Свято національного і духовного Єднання: гуманітарно-педагогічний факультет приєднався до відзначення Дня Соборності України

22 січня 2019 року
     22 січня 2019 року колектив гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України урочисто відзначив День Соборності України і 100-річчя Акт Злуки Української Народної Республіки і Захiдноукраїнської Народної Республiки, який цьогоріч знаковий.

     Ініціатор і куратор цієї суспільно-політичної і культурно-мистецької акції на факультеті декан Василь Шинкарук у своєму вступному слові сказав, що сьогодні на Софіївській площі урочистості до 100-річчя проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР розпочали глибокими та досі актуальними словами Льва Бачинського, виголошеними 100 років тому в цей день. Словами, які підкреслюють тяглість українського державотворення від часів Київської Русі: Світла Директоріє і Високий Уряде Української Народної Республіки! На цій історичній площі... стоїмо оце ми, законні й вольними голосами нашого народу вибрані представниками Західної України, а саме Галичини, Буковини і Закарпатської Русі, та доносимо Вам і заявляємо прилюдно перед усім народом України, перед усім світом і перед лицем історії, що ми ... власною волею хочемо і бажаємо обновити національно-державну єдність нашого народу, що існувала за Володимира Великого та Ярослава Мудрого, – до якої стреміли наші великі гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та Іван Мазепа. Від сьогодні Західна Україна лучиться з Великою Україною в одно нероздільне тіло, соборну та суверенну державу. Це був найбільший тріумф у житті й політично-державній діяльності Льва Бачинського, коли він як очільник офіційної делегації Західноукраїнської Народної Республіки із 62 осіб розпочав 22 січня 1919 року Церемонію на Софіївській площі з промовою до своїх братів наддніпрянців, до всього українського народу, виражаючи його споконвічну мрію жити в одній державі, мрію, яка на його очах ставала дійсністю.

     Василь Дмитрович наголосив, що для його родини, його земляків подія 22 січня 1919 року є знаменною і має особливе значення. Адже делегацію від Західноукраїнської Народної Республіки благословив Господь очолювати родича дружини Василя Дмитровича, односельчанина Левка Бачинського. Бабуся Ольга Лідії Василівни з родини Бачинських.

     Крім того, декан факультету відзначив, що в національному календарі це Свято з 1999 року є символом боротьби за волю, порозуміння між людьми, їх надії і віри у майбутнє. Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. Морально-політичний характер Акта Злуки полягає в тому, що він віддзеркалює прагнення української нації до єдності. Соборність для України – це єдність багатоманітності, об’єднання навколо спільної ідеї, якою є українська державність, українська ідентичність.

     Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша наголосив, що цей Акт ‒ важлива історична подія, частина нашої славної історії, а член Національної спілки журналістів України Іван Чиж зауважив, що наскільки незалежною, сильною, квітучою буде наша Українська держава залежить від нашої волі, а не від жодної іншої зовнішньої сили.

     Певною мірою зануритися в події початку ХХ ст. всім учасникам допомогли перегляд документального фільму-хроніки, презентація та доповідь доцента кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Олександра Севастьянова, присвячені передумовам проголошення Акта Злуки. Олександрові Валерійовичу вдалося донести до присутніх, що події 22 січня 1919 року, як і тепер, відбувалися в умовах воєнної агресії Росії та Польщі проти України. У той час за несприятливих умов українці спромоглися створити цілісну національну державу. Безумовним здобутком державотворчого процесу стало те, що УНР – перша українська держава у ХХ столітті, першою серед нових держав у Східній Європі проголосила незалежність – раніше ніж країни Балтії, Польща та Чехія. Проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичне явище об’єднання українських земель в єдину Українську державу, результат сотні років боротьби українського народу за свободу, незалежність та право бути господарем на своїй землі. Живий «ланцюг єдності», що з’єднав 1990 року Львів і Київ, трьома мільйонами рук та сердець, які билися в один такт, став наочним підтвердженням генетичного прагнення нації до свободи, незалежності, демократії та Європи.

     Україна і в подальшому буде утверджуватися як незалежна, суверенна держава, в тому числі завдяки культурі, яка є її духовною основою, людською і творчою сутністю.

     Виступи залужених діячів культури України доцентів кафедри культурології Романа Рудого і Віктора Кавуна посилили позитивний настрій, який охопив усіх учасників Свята.

     Атмосфера свята Єднання на гуманітарно-педагогічному факультеті ще раз довела справедливість слів Симона Петлюри: “Громадяне! Тільки тоді ми будемо кричати “Слава!” вільними грудьми, коли зміцнимо нашу владу, коли настане спокій нашій землі. Всі, як один чоловік, станьте плечем до плеча на оборону рідного краю від ворогів наших. Я як Отаман всього війська Українського кажу вам, що зо всіх боків оточені ворогами. Не слів, а діла чекає від вас Українська Народня Республіка. Доведіть своєю чесною роботою свою любов до неї, доведіть, що ви гідні сьогодняшнього свята. Я сам буду кричати з вами "Слава!", коли ні одного ворога не буде на нашій території. Перед вами пройшло Українське Республіканське Військо, котре не щадить свого життя й сил у боротьбі з ворогами. Допоможіть же і ви йому одежою, харчами. Підтримайте ж Республіку, котрій ви кричите “Слава!”, не словом, а ділом”.

     Базовою цінністю українського суспільства є національна єдність. Без неї ми не зможемо давати відсіч зовнішній агресії, відстоювати свою незалежність і суверенітет.

Олена Кропивко,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук


Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015