На товарних ринках запровадять нові фінансові інструменти: до обговорення змін законодавства долучилися представники кафедри біржової діяльності і торгівлі

      Днями у прес-центрі інформагентства «Укрінформ» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» для всебічного обговорення законопроекту «Про ринки капіталу та регульовані ринки» організували круглий стіл «Чому товарним ринкам потрібні нові фінансові інструменти та як захистити їх учасників». До обговорення долучилися і викладачі кафедри біржової діяльності і торгівлі НУБіП професор Надія Резнік та асистент Анатолій Стоянов.

     У роботі заходу взяли участь представники міжнародних організацій, народні депутати, керівництво регуляторів фінансового сектору, банківська спільнота, оператори товарних ринків, представники провідних інвестиційних компаній, експерти юридичних фірм, зацікавлені у розвитку біржових товарних ринків.

     Наразі у Верховній Раді очікується розгляд проект Закону України «Про ринки капіталу та регульовані ринки», який замінить застарілі закони «Про товарну біржу» та «Про цінні папери та фондовий ринок». Основна мета такої зміни законодавства – комплексне врегулювання питань функціонування регульованих ринків у відповідності до директив ЄС. А саме запровадження чотирьох видів регульованого ринку: фондового, товарного, грошового, деривативів. Цим законопроектом деривативам та похідним фінансовим інструментам надається чіткий юридичний статус і, відповідно, дається «зелене світло» для запуску ринків таких інструментів в Україні.

     Головним меседжем зібрання було те, що інфраструктура товарного ринку знаходиться у жахливому стані – з більш ніж 500 зареєстрованих товарних бірж майже 100 знаходяться у стані ліквідації. Як результат, існуюча нині в Україні система ціноутворення на товарних ринках є неефективною та непрозорою. Малі та середні виробники отримують значно нижчі ціни, ніж великі гравці, система несе в собі корупційні ризики, в т.ч. для державних закупівель, а тому потребує кардинальних змін. Більш справедливому ціноутворенню буде сприяти запуск нових фінансових інструментів – новий закон вперше в Україні створить правове поле для функціонування деривативів (ф’ючерси, форварди, опціони).

     Законопроект передбачає створення нової повноцінної інфраструктури для регульованих ринків та встановлює цивілізовані правила. За словами голови НКЦПФР Тимура Хромаєва, документ на законодавчому рівні допоможе виправити хаос у регулюванні товарного ринку, де зараз взагалі відсутні правила, і це не дає можливості ні для прозорого ціноутворення, ні для розвитку цих ринків.

     Ми зацікавлені у розвитку товарних ринків, але для нас важливим елементом є ефективність цих ринків, прозорість та дотримання правил, зазначив головний комерційний директор групи «Нафтогаз» Юрій Вітренко. Ми державна компанія з підвищеним рівнем уваги громадськості і не можемо дозволити собі продавати газ на майданчиках, що називаються біржами, але належним чином не регулюються. Адже виникає питання, чи є справедливою та ціна, яка формується на них і чи не має впливу на неї хтось з учасників ринку.

     Деривативи – хороший інструмент, який допомагає підприємцям планувати майбутні грошові потоки, він сприяє більш надійному веденню бізнесу, пояснює керівник Державного агентства резерву України Вадим Мосійчук. Рухаючись у цьому напрямі Держрезерв наприкінці 2017 року розпочав у тестовому режимі працювати зі строковими контрактами на поставку пшениці. Спочатку ми побачили настороженість з боку фермерів, проте коли почали пояснювати їм можливості і переваги хеджування ризиків, фермери дуже зацікавилися. Чому? Попереду в них посівна і ніхто не хоче втрачати кошти через коливання цін на свою продукцію, обґрунтував він.

     Нові фінансові інструменти потрібні реальному сектору – товарним ринкам. Адже вони дадуть можливість учасникам цих ринків управляти ризиками інфляції та зміни ціни. Вони потрібні задля прозорості та справедливості ціни на базовий товар, що важливо для кінцевих споживачів. Це підтверджують такі впливові стратегічні гравці, як НАК «Нафтогаз» і Державне агентство резерву України. Для Нафтогазу – це можливість формування справедливої ціни на природний газ усередині країни. Для Держрезерву – можливість ефективніше управляти стратегічними запасами держави, такими як аграрна продукція та нафтопродукти. Це – думка заступника керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлії Вітки.
     Розгляд законопроекту у Верховній Раді у першому читанні очікується в лютому 2018 року, і у разі підтримки депутатами цих важливих змін, вони можуть запрацювати вже з 2019 року.

     Що стосується перспектив, то я вважаю, що прийняти цей закон у двох читаннях до кінця 2018 року цілком реально, підсумував результати дискусії заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак. Але ринок повинен активніше доносити свої потреби нам, депутатам. Впевнений, це потрібний закон. Це вигідно бізнесу, а отже, це вигідно українській економіці.

Анна Слободяник,
старший викладач кафедри біржової діяльності і торгівлі