Проблеми консолідації земель: спільний семінар із ФАО

24 грудня 2018 року

     У більшості країн з перехідною економікою внаслідок процесів масової приватизації земель структура землекористування представлена значною кількістю земельних масивів, що часто поділяються на дрібні ділянки різних власників, які через невелику площу та просторову розосередженість часто незручні у сільськогосподарському обробітку, а також продовжують подрібнюватися під час прийняття спадщини. Принцип рівного розподілу земель, застосований в програмах деколективізації, призвів до того, що домогосподарства отримали декілька ділянок різної якості, що включали орні землі, виноградники і сади, сіножаті та пасовища тощо.

     Таким чином, консолідація земель у багатьох країнах розглядалася як головний інструмент або стартова точка відліку для багатьох проектів розвитку сільських територій. Загальною метою проектів консолідації земель, як правило, є збільшення чистого доходу від землеволодіння за рахунок збільшення обсягів виробництва та зменшення його собівартості. В умовах панування приватної власності на землю та значної подрібненості землеволодінь саме консолідація земельних ділянок стає запорукою розширення господарств, розбудови іригаційної та дренажної інфраструктури для поліпшення управління водними ресурсами, будівництва сільських доріг, усунення черезсмужжя та далекоземелля, реалізації заходів з поліпшення ґрунтів, розширення лісових земель та водно-болотних угідь.

     Характерні проблеми у землекористуванні є має й Україна, адже у процесі паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств земельні масиви, які перебували у колективній власності, були розділені на земельні ділянки середньою площею 4 га, кожна з яких була передана у приватну власність членам таких підприємств. Такий механізм паювання був застосований виходячи з очікування, що кожна земельна ділянка буде використовуватись окремо її власником. З урахуванням цього, для доступу до кожної земельної ділянки була спроектована сітка польових доріг. Проте практика показала, що власники земельних ділянок, розташованих у масиві, в переважній більшості випадків не бажають використовувати їх самостійно, а передають їх в оренду аграрним підприємствам. Польові дороги в окремі земельні ділянки в більшості не сформовані, і де-факто використовуються як рілля.

     Водночас порушення цілісності масивів земель сільськогосподарського призначення створило проблему окремого використання земельних ділянок, розташованих посеред масиву. Це створює суттєві незручності у проході сільськогосподарської техніки для використання інших ділянок масиву, у тому числі суттєво ускладнює зрошення земель, які потребують цього. Особливо яскравою ця проблема при використанні масивів зрошувальних земель. По-перше, меліоративні системи займають значну площу, а по-друге, витрати на їх будівництво є дуже суттєвими. За таких умов знаходження в межах орендованих площ вкраплених земельних ділянок сторонніх землевласників (землекористувачів) ставить під питання доцільність спорудження меліоративної системи. Крім цього, це створює значні можливості для зловживань з боку недобросовісного землевласника або землекористувача, земельна ділянка якого розташована посеред масиву. Широкі можливості це відкриває для т.з. рейдерства, направленого на створення штучних складнощів землекористувачу задля подальшого шантажу і одержання матеріальної вигоди.

     Значною проблемою є також і стан польових лісосмуг та інших захисних насаджень, що обмежують масиви земель сільськогосподарського призначення і створені для їх обслуговування. Земельні ділянки під такими насадженнями продовжують перебувати у колективній власності колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств. Завдяки багаторічній законодавчій невизначеності механізму управління землями колективної власності, такі землі фактично не мають реального власника (землекористувача), внаслідок чого лісосмуги масово вирубуються, що вже в даний час сприяє ерозії ґрунтів та несприятливо впливає на стан довкілля.

     Зважаючи на вищевикладене, за ініціативою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру спільно із Продовольчою й сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) на базі факультету землевпорядкування 19 грудня 2018 року пройшов міжнародний семінар з вивчення досвіду проведення консолідації земель у країнах ЄС і на пілотних територіях в Україні.

     Презентацію про ключові заходи проекту ФАО із підтримки консолідації земель в Україні та європейські перспективи консолідації земель представив офіцер з питань землекористування ФАО Мортен Хартвігсен. Аналіз законодавчих ініціатив в рамках впровадження консолідації земель в Україні представив спеціаліст із землекористування та сільського розвитку Максим Горган. Аналіз техніко-економічного обґрунтування проведених робіт у Фастівському районі Київської області та Білозерському районі Херсонської області в аспекті розробки законодавства консолідації земель в Україні був представлений міжнародним експертом з питань консолідації земель Хенком Муном та Ольгою Жовтоног. Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин представив презентацію щодо презентацію щодо перспектив компетентного та відповідального здійснення консолідації земель в Україні.

  

     Учасники семінару наголосили на необхідності запровадження окремої магістерської програми з питань консолідації земель, реалізація якої дозволила б суттєво підсилити спроможність Україні кваліфікованої реалізовувати масштабні проекти консолідації земель в умовах розвинених ринкових земельних відносин та значної розпорошеності власності на землю.

 

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій