18 лютого 2018 року
м. Київ
15 лютого 2018 року організовано та чудово проведено, завдяки дружній співпраці творчих і талановитих колективів кафедри культурології, студентів членів наукового гуртка "Соціальний практик" кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті та студентів кафедри англійської філології гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України - Свято Масляної!
Декан нашого гуманітарно-педагогічного факультету Шинкарук Василь Дмитрович зазначив, що це свято масляної символізує не тільки пробудження весняної природи, але, і символізує відродження традицій народу україни. Масляна (сирна седмиця, масляний тиждень) — стародавнє слов'янське свято, що залишився ще з часів язичницької культури і збереглося після прийняття християнства. В Україні традиційно Масляна святкується пишно, подійно. Кожен день Масниці має своє значення і на кожен день припадають якісь певні події. Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна і Широка Масляна. Вузька Масляна — перші три дні: понеділок, вівторок і середа, а Широка Масляна — це останні чотири дні: четвер, п'ятниця, субота та неділя. У старі часи перші три дні селяни ще займалися господарськими роботами, а з четверга працювати заборонялося, тому що починалася Широка Масляна.
Масляна сягає своїм корінням у глибоку давнину, має язичницьке коріння. Стародавні слов'яни прощалися з зимою, здійснювали обряди, що забезпечують добробут і родючість. Ці обряди були звернені до жіночого божества, Лади, яка, на думку древніх, дарувало життя і Велесу (Власію), який вважався божеством процвітання, достатку і скотарства.
З прийняттям християнства народ не зміг відмовитися від цього веселого чудового свята, і священнослужителям довелося відредагувати деякі моменти свята, в тому числі його тривалість. Тепер Масляна проходила всього тиждень і була переходом від достатку до суворого семитижневого посту. Раніше Масляну святкували в день весняного сонцестояння, тепер же її дата стала залежати від строку Великого посту.
Свято Масляної здавна пов’язувалося із весняним пробудженням природи. Після прийняття християнства православна церква включила його до свого календаря.
Таким чином, масляний тиждень стали святкувати за тиждень до Великого посту (припадає на лютий-березень). Масляна, порівняно з іншими язичницькими святами, практично не зазнала християнських впливів і залишилася часом веселого дозвілля з елементами давніх ритуалів.
Втім, українці так само, як і інші слов’яни, каталися у цей день на конях, ходили в гості, влаштовували в складчину веселі застілля, готували вареники, млинці, пригощалися горілкою. Тиждень перед Масляною називали «всеїдним», оскільки протягом цього часу церковний статут дозволяв їсти скромні продукти. У деяких місцевостях перший день Масляної називали «ніжкові заговини», що пов’язано із звичаєм готувати в цей день холодець із свинячих ніжок. Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.
Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.
Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.
Масляна, воротися!
До Великодня простягнися,
Від Великодня до Петра,
А від Петра та до тепла...
У народній свідомості Масляна сприймалась як найкращий у році час, який асоціювався із ситістю й веселощами, звідки народилося прислів’я: «Не завжди котові Масляна».
Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями.
Архаїчна форма обряду «колодкування» вже в позаминулому столітті зустрічалася досить рідко. Зазвичай, «колодку» у вигляді качалки, поліна, хустки, стрічки, квітки чіпляли хлопцям і дівчатам як покарання за те, що вони не взяли шлюб у минулі М’ясниці. Той, кому прив’язували «колодку», мав відкупитися грішми або випивкою. За цією жартівливою грою приховане цілком серйозне прагнення сільської общини до регулювання своєї демографічної рівноваги. Холостяків осуджували ще й тому, що, за давніми народними уявленнями, вони негативно впливали на природу, перешкоджали родючості землі.
Всі присутні на святі Масляної щіро вдячні організаторам декану гуманітарно-педагогічного факультету Шинкаруку Василю Дмитровичу та збірному творчому колективу студентів і викладачів (Федоренко Анжеліці Анатоліївні, Вікторовій Лесі Вікторівні, Майданюк Ірині Зіновіївні), особливо кафедрі Культорології, за те, що організували і провели цей захід, на радість і задоволення мешканців студентського містечка університету та викладацького складу нашого університету!
Шануємо і поважаємо Свята і Традиції народу України!
Геннадій Ржевський,
доцент кафедри соціальної педагогіки
та інформаційних технологій в освіті
гуманітарно-педагогічного факультету
НУБіП України,
куратор групи СР17001б
