Нарада із завідувачами кафедр: запорука успіху – злагоджена робота всього колективу

31 січня 2019 року
     Це вже традиція – проводити зустрічі керівництва університету з його елітою, завідувачами кафедр, розпочинаючи нараду, зазначив ректор Станіслав Ніколаєнко. Людина удосконалюється у спілкуванні з іншими людьми, тому без обговорення досвіду – і світового, і наших колег – не можна рухатися вперед.

 

     Про нові вимоги, які стоять перед колективом, пов’язані з необхідністю підтвердження статусу національного і отримання статусу дослідницького університету і завдання на 2019 різ стосовно розвитку наукової діяльності кафедр говорив перший проректор Ігор Ібатуллін. Він розпочав з одного з головних критеріїв провадження наукової діяльності – наявності фінансування проектів. За останні 4 роки його обсяги збільшилися вдвічі. Серед лідерів тут факультети захисту рослин, біотехнологій та екології, агробіологічний і ННІ лісового і садово-паркового господарства. Проте в цьому році завершується 40 наукових проектів на загальну суму 13,5 млн грн. І активно залучатися до підготовки нових необхідно вже зараз. Викликає питання і неоднорідна ситуація з розподілом фінансування за підрозділами: всього на чотири припадає 63% бюджету всіх факультетів і ННІ. По кафедрах ця цифра така: на ТОП 20 – 53%, а по спецфонду ТОП 10 кафедр приносять 84%. Це вимагає прийняття відповідних рішень. Стосовно участі у виконанні міжнародних проектів і програм за результатами 2018 року вкотре дякуємо за гарну роботу науковцям Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології.

     Ігор Ібатуллін навів цифри фінансування для забезпечення роботи кафедр і лабораторій. Серед джерел, якими можна скористатися, – початок роботи Національного фонду досліджень, запровадження базового фінансування окремих наукових напрямів, Фонд Президента України тощо. Потрібно активніше працювати! Серед завдань: підготовка не менше одного проекту для фінансування у 2020 році від кафедри.
     Наголосив ще раз на ролі публікаційної активності. Минулого року маємо 292 публікацій у виданнях, що цитуються у базах Scopus і https://uk.wikipedia.org/wiki/Web_of_Science Web of Science. Тут лідери ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження, факультети конструювання та дизайну, гуманітарно-педагогічний. І, знову ж таки, ТОП 10 кафедр забезпечують 37% загальної кількості публікацій по університету.
     Розпочата велика робота з реорганізації всіх періодичних видань, і «Наукового вісника НУБіП» зокрема. Тут потрібно особливу увагу приділити якості статей. Мета – публікація мінімум трьох статей від кафедри у виданнях що входять до міжнародних наукометричних баз.
     Щодо патентної активності: у минулому році наші вчені отримали 422 документи на об’єкти інтелектуальної власності. Завдання – перейти у бізнесову площину, тобто комерціалізація інноваційних розробок.
     Студентська наука: наразі функціонує 227 студентських наукових гуртків. Але 13-та сходинка у рейтингу переможців і призерів Всеукраїнських наукових конкурсів і олімпіад не відповідає нашим амбітним планам. Молодь потрібно активніше залучати до дослідництва та стимулювати (в т.ч. і фінансово) до інноваційної роботи з тим, щоб подати цього року на конкурси не менше 2 цікавих студентських робіт від кожного гуртка.

     Що стосується підготовки наукових кадрів, то рівень успішності підготовки аспірантів – 58%, у докторантів ж маємо коливання впродовж року від 17 до 100%. Загалом останні три роки бачимо стабільність відносно захисту дисертаційних робіт.
     Серед завдань: пошук нових і перспективних напрямів наукових досліджень, розширення джерел залучення коштів, активізація інноваційних підрозділів (науковий парк, Стартап-школа), підвищення відповідальності наукових керівників, голів і членів спеціалізованих вчених рад за обґрунтованість своїх рішень тощо.
     Завідувач кафедри анатомії, гістології і патоморфології тварин Олег Мельник поцікавився можливістю вкладення у розвиток підрозділу, який він очолює, мільйона гривень з огляду на те, що тут володіють методом пластинації (єдині в Україні).

     Відповідь: як вже говорилося, слід взяти участь у конкурсі наукових робіт з тих, де є таке фінансування, єдина умова – набрати не менше 95 балів.
     Питання оцінювання МОН рівня наукових робіт, незалежно від фінансування, що потім виливається у 60% фінансування турбує завідувача кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Андрія Білоуса.

     Ігор Ібатуллін зазначив: поки що це питання в МОН до кінця не вирішене, спинилися на рівні фінансування 70-75%.
     Директор УкрНДІ сільськогосподарської радіології Валерій Кашпаров висловив занепокоєння тим фактом, що наразі заробітна плата наукового співробітника менша, ніж науково-педагогічного.

     Слушність піднятої проблематики відзначив і Станіслав Ніколаєнко. Зокрема те, що зараз ми вирішуємо її за рахунок премій і надбавок, але вона виходить за межі вишу і слід піднімати питання в МОН.

     Організації освітньої діяльності в університеті та заходам щодо її удосконалення у другому семестрі 2018-2019 н.р., зокрема новим підходам в навчальній і виховній роботі, присвятив виступ проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша. Він розпочав з поліпрофільності нашого вишу: ми готуємо фахівців за 21 галуззю знань і входимо у четвірку кращих вишів України за цим показником. Ще одним базовим показником роботи університету є конкурс на перший курс. Найбільші за чисельністю наразі факультети економічний, агробіологічний, ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження, найбільше контрактників навчаються на юридичному (84%), гуманітарно-педагогічному (69%) і економічному (59%) факультетах. Найбільший приріст контингенту показали факультети гуманітарно-педагогічний, юридичний, інформаційних технологій. Стосовно якості контингенту: найбільше вступників з балом ЗНО більше 170 навчається ветеринарній медицині, агрономії і біотехнологіям.
     Взагалі піраміда якості освіти включає якість суспільства, закладу вищої освіти, навчального процесу і, відповідно, випускника. Це дуже пов’язана система.
     Сергій Кваша нагадав: ми повинні конкурувати за магістра і пам’ятати, що студент обирає насамперед професора – іменитого вченого.

     Серед головних завдань він виокремив впровадження стандартів вищої освіти при розробці освітніх програм, підвищення якості викладання іноземною мовою, подальше впровадження електронних навчальних курсів, продовження покращення матеріально-технічної бази та створення центрів практичної підготовки (в т.ч. на виробництві), посилення профорієнтаційної роботи.

     Про вимоги і основні положення проходження міжнародної акредитації на прикладі факультету ветеринарної медицини розповів його декан Микола Цвіліховський. Це дуже чітко виписані стандарти: від кількості викладачів, персоналу і студентів і аж до загальної корисної площі. Обладнання ж в лабораторіях повинно бути на порядок вище за те, яке використовують виробничники.

     Про роботу свого колективу і його досягнення інформував Андрій Білоус. Після об’єднання двох і створення кафедри таксації лісу та лісового менеджменту пройшло півроку і новостворений підрозділ показує ефективну роботу, зумівши конкурувати за наукові проекти та залучити майже мільйон гривень на розвиток. Зокрема її завідувач відзначив: якщо вести роботу за 2-3 міжнародними проектами і кілька прикладних проектів МОН, можна оновлювати матеріально-технічну базу.

     Досвідом залучення контингенту студентів поділилася декан юридичного факультету Олена Яра. Системний та неформальний підхід до профорієнтаційної роботи, коли в основу покладено не процес, а результат, забезпечив збільшення числа студентів, особливо контрактників. Адже через перенасиченість України правниками (наразі 10% населення мають таку освіту) МОН зробила умови вступу на ці факультети набагато жорсткішими.

     Досвідом побудови сучасних лабораторій на інженерних кафедрах з колегами поділився завідувач кафедри автоматики та робототехнічних систем Віталій Лисенко. З огляду, що на лабораторні заняття припадає 35% навчального часу, а роботодавець прагне якісного фахівця – питання надважливе. Колективу вдалося створити такі лабораторії за допомоги університету, у співпраці з бізнесом та, знову ж таки, реалізуючи наукові проекти.

     На продовження теми очільник кафедри грунтознавства та охорони грунтів (на якій минулого року створили лабораторію «Моніторинг якості грунтів») Анатолій Балаєв теж відзначив правильність такого шляху. Та підняв питання відновлення спеціальності «Агрохімія і грунтознавство», можливо з дещо іншою назвою.

Серед досягнень свого колективу керівник кафедри тракторів, автомобілів і біоенергосистем Геннадій Голуб назвав 5 патентів на винаходи, 4 корисні моделі, та просунення за індексом цитувань 6-ї сходинки на 4-ту. І подякував колективу науково-дослідної частини за допомогу у правильній подачі наукових проектів на розгляд до МОН. А також звернувся до важливості збалансованості коефіцієнтів нарахування рейтингу НПП.

     Підсумовуючи роботу, Станіслав Ніколаєнко зазначив: за прогнозами Всесвітнього економічного форуму внаслідок складної політичної ситуації в світі нас чекає спад економічного розвитку. А серед найбільших загроз назвали бідність, в т.ч. і в Європі. Висновок: чекати інвестиційного потоку в Україну не доводиться. Слід зміцнювати економіку і ставати сильним гравцем, з яким рахуються.

     Що стосується освіти, тут найголовнішим завданням стає підготовки креативного та ініціативного студента, який буде над штучним інтелектом. Простіше кажучи, в умовах четвертої промислової революції робитиме те, на що роботи не здатні.
Коли ми говоримо про євроінтеграцію потрібно пам’ятати: головне – Україна! Слід виховувати патріотів, які правильно розставляють пріоритети і готові до самовдосконалення.
     Університет, попри всі складнощі минулого року, фінансово стабільний, і надалі працюватимемо над оновленням матеріально-технічної бази та реалізацією програми енергозбереження. І тут багато факультетів та ННІ обрали правильний шлях: співпрацю з бізнесом. Слід також нарощувати об’єми госпрозрахункових і дорадчих послуг. Кожен колектив повинен підтримувати зв’язки з роботодавцями і заробляти кошти. Бізнес потребує креативних кадрів і йде нам назустріч, ми повинні використати це. Бачимо позитивні зміни, які відбулися після реорганізації кафедр: з 123 до 112. Потрібно шукати гарних викладачів з інших вишів, хоча і свою молодь, безумовно, будемо підтримувати.

     Одне з найактуальніших питань – якість освітнього процесу, і починатися вона повинна з дисципліни та володіння новими методиками. Слід відходити від традиційних систем викладання, активно впроваджувати онлайн освіту тощо. Пам’ятаймо, вже незабаром оцінюватимуть не весь виш, а окремі його спеціальності.
     Ще одне фундаментальне завдання: університет повинен забезпечити себе якісними абітурієнтами. Крім того, МОН прив’язало фінансування університету до показника ЗНО його вступника. На жаль, багато викладачів і досі не розуміють важливість профорієнтаційної роботи.
     Запорука ж успіху – злагоджена робота всього колективу, наголосив ректор.

Ірина Білоус 


Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook