Світові тенденції розвитку вищої освіти – семінар з обміну досвідом триває

15 січня 2019 року
     В університеті продовжується цикл нарад семінарів з обміну досвідом керівництва факультетів, ННІ та завідувачів кафедр.

     Сьогодні поспілкуватися з колективом завітав заступник міністра освіти і науки Юрій Рашкевич. Він презентував тенденції розвитку освіти в європейському просторі: основний пріоритет – якість. А те, що учасниками європейської програми Erasmus+ зараз є 200 країн, означає: тенденції розвитку європейської освіти фактично є світовими тенденціями.

     Спікер навів загальні цифри, пов’язані з розподілом студентів за циклами вищої освіти та нагадав: європейські країни виступили з пропозицією розвивати кваліфікації короткого циклу. Понад 20 країн європейського простору їх не мають, а в Україні ситуація, до речі, протилежна. Говорив про обсяги ОП в кредитах ЄКТС – програмами першого і другого циклу. Тут у нашій країні ситуація наступна: студенти, які здобули ступінь бакалавра обов’язково хочуть продовжити навчання у магістратурі. Тоді як у Великій Британії таких 25%, решта – йде працювати за фахом. Торкнувся питання наскрізних магістерських програм, тобто програм, які не передбачають проміжного отримання диплому бакалавра.
     Серед пріоритетів державної політики у сфері вищої освіти Юрій Рашкевич назвав удосконалення механізмів для забезпечення якості вищої освіти, поглиблення інтеграції до європейського освітнього простору, повноцінне використання інструментів Болонського процесу і формування та розвиток системи освіти впродовж життя.

     Механізмами забезпечення якості вищої освіти він вважає функціонування внутрішньої та зовнішньої системи забезпечення якості освіти, студентоценрованість навчання, формування якісного контингенту студентів, забезпечення сучасного змісту освіти, сучасні технології викладання та навчання, удосконалення системи підсумкової атестації, нові моделі підготовки фахівців і модернізацію системи наукової атестації.
     Під час діалогу наші колеги підняли ряд болючих питань. Так, завідувач кафедри анатомії, гістології і патоморфології тварин ім. акад В.Г. Касяненка Олег Мельник стурбований співвідношенням викладач – студент при підготовці ветлікарів. Навіть якщо ділити групи навпіл, виходить багато – 1:15, а потрібно хоча б 1:8.

     Заступник міністра погодився з такою постановкою питання. Та запевнив: зараз готуються зміни до постанови, яка регламентує це співвідношення, і, сподіваємося, ці коефіцієнти будуть змінені.
     Завідувач кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи Віталій Нєдосєков поцікавився роллю наукового звання доктор наук за умов, коли в Європі найвищий щабель PhD.

     Очевидно, що доктори наук потрібні. Інший момент, що це не освітня робота, а наукова. Взагалі це питання до створення повноцінної національної рамки кваліфікацій, вважає заступник міністра.
     Директор Боярського коледжу екології і природних ресурсів Сергій Кропивко на продовження згаданого питання кваліфікацій короткого циклу запитав: чому потрібно заміняти існуючого в Україні молодшого спеціаліста незрозумілим молодшим бакалавром?

     Відповідь: питання значно глибше і створюється через змішування в один клубок відразу трьох важливих речей – рівня освітніх програм, статусу інституцій і джерел фінансування. Не можна інституцію і рівень освіти, який вона надає, ототожнювати. Крім того, держава повинна фінансувати не інституцію, а підготовку фахівця. Таким чином алгоритм вирішення цього складного питання комплексний.
     Ректор університету Станіслав Ніколаєнко зазначив: якщо перевести коледжі і технікуми на фінансування з місцевих бюджетів – система зруйнується.

     А директор Немішаївського агротехнічного коледжу Володимир Альохін слушно спитав: із якого саме місцевого бюджету буде здійснюватися фінансування навчального закладу, який він очолює, адже тут навчаються студенти з аж 16 областей України!

     Доцент кафедри комп’ютерних наук Олексій Ткаченко поцікався баченням керівництвом МОН проблем зменшення потоку абітурієнтів внаслідок демографічної кризи і відтоком студентів за кордон.

     Відповідь: стосовно першого – тут пік пройшли і надалі ситуація буде дещо кращою. У другого ж причин кілька, причому якість освіти до них не входить. В основному чинниками є війна на сході і економічна криза. Молодь шукає кращого життя.
     Станіслав Ніколаєнко підняв також питання державного замовлення. Маємо 400 тисяч випускників шкіл і 70 тисяч – обсяг держзамовлення, це фактично 19%, а Міністерство фінансів декларує більше 50%.

     Справа в тому, що там вищою освітою визнають і молодших спеціалістів. І таким чином виходять на згадані цифри – відповів Юрій Рашкевич. Але питання дійсно важливе і потребує вирішення.
     Декан факультету ветеринарної медицини Микола Цвіліховський підняв проблематику, яка може стати темою великої конференції – забезпечення здоров’я нації в умовах глобалізації світової економіки через призму ветеринарної освіти і науки. Приміром, серед викликів поява нових хвороб: щодва роки в Україні з’являється одна. І це ставить суттєві виклики перед підготовкою фахівців ветеринарної медицини та посиленням стандартів.

     Питання освіти для дорослих підняла директор ННІ післядипломної освіти Марія Кулаєць. Вона зазначила: ми лобіюємо, щоб таку освіту надавали саме університети. Адже тут є належне забезпечення – і кадрове, і матеріально-технічне. Та зазначила: НУБіП – єдиний виш в Україні, який має державне замовлення на підвищення кваліфікації, тож кафедрам потрібно посилити таку роботу і активніше розвивати цю перспективну складову.

     Директор наукової бібліотеки Тетяна Кіщак розповіла про використання ресурсів бази даних EBSO. Університет оплатив доступ до 12 її баз і більше 8 тисяч журналів. Доповідач коротко спинилася на умовах користування EBSO і запросила до тіснішої співпраці.

     Станіслав Ніколаєнко, говорячи про актуальні проблеми розвитку університету, на перше місце поставив питання пошуку свого студента. На жаль, через низький середні бал ЗНО вступників на контракт НУБіП у консолідованому рейтинг посунувся на 22 сходинку. Це – тема для роздумів кожного члена колективу. 173 вступники з балами до 120 – показник низької якості профорієнтаційної роботи. Як результат, зимову сесію не склали майже тисяча чоловік. Що ж тут робити? Працювати на залучення сильних абітурієнтів.

     Маємо 3895 ліцензійних місць. У результаті профорієнтаційної роботи попередньо 1519 молодих людей виявили бажання навчатися в НУБіП. Це всього 39%. Не краща картина і з бажаючими взяти участь в університетській олімпіаді, і на підготовчому відділенні (162 слухачі). Тож поки є час потрібно зробити все можливе для поліпшення ситуації.
     Ще одне питання – якість навчання. Вже у найближчому майбутньому оплата і рейтинг будуть перераховуватися за рівнем якості підготовки за конкретними спеціальностями. Тож некомпетентність викладача, транслювання старих знань чи дублювання тем у різних дисциплінах, про які говорить опитування серед магістрів, – недопустимі!

     На нещодавній конференції трудового колективу було проведено анкетування. Очільник університету показав його результати. 78% опитаних вважають, що імідж НУБіП у суспільстві зріс, 19% – частково зріс, тобто позитивно висловилися майже одностайно. Так само високо оцінено зміцнення матеріально-технічної бази – 58% вважають, що відбудова йде активно, 40 – відзначають позитивні зміни. Організацію навчального процесу як високу оцінюють 38% респондентів, середню – 49%. Науковою роботою задоволені 45%, 38 – частково. 68% оцінили роботу ректорату позитивно, ще 30 – більш позитивно, ніж негативно. Маючи таку підтримку колективу, можемо продовжувати роботу і зміцнювати позиції університету, підсумував Станіслав Ніколаєнко.

Ірина Білоус

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook