борщем, варениками, пампушками, млинцями і навіть холодцем ! Це першими на конкурс українських народних страв принесли справжні витвори кулінарного мистецтва представники гуртожитку № 1. Ще до початку концертно-розважальної програми, представленої театром мініатюр під керівництвом фахівця кафедри культурології Анжеліки Анатоліївни Федоренко, почалися веселощі, танці, жарти… А коли на імпровізовану сцену вийшли ведучі, а разом з ними «батько» і «мати» свята – директор ННЦ виховної роботи і соціального розвитку Геннадій Миколайович Ржевський та декан факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК Лариса Вацлавівна Баль-Прилипко, які запалили Стрітенські свічки і благословили закликати весну, усе почалося по-справжньому…

     Боролися між собою Зима і Весна, глядачі змагалися у знанні народних прикмет, вмінні переливати з пустого в порожнє, мистецтві робити смайлики з млинців, швидкості поїдання вареників, силі і спритності виштовхування з зазначеної території «півників», майстерності танців різних часів і народів та традиційному перетягуванні канату, а високоповажне журі оцінювало смакоту, естетику, багатство і презентацію української кухні, представленої студентськими радами НУБіПівських гуртожитків. Навіть дивитися на столи, які накрили студенти, було смачно, як же важко було членам суддівської колегії визначити, хто кращий! Холодець гуртожитку № 1, голубці гуртожитку № 2, вареники з грибами і капустою гуртожитку № 3, пироги і пампушки гуртожитку № 5, тертюхи шостого гуртожитку, чорнобривий Іванко з наваристим борщем з гуртожитку № 8, юшка і смак чорної каракатиці гуртожитку № 9, узвар десятки і млинці одинадцятого гуртожитку – і журі вражене !!! Проте на те вони і судді, щоб визначити кращих: третє місце у конкурсі вибороли представнику гуртожитку № 8 (ох, і постарався ж чорнобривий Іванко!), друге, за розмаїття страв і чудову презентацію, – представники гуртожитку № 1, перше – за смакоту, вміння готувати і вміння подати – гуртожиток № 9. А от за чудові призи студентські ради будуть вдячні директорові студмістечка Сергієві Васильовичу Стецюку.

     Здавалось, конкурси закінчилися, свято минуло – та де там!!! Ще понад годину перед одинадцятим гуртожитком йшла… ні, не дискотека, – студенти майстерно виконували гопаки, польки, шумки, коломийки, метелиці, гуцулки, романи, увиванці… Звукорежисеру Олександрові Третяку музичний супровід вимикати не хотілось, адже так приємно було спостерігати, як молоді люди, про яких ми часто, на жаль, говоримо, що вони не розуміють народних традицій, своєю поведінкою стверджували: вони – українці, вони – за знання національного коріння, вони – за утвердження свого, рідного, і за це – велике їм спасибі!

     А ще велика вдячність за святкову атмосферу деканові факультету тваринництва і водних біоресурсів Вадимові Миколайовичу Кондратюку та деканові ГПФ Василю Дмитровичу Шинкаруку, адже на свято завітали і діти працівників НУБіП, турботу про яких на себе взяли маленькі поні, фарби та іграшки, представлені цими факультетами.
      Сьогодні п’ятниця. Студентство, зазвичай, прагне поїхати додому, до батьків. Але сьогодні… Сподіваюся, ті, хто був присутній на святі, не лише не пошкодує, а й із захопленням розповість і батькам, і тим, кого не було, що Україна – це своє, що традиції – це «круто», а НУБіП – найкращий!

Ірина Майданюк


Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015