ГЕРОЇ ЖИВУТЬ ПОРЯД ІЗ НАМИ

В Україні 9 травня відзначають День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а Європейський Союз – святкує День Європи.

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлено як державне свято внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 року Верховною Радою закону "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.

Як зазначає Український інститут національної пам’яті, новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого; рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін); перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування. Гаслом пам’ятних днів 8-9 травня є - "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

Ще мало літ минуло з часів Другої світової війни, але рани кровоточать і досі, зберігаючи подвиги батьків і дідів. Та війна не обійшла нашу державу і тепер. Сьогодні на нашу рідну землю прийшло нове лихо - біль утрат в зоні АТО.

Напередодні даного свята на факультеті харчових технологій та управління якістю продукції АПК була проведена зустріч студентів, викладачів із воїном АТО, ветераном війни, діючим офіцером ЗСУ Міністерства оборони України, волонтером, відомим блогером Олексієм Петровим, автором книги «Кофе с привкусом пепла».

Кажуть, що війну набагато легше розпочати, ніж закінчити. А ще кажуть, що вона не закінчиться доти, доки не буде похований останній загиблий. Зважаючи на те, що ця війна ще далека від свого логічного завершення, у багатьох існує жагуче бажання розібратися у ній, аби хоч щось зрозуміти. Саме через це зустріч з Олексієм була цікавою, інформативною та патріотичною. Вона потрібна тим, хто змальовує події, які були пережиті. Вона потрібна тим, хто не був їхнім безпосереднім учасником, але хоче дізнатися про них з перших вуст.

Розповідь Олексія Петрова приурочена подіям, які відбувались на Сході нашої країни від березня 2014-го до липня 2015 року. Місця подій – Мелітополь, Запоріжжя, зона АТО, сектор «Б», сектор «М». Олексій розповів досить багато автобіографічного матеріалу, вона правдива тієї життєвою правдою, яку не вигадаєш і не нафантазуєш. У ній багато людей, подій та думок. І ще більше – простору для роздумів та висновків.

Кожного дня, щогодини Україна завдяки чоловікам-героям, серед яких і Олексій Петров, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про них писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов´язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої із терористами протиставили їм свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин, дітей.

Наталія Слободянюк,

т.в.о. декана факультету харчових

технологій та управління якістю продукції АПК