Стратегії уповільнення всихання соснових лісів від науковців НУБіП для Дарницького лісопаркового господарства столиці

     На території КП «Дарницьке лісопаркове господарство» відбувся семінар з проблеми всихання соснових насаджень, в якому взяла участь завідувач кафедри біології лісу та мисливствознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України Наталія Пузріна, представники громадських організацій та активісти, преса, спеціалісти відділу лісового господарства, КО «Київзеленбуд», лісничі та інші запрошені. Оскільки сосна є головною лісоутворювальною породою на понад 30% площі лісового фонду України, всихання соснових насаджень є небезпечним з погляду не тільки втрати деревини, а й ефективного виконання всіх екологічних функцій лісу. Тому розробка стратегії дій щодо уповільнення процесу всихання та пом’якшення його негативних наслідків є важливим завданням не тільки лісової галузі, а набуває загальнодержавного значення.

     Розпочався семінар зі вступного слова директора Явного М. І., який повідомив що проблема всихання соснових насаджень набула ознак надзвичайної ситуації в Українському Поліссі, Білорусі, частині європейських країн, а на даний час загострюється в лісовому фонді підприємств Києва та Київської області. Було наголошено, що визначення проблеми, усвідомлення її обсягів є першим кроком до її вирішення. В останні роки спостерігається значне збільшення обсягів всихання соснових лісів Полісся. Осередки масового всихання вже охопили Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують збільшуватись по всій території України. За даними Державного агентства лісових ресурсів України загальна площа всихання становить 395,4 тисяч га, з яких соснові насадження на площі майже 200 тисяч га, що вже перевищує річні показники минулого року.

     Оперативну інформацію по всиханню соснових насаджень у лісовому фонді комунального підприємства повідомив головний лісничий Дубів Ю.Я. Продовжуючи тему стрімкого всихання соснових деревостанів, наголосив на наявних перешкодах для ліквідації осередків всихання та поширення короїдів, а саме: відсутність чітких ознак для візуального визначення свіжозаселених дерев, нормативна заборона вилучення ослаблених, але заселених стовбуровими шкідниками дерев, неможливість проведення суцільних санітарних рубок із вирубуванням буферних зон навколо наявних осередків, тривалі терміни погодження переліків заходів з оздоровлення санітарного стану лісів, особливо на ділянках природно-заповідного фонду.

     Завідувач кафедри біології лісу та мисливствознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України, доцент Пузріна Н.В. розповіла про біологічні особливості основних стовбурових шкідників соснових деревостанів. Доповідач відмітила, що в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов'язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Підвищення температури та зменшення кількості опадів призводить до зниження рівня ґрунтових вод, як наслідок, це спричиняє ослаблення дерев та їх заселення шкідливими комахами, зокрема, короїдами. Щодо методів боротьби з шкідниками та наслідками їх руйнівної діяльності, то наразі в Україні проходить перший експеримент щодо використання природних ентомофагів мурахожуків Thanasimus formicarius в осередках «короїдного всихання», проте основним методом локалізації осередків та боротьби з поширенням «біологічної пожежі» є виявлення та вилучення пошкоджених дерев. Своєчасні вибіркові та суцільні санітарні рубки, на даний час, – практично єдиний результативний спосіб порятунку лісу.

     Далі учасники семінару виїхали для очного ознайомлення та огляду осередків всихання безпосередньо до лісових насаджень Дніпровського та Білодібровного лісництв, де мали змогу ознайомитися з ситуацією та провести огляд в насадженнях. Практично неозброєним оком можна спостерігати за динамікою збільшення площ всихаючих деревостанів. На модельних деревах чітко прослідковується наявність численних ходів верхівкового та шестизубчастого короїдів, водночас, у ходах верхівкового короїда поширюються офіостомові гриби – збудники синяви деревини. Верхівковий короїд розвивається у декількох поколіннях на рік, частина особин верхівкового короїда зимує на стадії жука у підстилці чи під корою, а решта – на стадії личинки. Тому після зимівлі спочатку вилітають жуки, які зимували під корою, потім ті, що зимували у підстилці, а в останню чергу – ті що зимували на стадії личинки, і з травня до вересня є загроза заселення цим шкідником дерев. В осередках верхівкового короїда хвоя заселених дерев упродовж декількох тижнів змінює колір на світло-зелений, а потом на червонуватий.

     З метою ознайомлення з роботою лісового господарства учасники семінару побували на розсаднику Білодібровного лісництва, де побачили процес вирощування садивного матеріалу декоративних і лісових порід. Також наочно було показано умови розвитку майбутніх лісів, а саме, ділянки лісових культур різного віку.

    Учасники семінару обговорили можливі заходи щодо запобігання поширення шкідників, зокрема: спалювання або подрібнення порубкових решток, обробіток пошкодженої деревини інсектицидами, застосування біологічних методів боротьби тощо. Наприкінці зустрічі було підкреслено важливість та необхідність регулярного інформування громадськості про проблем лісової галузі, зокрема, всихання деревних рослин та пошуку шляхів боротьби задля збереження довкілля.

Петро Лакида