Вступна кампанія 2018 року: де навчаються майбутні геодезисти та землевпорядники?

19 вересня 2018 року

     Пропонуємо Вашій увазі допис декана факультету землевпорядкування Тараса Євсюкова про результати вступної кампанії 2018 року за спеціальністю 193 – Геодезія та землеустрій, що вийшла у черговому номері всеукраїнського спеціалізованого науково-виробничого журналу «Землевпорядний вісник».

     Відповідальне і кваліфіковане регулювання земельних відносин, успішний розвиток топографо-геодезичної та кадастрово-реєстраційної діяльності, здійснення землеустрою й оцінки земель неможливі без належного кадрового забезпечення, провідна роль у формуванні якого належить закладам вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю «Геодезія та землеустрій».

     Варто зазначити, що геодезична і землевпорядна вищі школи в Україні тривалий час розвивалися паралельно, адже підготовка фахівців за освітніми рівнями бакалавра, спеціаліста та магістра проводилася за окремими спеціальностями «Геодезія», «Фотограмметрія», «Картографія», «Геоінформаційні системи і технології» та «Землевпорядкування та кадастр». Зокрема, у радянський період найвідоміші вітчизняні геодезичні школи сформувалися у Львівському політехнічному та Київському інженерно-будівельному інститутах, а провідна роль у підготовці інженерів-землевпорядників належала Харківському, Львівському та Одеському сільськогосподарським інститутам. Одночасно із початком земельної реформи важливим центром підготовки інженерів-землевпорядників став Національний аграрний університет. У подальшому, зважаючи на значну потребу у професійних землевпорядниках, яка відчувалася у найактивніший період земельної реформи, що припав на другу половину 1990-х і першу половину 2000-х років, підготовку інженерів-землевпорядників започаткували багато вишів, до числа яких нині входить 37 державних та 3 приватних заклади.
Слід наголосити, що головним роботодавцем для майбутніх випускників залишається Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка із територіальними органами є п’ятим за величиною штату відомством України. Землевпорядні, топографо-геодезичні та оціночні підприємства усіх форм власності нині сукупно створюють близько 16-18 тис. робочих місць. Необхідно відмітити поступове зростання привабливості роботи на посадах землевпорядників виконавчих органів об’єднаних територіальних громад, яких утворено вже понад сімсот. Важливим напрямом працевлаштування для випускників у останні роки також стають ті галузі економіки, що потребують постійного вирішення земельно-майнових питань, геодезичного і геоінформаційного забезпечення, зокрема: підприємства агробізнесу, будівельної галузі, енергетики, телекомунікацій, видобутку корисних копалин, транспорту тощо. Безумовну актуальність зберігає питання підготовки кадрів для військово-топографічного і навігаційного забезпечення Збройних сил України.

     Починаючи із 2015 року система підготовки землевпорядних та геодезичних інженерних кадрів зазнала істотних змін, адже, із затвердженням урядом нового переліку знань та спеціальностей, була запроваджена єдина спеціальність 193 «Геодезія та землеустрій» в межах галузі знань 19 «Архітектура та будівництво». Крім того, починаючи із 2016 року, розподіл державного замовлення при вступі у ВНЗ здійснюється за широким конкурсом, в рамках якого абітурієнт може обирати декілька спеціальностей і пріоритетність закладів, в яких він хотів би навчатися. Адресний розподіл державного замовлення здійснюється відповідно до конкурсних балів вступників, а можливість навчання за бюджетні кошти надається кращим вступникам у обраних ними навчальними закладами.

     У 2018 році обсяг державного замовлення на підготовку фахівців за спеціальністю «Геодезія та землеустрій» для вступників на базі ПЗСО був визначений у розмірі 445 місць денної та 20 місць заочної форми навчання. Ще 18 місць фіксованого замовлення отримали ВНЗ Донецької та Луганської областей. Потрібно наголосити, що обсяг державного замовлення на ОС Бакалавр на основі ОКР Молодший спеціаліст цього ж року становив 225 місць, при цьому МОН України передбачило їх виключно для вступників на денну форму навчання. Таким чином, у 2018 році сумарний обсяг державного замовлення на підготовку бакалаврів становив 688 місць. Для порівняння у 2015 їх було 855, а 2012 – 1136 місць. Фактично, за останні 6 років обсяг державного замовлення на підготовку бакалаврів з геодезії та землеустрою зменшився майже вдвічі.
     Трійку лідерів за популярністю серед абітурієнтів традиційно склали Національний університет біоресурсів і природокористування України (396 заяв), Київський національний університет будівництва і архітектури (370 заяв) та Національний університет «Львівська політехніка» (365 заяв), при чому загалом до державних ВНЗ було подано 5674 заяви від вступників.
     За результатами адресного розміщення державного замовлення для вступників на базі ПЗСО, найбільшу кількість місць для навчання отримали майбутні землевпорядники та геодезисти у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (46), Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (42), Національному університеті водного господарства та природокористування (38), Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу (27) та Національному університеті «Львівська політехніка» (25).
     Загалом, документи у ВНЗ для навчання за спеціальністю «Геодезія та землеустрій» подали 848 абітурієнтів, з яких 57 % зможуть навчатися за рахунок державного замовлення. Денну форму навчання обрали 96 % вступників, а 4 % навчатимуться заочно.

     Беручи до уваги загальну кількість студентів, які будуть навчатися як за державним замовленням, так і на умовах контракту, п’ятірку лідерів землевпорядної та геодезичної освіти України за кількістю вступників у 2018 році склали Національний університет біоресурсів і природокористування України (63 особи), Національний університет «Львівська політехніка» (55 осіб), Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова (49 осіб), Національний авіаційний університет (46 осіб) та Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (45 осіб).
     Найбільш «землевпорядним» містом для абітурієнтів України залишається Київ, де розташовані п’ять державних та один приватний ВНЗ, що здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю «Геодезія та землеустрій». Загалом, у столичних вишах навчатимуться 26 % цьогорічних вступників на землевпорядну спеціальність. У Харкові навчатимуться 15 % вступників, а у Львові та Дніпрі, відповідно, 10 % та 6 %.
     Потрібно зауважити, що невтішні наслідки демографічної кризи та стрімкі технологічні зміни у топографо-геодезичній галузі, кадастровій діяльності, територіальному плануванні, очевидно, вже у найближчі роки істотно змінять ринок відповідних освітніх послуг і значно посилять конкуренцію між навчальними закладами. Так, лише 15 із 37 державних ВНЗ, в яких готують землевпорядників та геодезистів, зможуть у вересні 2018 року сформувати повноцінну академічну групу першокурсників (не менше 25 осіб), а можливість сформувати 2-3 академічні групи будуть спроможні лише декілька найбільших університетів.

     Чи буде невеликий державний університет заради десятка студентів постійно інвестувати сотні тисяч гривень у придбання та постійну модернізацію геодезичного обладнання (лазерні сканери, GNSS-системи, спеціалізовані БПЛА), програмного забезпечення, утримувати навчальні геодезичні полігони, бази практик, лабораторії, штат висококваліфікованих викладачів, проводити наукові дослідження, розвивати міжнародне співробітництво? Відповідь на це питання, на жаль, невтішна, а тому тенденція подальшої концентрації підготовки професійних геодезистів та землевпорядників у декількох навчальних центрах відбуватиметься і надалі.
     З іншого боку, попри всі складності, доволі важливою залишається роль регіональних вишів у підвищенні доступності геодезичної та землевпорядної освіти, адже навіть за умови одержання академічної стипендії (з 2017 року право її отримувати мають лише 45% студентів, які навчаються за державним замовленням), вартість життя у Києві, Львові або Харкові все ще залишатиметься занадто високою для випускника сільської школи та його батьків. Проте система багатоступеневої освіти у подальшому дає можливість талановитому випускнику бакалаврату регіонального вишу продовжити навчання у магістратурі та отримати диплом одного із провідних університетів. Наприклад, близько чверті вступників у магістратуру НУБіП України у останні роки закінчують бакалаврат в інших навчальних закладах.

     Головні завдання для провідних землевпорядних вишів залишаються незмінними: наші студенти повинні опанувати усі найбільш сучасні технології одержання та обробки геопросторових даних, вміти складати усі види землевпорядної документації, впевнено вирішувати земельно-майнові проблеми своїх майбутніх клієнтів, бути мобільними, цілеспрямованими та впевненими фахівцями своєї справи.

Результати вступної кампанії у державні вищі навчальні заклади України за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій» у 2018 році 

Рейтинг

Назва закладу

Подано заяв:

Державне замовлення:

Одержано документів навчальним закладом:

Всього

форма навчання:

Всього

форма навчання:

денна

заочна

денна

заочна

Всього

в т.ч. за державним замовленням

1

Національний університет біоресурсів і природокористування України

396

373

23

46

41

5

63

42

2

Національний університет "Львівська політехніка"

365

365

-

25

25

-

55

23

3

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

258

258

-

17

17

-

49

17

4

Національний авіаційний університет

343

343

-

17

17

-

46

17

5

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

269

269

-

27

27

-

45

19

6

Національний університет водного господарства та природокористування

195

187

8

38

37

1

41

34

7

Київський національний університет будівництва і архітектури

370

370

-

22

22

-

40

19

8

Національний транспортний університет

239

239

-

3

3

-

37

3

9

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

277

277

-

42

42

-

36

3

10

Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

186

174

12

22

21

1

32

19

11

Львівський національний аграрний університет

189

163

26

23

20

3

31

20

12

Білоцерківський національний аграрний університет

144

135

9

9

7

2

30

9

13

Сумський національний аграрний університет

152

144

8

14

13

1

26

13

14

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

200

200

-

10

10

-

25

10

15

Житомирський національний агроекологічний університет

112

103

9

11

10

1

25

11

16

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"

121

121

-

16

16

-

20

14

17

Одеська державна академія будівництва та архітектури

97

97

-

8

8

-

20

6

18

Тернопільський національний економічний університет

86

77

9

11

10

1

19

10

19

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

185

177

8

9

8

1

18

6

20

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

170

170

-

12

12

-

18

7

21

Луганський національний аграрний університет

36

36

-

8

8

-

16

8

22

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

81

81

-

5

5

-

14

5

23

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

110

110

-

4

4

-

12

3

24

Одеський державний аграрний університет

113

113

-

6

6

-

11

5

25

Чернігівський національний технологічний університет

103

103

-

4

4

-

11

4

26

Миколаївський національний аграрний університет

98

98

-

5

5

-

11

5

27

Уманський національний університет садівництва

86

86

-

1

1

-

11

-

28

Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет"

81

81

-

7

7

-

11

7

29

Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет"

43

43

-

10

10

-

11

8

30

Державний вищий навчальний заклад "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури"

143

143

-

10

10

-

10

6

31

Таврійський державний агротехнологічний університет

73

66

7

7

6

1

10

6

32

Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет"

66

50

16

8

7

1

10

8

33

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

54

54

-

3

3

-

8

2

34

Черкаський державний технологічний університет

66

66

-

5

5

-

7

5

35

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

57

57

-

7

7

-

7

7

36

Подільський державний аграрно-технічний університет

51

51

-

4

4

-

7

3

37

Державний вищий навчальний заклад "Херсонський державний аграрний університет"

59

48

11

6

5

1

5

5

ВСЬОГО:

5674

5528

146

482

463

19

848

389

 Примітка: таблицю сформовано за даними конкурсних пропозицій ВНЗ та показниками адресного розміщення державного замовлення у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (https://vstup.edbo.gov.ua) за станом на 11.08.2018 р.

Тарас Євсюков,

декан факультету землевпорядкування

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій