Якість вищої освіти: українська національна система та європейські практики

11 грудня 2018, 11:22

Перед нашим суспільством на сучасному етапі його розвитку стоять завдання формування в молодих українців нових якостей, таких як: прагнення до навчання упродовж усього життя; постійний пошук найкращих шляхів розв’язання життєвих проблем; готовність своєю навчальною, а потім і фаховою працею закласти основи власного соціального успіху і зробити внесок у громадську, державну справу.

Станіслав Ніколаєнко

 

На базі Національного університету біоресурсів і природокористування України 6 грудня 2018 року розпочалася Міжнародна науково-практична конференція «Якість вищої освіти: українська національна система та європейські практики».

Організаторами та співорганізаторами конференції були: Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний торговельно-економічний університет, Київський національний університет будівництва і архітектури, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Запорізький національний технічний університет, Національний лісотехнічний університет України, Київський національний університет технологій та дизайну, Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, представники посольств Німеччини, Польщі, Словаччини, Чехії, Італії, Латвії, Болгарії.

У конференції взяли участь понад 90 представників із закладів вищої освіти, наукових установ, організацій, установ та підприємств України і світу, у тому числі 16 іноземних учасників.

Із вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор НУБіП України Ніколаєнко Станіслав Миколайович – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Міністр освіти і науки України (2005–2007 рр.), український політик і громадський діяч, голова громадської ради освітян і науковців України, який привітав учасників Конференції, окреслив її значення і у своїй доповіді «Тенденції розвитку університетів в умовах глобальних викликів та загроз ХХІ століття» виокремив основні проблеми і накреслив шляхи реалізації основних завдань розвитку вищої освіти.

На думку Арістотеля, давньогрецького філософа (384–322 до Р.Х.), «Кожна людина має братися переважно за те, що для неї можливо і що для неї пристойно». Учасники Міжнародної конференції відзначили актуальність обговорення проблем, перспектив і шляхів забезпечення якості вищої освіти у контексті глобальних та регіональних викликів, трансформації суспільства та нової технологічної революції і сучасної ролі університетів у розвитку наук про життя.

На думку Луцілія Гая, «Бути мудрим – значить бачити не тільки те, що під ногами, але і передбачати майбутнє». Обговорюючи майбутнє закладів вищої освіти, учасники Конференції відмітили, що освіта і наука є важливим фундаментом формування людського потенціалу – наймогутнішого інноваційного ресурсу, що плекається саме у закладах вищої освіти.

Виконуючи місію формування лідерських позицій університетів у глобалізованому світі, учасники Міжнародної конференції сконцентрували увагу на таких напрямах роботи: доступність вищої освіти; якість вищої освіти та науки в умовах трансформації суспільства; фінансово-економічні проблеми вищої освіти та співпраця з бізнесом; модернізація змісту професійної підготовки у системі ступеневої освіти; глобальні і регіональні проблеми інформатизації в суспільстві, освіті та природокористуванні; новітні технології для сталого розвитку; реалізація загальнолюдських, фундаментальних цінностей демократії і миру. Айзек Азімов (1920–1992) писав: «Чудове почуття – знати, що ти сам будуєш світ».

До привітань Станіслава Миколайовича долучилися: Кириленко В’ячеслав Анатолійович, Віце-прем’єр-міністр України; Гриневич Лілія Михайлівна, Міністр освіти і науки України; Томенко Микола Володимирович – доктор політичних наук, професор, голова наглядової ради Національного університету біоресурсів і природокористування України, Голова Громадського руху «Рідна країна», знаний громадський і політичний діяч; Співаковський Олександр Володимирович, Народний депутат України, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, доктор педагогічних наук, професор; Литвин Володимир Михайлович, Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, академік Національної академії наук України, Голова Верховної Ради України (2002–2006 рр., 2008-2012 рр.), доктор історичних наук, професор; Фролов Микола Олександрович, Народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, академік Академії наук вищої освіти України, доктор історичних наук, професор; Гурак Руслан Васильович, Голова Державної служби якості освіти України, кандидат юридичних наук, доцент; Чиж Іван Сергійович – заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення (2003-2006 рр.), засновник і голова благодійного фонду «Справедливість» Устима Кармалюка.

 

Учасники конференції відзначили, що існує ряд показників, які визначають якість освіти: доступ населення до здобуття вищої освіти, перехід від формування державного замовлення до реалізації гарантованого конституційного права громадян на вищу освіту; охопленість вищою освітою в Україні; модернізація освітнього процесу, впровадження інформаційних технологій, оновлення змісту і підвищення якості освіти (сьогодення: використовуються застарілі методики викладання); наукова діяльність та підготовка науково-педагогічних кадрів (сьогодення: старіючий кадровий науковий склад); незадовільний соціальний статус наукових, педагогічних і науково-педагогічних працівників, а також студентів закладів вищої освіти (сьогодення: низькі заробітні плати науково-педагогічних працівників, незабезпеченість житлом); стан житлового фонду для студентів потребує нового будівництва, ремонту і вкладання коштів (сьогодення: місця для спільного користування у гуртожитках відремонтовані, кімнати потребують капіталовкладень); фінансування науки відбувається за залишковим принципом (низьке фінансування університетської науки або його відсутність у більшості закладів вищої освіти).

Наука – це вирішення багатьох сумнівів, вона є баченням прихованого, вона є оком для всього… Про знання, розум і мудрість багато сказано і написано.

У знанні велич і краса,
Знання дорожчі, ніж скарб перлин:
Час любий знищує скарб,
Мудрий і знаючий завжди потрібен.
(Ас-Самарканді)

Беручи до уваги відповідальність перед майбутніми поколіннями та відзначаючи важливість напрацювань Міжнародної конференції з вирішення проблем забезпечення високої якості освіти, підвищення ролі університетів в отриманні нових знань і розробленні інноваційних технологій, формуванні екологічної культури та інтелектуального потенціалу нації, підвищенні ефективності впливу на соціально-економічні процеси країни, учасники Міжнародної конференції констатували, що упродовж наступних двох десятиліть підвищення якості освіти, забезпечення її відповідності потребам суспільства не стає основою для розвитку всієї світової цивілізації. Особлива увага буде приділена цифровому та змішаному навчанню, дигіталізації освітнього процесу.

Конференція звернула увагу на штучне нав’язування думки в ЗМІ та суспільстві про українську науку і вищу освіту як неякісну і відсталу. Під гаслами боротьби за якість освіти університети позбавляються своїх фундаментальних автономних прав. Зупиняється розвиток університетського життя. Кілька років поспіль заклади вищої освіти не відбирають абітурієнтів, не в змозі виконати держзамовлення. Університети позбавляються впливу на вступ до магістратури (економіка і право), не можуть підтримати талановитого студента, аспіранта додатковою стипендією, реальною є загроза бюрократизації процесу захисту дисертацій.

Нові глобальні виклики, розвиток сучасних інформаційних та біотехнологій вимагають ширшого залучення до навчання різних верств населення. У всьому світі йде битва за таланти, тому університети передових країн намагаються широко залучати молодь до вищої освіти. У своїй книзі «Модель нового американського університету» Майкл Кроу та Вільям Дебарс пишуть про те, що орієнтація провідних американських університетів на навчання виключно еліти, супер обдарованих дітей, вичерпала себе. Молодь із добрими оцінками, із різних соціальних прошарків, потрапляючи в умови дослідницького університету, набирає необхідного фаху, стає носієм всього нового і передового. Обмеження доступу до вищої освіти, орієнтація на навчання виключно еліти, обдарованих дітей, вичерпала себе у провідних університетах світу.

Об’єктивне зниження рівня підготовки абітурієнтів, зумовлене негативними процесами у шкільній освіті та демографічною кризою, що змушує створювати в університетах такі творчі умови, які б допомогли студенту йти від простого вирівнювання знань до прогресивного розвитку, які дозволили б університетам бути конкурентоздатними, а країні, нашій молоді – заможнішими та ефективнішими.

Потребує законодавчого врегулювання, підтримка співпраці з бізнесом, внесення відповідних змін до діючих законодавчих актів, які забезпечували б модернізацію освітньої галузі змісту освіти на прогностичних засадах, з урахуванням тенденцій розвитку національної і світової економіки, потреб ринку праці і поєднання в собі прогресивних ідей міжнародного виміру з національними цінностями.

Конференція визнала пріоритетними напрями досліджень для вчених університетів у сфері обробки великих масивів даних для вирішення задач управління соціально-економічним розвитком суспільства і природокористуванням та охороною природи і відзначає важливість практичних напрацювань із застосування інформаційних технологій та програмних систем в усіх сферах функціонування держави.

Світовий досвід еволюції провідних університетів США, ЄС, Китаю, Японії та багатьох інших країн переконливо доводить, що рушійною силою інтенсивного інноваційного розвитку країн стає розбудова висококонкурентних дослідницьких університетів, проте всупереч статті 30 Закону України «Про вищу освіту» – урядом своєчасно не прийнято положення про дослідницький університет.

Конференція зазначала, що в останні роки державне фінансування вищої освіти дещо поліпшилося, проте є недостатнім, на освіту виділяється дещо більше 6% ВВП при необхідних 7%. Крім цього, запропонована методика не враховує індивідуальні особливості закладів вищої освіти, несе суттєві ризики недофінансування освітнього процесу, не стимулює до забезпечення високої якості вищої освіти.

Потребують створення нормативи фінансово-матеріального забезпечення, які були б обов’язковими для виконання Міністерством фінансів та Міністерством економічного розвитку та торгівлі і мали б на меті захист українських університетів, визначення мінімально необхідного фінансування, його прогресивного збільшення. У такому разі може запроваджуватися формальний підхід. Якщо ж збережеться суб’єктивне ставлення Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до вищої школи, постійне недофінансування, то формальний підхід призведе до узаконення бідності українських закладів вищої освіти. Конференція вважає, що цього допустити держава не має права.

Учасники Конференції звернули увагу на те, що досі діючим є Перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних працівників, затверджений наказом МОН України ще від 07.08.2002 року № 450, який не відповідає нинішнім потребам закладів вищої освіти. МОН, базуючись на пункті 3 статті 56 Закону України «Про вищу освіту» доцільно ініціювати зміни до цього Переліку, які усунуть ці невідповідності.

Беручи до уваги стан справ у системі освіти України у цілому, вищої освіти зокрема, розуміючи важливість викликів у глобальному, геополітичному та національному вимірі, учасники конференції вирішили звернутися до Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з цілою низкою рекомендацій і пропозицій: переглянути обсяги фінансування порівняно з минулорічним; визнати одним із пріоритетних завдань підтримку викладача, вченого, аспіранта; пришвидшити імплементацію положень ст. 30 Закону України «Про вищу освіту» відносно статусу та діяльності університетів дослідницького типу; внести зміни до методології вступної кампанії, відмінивши складання ЗНО для вступу до магістратури тощо.

Учасників Конференції вітали: Народний ансамбль пісні і танцю «Колос».

Шквалом оплесків присутні зустріли виступи творчих колективів НУБіП України: жіночого вокального ансамблю «Октава», чоловічого вокального ансамблю «Амеро», а також чарівний спів сольних виступів студентів університету Жуля Валентини, Остяк Мар’яни, Данько Анастасії та заслуженого артиста України – Романа Рудого.

Видатний полководець, цар Македонії Александр Македонський (356–323 до Р.Х.) зазначав, що «Немає нічого більш рабського, ніж розкоші, і нічого більш царського, ніж праця». На НПП у закладах вищої освіти очікує велика праця, яка неодмінно має бути належним чином винагороджена. Афоризм древніх вчить: Не берися ні за які справи – це перша ознака мудрості. Взявшись за якесь діло, доводь його до кінця – ось друга ознака мудрості.

В рамках міжнародної науково-практичної конференції «ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ: українська національна система та європейські практики» працювала секція «Модернізація змісту професійної підготовки в системі ступеневої освіти». В ході роботи виступаючі розкрили дуже важливі та актуальні освітянські теми.

Відкрила роботу секції та привітала її учасників кандидат педагогічних наук, доцент Людмила Омельченко з доповіддю «Інноваційність як важлива професійна характеристика сучасного педагога». Науковець розкрила ключові проблеми даного питання. Людмила Омельченко обгрунтувала важливість та сучасну необхідність розвитку сучасного педагога в інформаційному аспекті як одного з успішних компонентів статусу «викладача якому студент довіряє». Зокрема були висвітлені поняття «освітнього поля», «студентоцентризму», «конкурентоспроможності майбутніх фахівців». В кінці доповіді науковець дала практичні рекомендації як студентам так і викладачам.

Продовжив роботу секції директор Березоворудського аграрного коледжу ПДАА Василь Краснюк. Доповідач висвітлив тему «Перспективи професійної підготовки фахівців коледжами у контексті вимог степеневої і дуальної освіти» на прикладі Березоворудського аграрного коледжу.

В доповіді були розкриті проблемні питання та озвучені можливі шляхи вирішення. Василь Краснюк звернув увагу на підготовку майбутніх фахівців коледжами враховуючи потреби сучасного українського села. З практичного досвіду доповідач запропонував наступне: запровадити ступеневу освіту з поєднанням дуальної освіти, скласти навчальні плани у співвідношенні 50/50 теоретичної та практичної складових, застосовувати мобільність у наданні кількості годин за рахунок варіативної частини.

Далі звучала доповідь «Формування цінностей здоров’я збереження особистості засобами мистецтва» асистента кафедри педагогіки Оксани Гончарук. В своєму виступі доповідач обгрунтувала цінність мистецтва, зокрема художньо-творчих колективів та їх вплив на розвиток та формування здорової особистості. Завершили блок допіведей другої секції аспіранти кафедри педагогіки Ярослава Вегера та Людмила Киричевська. Тематика тез доповідей охоплювала значний спектр проблем, які є актуальними на сьогодні. 

Секційне засідання "Якість освіти і науки в умовах трансформації суспільства"  відкрив доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту і права Дніпровського державного аграрно-економічного університету Олександр Величко доповіддю «Механізми управління ефективністю освітньої та наукової діяльності українських університетів». Професор ґрунтовно та зрозуміло охарактеризував показники для рейтингового оцінювання українських університетів та висловив своє бачення щодо оптимальної кількості університетів в Україні. Відповідаючи на питання професора кафедри педагогіки Оксани Васюк щодо доцільності практики призначення на позицію керівника закладу освіти незнаного науковця, а досвідченого менеджера, науковець зазначив, що вирішувати дане питання треба зважаючи на специфіку закладу освіти, але в цілому він вважає таку тенденцію ефективною.

Надзвичайно змістовною та цікавою для аудиторії була доповідь Лілії Барановської, доктора педагогічних наук, професора кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету на тему: «Проблеми імплементації у вітчизняну систему вищої освіти досвіду професійної підготовки студентів у європейських закладах вищої освіти». Професор доступно охарактеризувала всі актуальні проблеми, що виникають на шляху до успішної інтеграції української системи освіти у загальноєвропейський освітній простір.

Зацікавила аудиторію доповідь доктора психологічних наук, професора кафедри психології Національного університету біоресурсів та природокористування України Анжеліки Шамне на тему: «Психологічні аспекти управління професійним становленням майбутніх педагогів ЗВО», яка наголосила на тому, що проблеми управління професійним становленням магістрів пов’язані із пошуком оптимальних умов для підготовки компетентних фахівців ЗВО.

Неперевершена і велична Коко Шанель вважала, що якщо Ви народилися без крил, не намагайтеся перешкодити їм вирости. Треба вірити в людей, їх успіхи, вірити самому собі і використовувати всі можливі засоби досягнення мети.

«Дуже важливо просто не здаватися!», – писав великий Стівен Вільям Гокінг. «Переконаний, що наука і дослідницька діяльність приносять більше задоволення, ніж заробляння грошей».

Матеріали конференції

Програма конференції

Тамара Ковальчук,
доцент кафедри педагогіки

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)