Сьогодні виповнюється 100 років від дня народження відомого вченого-зоогігієніста Михайла Борща

     19 листопада 2018 року виповнюється 100 років від дня народження відомого вченого-зоогігієніста, послідовника та учня професора А.К. Скороходька, талановитого педагога, колишнього завідувача кафедри Української сільськогосподарської академії Михайла Степановича Борща (19.11.1918–13.11.1995).

     Він народився в містечку Варва Чернігівської області у багатодітній селянській родині. По закінченні семирічки, 13-літнім хлопцем пішов працювати у щойно створений колгосп. У 1934 році вступив до Прилуцького ветеринарного технікуму, який закінчив у 1937 році та пішов працювати зоотехніком в районному управлінні м. Варва. У 1939 році став студентом Київського ветеринарного інституту (КВІ).

     А потім почалась війна і в листопаді 1941 року його призвали до війська, в якому він служив ветфельдшером у військовій частині, що дислокувалася в Сибіру, до 1945 року. Після демобілізації продовжує навчання у КВІ, по закінченні якого у 1952 році, за рекомендацією вченої ради інституту вступає до аспірантури на кафедру зоогігієни, якою завідував доктор ветеринарних наук, професор А.К. Скороходько. Як науковий керівник А.К. Скороходько пропонує аспірантові наукову тему, якої жоден із його попередників не торкався. Власне, мова йшла про пошук теоретичного обґрунтування і експериментальну перевірку основних положень і засад, які б забезпечувати зоогігієнічну ділянку технологічного процесу у тваринництві.
     Застосувавши новітні на той час методи наукових досліджень, Михайло Степанович довів, що вирощування поросят від народження при знижених температурах у сухих приміщеннях з використанням достатньої кількості підстилки, стимулює процеси обміну речовин і енергії в організмі, позитивно впливає на ріст і розвиток тварин, сприяє підвищенню їх життєздатності та стійкості до дії несприятливих факторів навколишнього середовища. Це положення мало величезне значення, оскільки вносило кардинальні зміни в існуючі погляди щодо умов утримання і догляду за тваринами, проте не отримало в свій час належної підтримки і розвитку. Висновки М.С. Борща повністю вписувалися в концепцію професора А.К. Скороходька щодо провідної ролі фізичних факторів повітряного середовища у зміцненні здоров'я і підвищенні опірності організму тварин. На основі проведених досліджень М.С. Борщ захистив кандидатську дисертацію на тему: «Изучение роли температурно-влажностного режима при выращивании поросят».
     Після аспірантури М.С. Борщ працював асистентом, доцентом кафедри зоогігієни, а з 1964 по 1984 рік – завідувачем кафедри зоогігієни зооінженерного факультету УСГА. В 1976 році М.С. Борщу просвоєно вчене звання професора.
     Під його керівництвом аспіранти В.П. Мазуренко і О.Д. Ільгекбаєв захистили кандидатські дисертації.

    Професор М.С. Борщ обирався секретарем парткому КВІ, членом парткому УСГА, секретарем партбюро факультету. Він був деканом зооінженерного факультету Української сільськогосподарської академії – з 1970 до 1973 року.
     Працюючи тривалий час на кафедрі, професор М.С. Борщ продовжував розвивати наукові ідеї А.К. Скороходька. Завдяки зусиллям професора М.С. Борща був створений великий колектив високваліфікованих в різних галузях науки фахівців науковців зоотехнічного та ветеринарного факультетів (В.П. Мазуренко, В.В. Красій, Л.В. Совенко, В.Б. Борисевич, Н.Т. Данилевська, Є.М. Забело, В. Меліхов, М.П. Терес та інші), які провели цілий комплекс наукових досліджень та кілька серій виробничих експериментів, а отримані результати дали можливість розробити ряд практичних заходів з утримання свиней та запропонувати ветеринарно-санітарні вимоги до утримання свиней на промислових комплексах.
     Співробітники кафедри під керівництвом М.С. Борща (В.П. Мазуренко, В.В. Красій, Л.В. Совенко, В.М. Шевчук, Р.М. Пухович) вивчали також питання особливостей формування мікроклімату та способів його оптимізації в цехах опоросу свиноматок, дорощування поросят, відгодівлі свиней на промислових свинокомплексах Київської та Черкаської областей. Тут досліджувався вплив різних чинників на тривалість продуктивного використання свиноматок і якість одержуваного потомства.
     На основі цих досліджень під керівництвом професора М.С. Борща розроблені «Ветеринарно-санітарні правила для спеціалізованих свинарських господарств», які були затверджені ГУВ з державною ветеринарною інспекцією Держагропрому УРСР у 1986 році.

     М. С. Борщ – автор понад 80 друкованих наукових праць, які стосуються питань гігієни утримання, вирощування, годівлі тварин, а також організації навчально-методичної роботи. У співавторстві з В.П. Мазуренком і В.В. Красієм підготував та видав «Довідник з гігієни сільськогосподарських тварин». Крім того, розробив близько півтора десятка методичних та практичних рекомендацій для студентів, а також базові програми з дисципліни «Зоогігієна» для спеціальностей «Зоотехнія» і «Ветеринарія», на його рахунку – і два авторських свідоцтва на винаходи.

     Професор М.С. Борщ брав активну участь у громадському житті університету і факультету, творчо й натхненно працював до останньої хвилини свого життя.

Микола Захаренко,
завідувач кафедри гігієни тварин та
санітарії ім. проф. А.К. Скороходька НУБіП