Народний депутат України Володимир Литвин: університети, перетворившись на могутні незалежні структури, могли б стати колективним голосом розуму

23 січня 2018 року

     Зустріччю з народним депутатом України, членом Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Володимиром Литвином сьогодні в університеті продовжилася нарада-семінар для директорів ННІ, деканів факультетів та провідних вчених.

     Знаний політик, науковець і освітянин він охоче відгукнувся на прохання ректора університету Станіслава Ніколаєнка, з яким його поєднують роки тривалої співпраці як депутатів Верховної Ради України. Володимир Литвин, який сам визначив свою позицію як добре поінформованого реаліста, говорив про власне бачення сучасної обстановки в країні, проблеми, які треба вирішувати в першу чергу, а для цього потрібно об’єктивно аналізувати стан справ. І хоча, на його думку, в Україні однією з цих проблем є розпилення правди, політик все ж певен: розум і правда у нас нікуди не зникли. На перший план у політичному житті виходять домінантні політичні діячі, які обіцяють за короткий час вирішити всі проблеми! А відтак і маємо існуючу суспільну картину. Громадяни ж мають розуміти логіку дій влади, як це свого часу пропонував Рузвельт.

 

 

     Наступною проблемою Володимир Литвин назвав те, що в епоху ІТ-технологій ми не встигаємо переосмислювати отриману інформацію, прискорити процес її засвоєння. Як наслідок, з’явився синдром емоційного вигорання. Політики все менше прислухаються до думки пересічних громадян і не відчувають країну. Держава потребує серйозних досліджень, з чим пов’язане небажання громадян брати участь у її розбудові. На жаль, вони не ведуться. Як за останні чверть віку незалежності України не проведено і грунтовного аналізу сторічної української революції, і зараз це відгукується.

 

 

 

     Він також говорив про необхідність аналізу ресурсу засвоєння людини і необхідність його реалізації, культуру, осердям якої зараз стає релігія та віра, відсутність середнього класу, представники якого мають економічну незалежність, а відтак і висловлювати свої думки, створення Антикорупційного суду і перебіг пенсійної реформи, вибори в об’єднаних територіальних громадах, долю Національної академії наук України, відірваність освіти від життя. Стосовно останнього Володимир Литвин, скориставшись словами Пирогова, що університет – це кращий барометр суспільства, підкреслив: за нинішніх умов саме університети, перетворившись на могутні незалежні структури, могли б стати колективним голосом розуму. Принагідно Станіслав Ніколаєнко звернув увагу народного депутата як члена парламентського комітету з питань науки і освіти на величезну проблему, яка постала перед вищою освітою: вступ сільської молоді до вишів і підготовку кадрів для аграрного сектора. Приємністю став і подарунок для нашої бібліотеки від парламентарія – фонд поповнився останньою редакцією історії України під його авторством.

 

     У порядку денному наради-семінару були також виступи знаних науковців. Академік-секретар відділення ветеринарної медицини НААН України Микола Мандигра говорив про науковий супровід ветеринарного забезпечення розвитку тваринництва, як розвивалася сільськогосподарська наука в країні і те, що, зрештою, від неї сьогодні залишилося, причини виникнення нових захворювань, шляхи гальмування збудників інфекційних хвороб людей і тварин, зменшення біологічної загрози в Україні тощо.

     Директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко спинився на ролі меліорації у забезпеченні сталого землеробства за умов змін клімату.

 

     У дискусіях активну участь взяли наші колеги – професори Василь Савчук, Семен Танчик, Іван Ковальчук, Микола Стародуб та інші.

Валентин Обрамбальський


Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій