Батурин: гуманітарії шляхами славної історії
Суботній день 3 листопада 2018 р. для колективу гуманітарно-педагогічного факультету був ознаменований яскравою подією – екскурсійною поїздкою до столиці гетьманщини – Батурина, ініційованої генератором творчих ідей – деканом гуманітарно-педагогічного факультету Василем Дмитровичем Шинкаруком і головою профспілки факультету – Інною Миколаївною Савицькою.
Така подорож стала можливою за сприяння ректорату і профспілки Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Екскурсійний маршрут проліг через с. Козелець, де була перша зупинка групи. Усвідомити відродження Батурина за часів Кирила Розумовського можна через призму збереженої пам’ятки архітектури, пов’язаної з діяльністю гетьмана – собором Різдва Богородиці в Козельці, збудованого на знак вдячності милості Божій до їх роду. Будівництво собору тривало з 1748 по 1763 рр. за проектом і під керівництвом видатного архітектора Андрія Квасова та за участю Івана Григоровича-Барського. Окрасою собору є п’ятиярусний іконостас. В іконостасі вражають чудові ікони, які різняться за розмірами та рівнем художнього виконання. Зупинка в с. Козельці стала символічною ще й тому, що 3 листопада (напередодні дня Святого Дмитра Солунського) – черговий день поминання померлих родичів: у храмах проводяться спеціальні панахиди; люди моляться за упокій душ покійних, просячи Бога простити їм грішні діяння і дарувати Царство Небесне.
Далі екскурсію продовжено до м. Батурин – невеликого містечка в Чернігівській області – найяскравішої пам’ятки козацької доби, оскільки тривалий час місто було резиденцією гетьманів Лівобережної України, зокрема, Івана Мазепи, Пилипа Орлика і Кирила Розумовського. Для усіх шанувальників історії та архітектури тут у 1993 (саме в цей період, вище керівництво країни прийняло рішення про створення такого місця) створено Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Сьогодні музейний комплекс займає більш як 56 га. і славиться своїми історично важливими об’єктами.
Цитадель Батуринської фортеці – це відтворення козацької фортеці з гетьманським будинком у центрі. Автентична цитадель із фортецею була повністю зруйнована у 1708 році московським військом на чолі з князем Олександром Меньшиковим, а усіх мешканців фортеці московити жорстоко вбили. Причиною стало те, що гетьман Іван Мазепа виступив проти Петра І у війні на боці Шведського королівства. Цитадель була відтворена у 2008 році.
З оглядового майданчика відкривається неперевершений краєвид на заплаву ріки Сейм.
Центральним об’єктом заповідника «Гетьманська столиця» є триповерховий палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського, побудований у 1799–1803 роках архітектором Чарльзом Камероном. Останній гетьман Козацької держави побудував його на березі, над річкою Сейм. Після смерті Розумовського його син Андрій переважно жив у Відні і зовсім не цікавився палацом, яким опікувався управитель. Невдовзі після смерті гетьмана у палаці сталась масштабна пожежа, яку, за однією з версій, влаштував сам управитель, щоб замести сліди власних крадіжок. Тривалий час палац був у занедбаному стані. У ХХ столітті було кілька спроб реставрувати палац, проте лише на початку третього тисячоліття – у 2003-2008 роках його реставрували і він набув свого теперішнього вигляду. Територію навколо палацу займає красивий ландшафтний парк, у якому можна погуляти та перепочити, милуючись цвітінням троянд.
Ще одна пам’ятка архітектури в Батурині, Воскресенська церква, була побудована у 1803 році, одночасно з палацом Розумовського. Церкву побудували на місці зруйнованого мазепинського Троїцького собору, і, за легендою, вона була побудована з цегли розібраної вежі Мазепи. Розумовський помер у рік завершення будівництва храму, і, згідно з заповітом гетьмана, він був похований у склепі на території Воскресенської церкви. Це одне з небагатьох поховань українських гетьманів, яке збереглося до наших днів.
Унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва XVII ст. є Кочубеївський парк, який зачаровує своїм спокоєм. Парк був створений генеральним суддею Василем Кочубеєм на базі природної діброви. На території парку розташований Будинок Кочубея, побудований в другій половині XVII століття. Це єдина споруда в Батурині часів гетьманів Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи, що зберігся до наших днів.
Екскурсія вразила безцінними пам’ятками історії нашої держави. Собор Різдва Богородиці, Палацово-парковий ансамбль Кирила Розумовського, музей археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Розумовського, цитадель Батуринської фортеці, пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року, скульптурна композиція «Гетьмани. Молитва за Україну» залишили незабутні враження, дозволили насолодитися чудовою архітектурою, поглибити знання з історії України, адже історія Батурина – це значна частина розвитку нашої країни.
А ще прекрасна подорож подарувала чудовий настрій, незрівнянне задоволення та дозволила здорово провести своє дозвілля. Запрошуємо усіх приєднатися до учасників туру вихідного дня!
Тетяна Семашко,
кафедра журналістики та мовної комунікації
