Славу, повагу і престиж університету формують його випускники та вчені. Відомий науковець-геодезист Володимир Старовєров

10 січня 2018 року

     НУБіП знаний своїми традиціями, це і наукові школи, і відомі випускники й престижні спеціальності, а також славетні професори, які працюють та прославляють нашу alma mater.
     Володимира Старовєрова знає геодезична і землевпорядна спільнота не лише в Україні, але й далеко за її межами. Адже професор Старовєров закоханий у свою професію вже майже півстоліття, трудовий стаж відомого вченого-геодезиста становить 46 років.
     Людина, яка користується високою повагою серед колег і займає лідируючі позиції у рейтингу викладачів факультету землевпорядкування, що неодноразово підтверджують опитування випускників бакалаврів і магістрів. Професором Старовєровим пишається весь колектив факультету землевпорядкування.
      Саме тому, ми вирішили поцікавитися його життєвим шляхом і дізнатися про враження від трудових буднів.

 — Як прийшли у професію?
     — Чесно кажучи випадково, проте ні дня не пошкодував, що обрав, спочатку невідомий мені, шлях геодезиста. Як син військовослужбовця, багато змінив шкіл, оскільки батька переводили в різні гарнізони, а восьмий клас вже закінчував у Києві. Далі вирішив продовжити навчання в технікумі. Проте не вступив на бажану спеціальність, не став електротехніком. А за компанію зі шкільними друзями, подав документи в тодішній топографічний технікум, куди хлопців брали залюбки. Навчання, як то кажуть, давалося легко. Мені стало цікаво вивчати топографію, картографію і геодезію. Тому і без вагань вирішив здобувати вищу геодезичну освіту. В Києві, на той момент, підготовку інженерів-геодезистів здійснював лише Київський будівельний інститут.

— Що найбільше запам'яталось Вам і було наймасштабним у професійній сфері, землевпорядній галузі?
     — Не помилюсь, якщо скажу, що це роботи з впровадження Української системи координат УСК 2000. Мені пощастило взяти участь у розробленні її концепції в Науково-дослідному Інституті геодезії і картографії. Якщо пригадуєте, у березні 2017 року на факультеті відбувся Всеукраїнський науково-виробничий семінар з цієї тематики, який викликав неабиякий інтерес як у практикуючих геодезистів і землевпорядників, так вчених і студентів.

— Ваші враження про сучасних студентів?
      — Якщо порівнювати теперішню молодь, з тієї коли навчалися ми, то звичайно нині молоді люди ерудованіші і навіть суперкомунікабельні. Вони мають доступ до різнобічної інформації, і перш за все до тієї, яка стосується їхньої професійної підготовки. Навчаючись, ми великою мірою інформацію отримували з підручників і дуже багато часу витрачали на її пошук. Тепер студенти поглинають її не лише з бібліотеки, а як правило з дисплеїв своїх смартфонів. Та що говорити, без сучасних гаджетів вже не проведеш й геодезичних вимірювань і не виконаєш їхню математичну обробку. Але все це вимоги часу!

— Які студенти більш старанніші, ХХ століття чи нинішні?
     — Якщо порівнювати студентів двох століть, то більш сумлінно ставилися до занять студенти минулого, бо вони знали, що прийшовши на виробництво, мають виконувати великі обсяги робіт і звичайно ж прагнули отримувати знання, щоб не відчувати себе невпевненими і менше задавати питань.

— Які людські якості на Ваш погляд є найважливішими?
     — Я завжди, коли спілкуюся зі студентами, наголошую, що відмінність нашої спеціальності від інших пов'язана, перш за все, з професійною чесністю. Працюючи багато років в експедиціях, сам переконався у тому, що роботи повинні бути виконані чесно, без всіляких там виправлень. Якщо ти виконав вимірювання, записав їх в журнал, то ця інформація згодом буде використана при обробці результатів вимірювань. Якщо ж ти помилився, і ти знаєш, що ти помилився, ти повинен повторно виконати вимірювання. Ні в якому разі не можна виправляти результати цих вимірів, ні в якому разі не можна переписувати результати вимірювань в інші журнали, аби візуально все було «красиво». Це головне правило, якого дотримуються геодезисти!
     Пригадую, коли працювали в тайзі, де багато комарів та інших комах, наші польові геодезичні журнали мали не дуже привабливий вигляд - там десь комаху розчавив або тому комару журналом ляснув і залишився слід. Але найголовніше, що в них завжди правильно були записані результати вимірювань і вони ніколи не переписувалися. Тому в людях я ціную, насамперед, чесність і порядність. Тому що чесна людина тебе ніколи не підведе! Намагаюся сам бути справедливим і відвертим, ну і, напевно, кожен професіонал, якщо займається своєю справою, повинен підходити до неї з любов'ю і старанністю, щоб виконана робота йому самому подобалася, тоді вона приносить задоволення й іншим. Також ціную відданість і любов до тих людей, які зустрілися на твоєму життєвому і професійному шляху.

— Чи є особливі студенти, яких пам'ятаєте і дотепер?
     — Це ті студенти, з якими я починав працювати, це було давно вже, як я говорив 46 років тому, вони запам'яталися мені. Навіть і тепер пам’ятаю їхні імена і прізвища, з багатьма мені потім довелося працювати в експедиціях, а це незабутньо. Умови роботи були дуже важкі і кожен міг розкритися перед тобою, що не завжди можна було побачити і відчути в аудиторіях, а ось там, на виробництві, в таких важких умовах, видно всю людську суть.
     Але вони виправдали мої надії і в даний час всі працюють за спеціальністю, досягли певних професійних висот, дякуючи тому, про що ми говорили перед цим: вимогливість до себе, вимогливість до інших, чесність і відповідальність.

— Які Ваші побажання університету і студентам напередодні 120-річчя університету?
     — Ну, по-перше, я дуже щасливий працювати в такому престижному університеті, тут я вже працюю 14 рік, дуже приємно, що керівництво університету, факультету, кафедр проявляють, перш за все, турботу про студентів і намагаються, що б наш виш залишався в числі провідних університетів України.
     Ще з часів УСГА університет славився висококваліфікованими фахівцями, і ось ці традиції, які склалися в ті часи, стали основними принципами роботи НУБіП. Це свідчить, що наш університет має добрі традиції і має історію.
      НУБіП дає хороші знання, якісну підготовку, і в той же час його керівництво дбає про побут і дозвілля колективу.
     Дуже приємно, коли молодь бере участь в спортивних і культурно-масових заходах, таких як Голосіївська весна та ін. Обдаровані студенти можуть самореалізуватися, і в цьому університеті їх завжди підтримають.
     Щодо викладачів, то з ким тут не спілкуєшся, відчуваєш, що вони цінують своє місце роботи. Увесь колектив: і кафедри, і факультет - одна єдина родина. А що головне в сім'ї? Щоб кожен член сім'ї дбав один про одного, що б їм було комфортно жити разом.
     Можу сказати, що наш університет, особливий в плані, не тільки підготовки висококваліфікованих фахівців, ну і в плані турботи про наших юних вихованців.
      Так тримати!

Розмову провела студентка магістратури Поліна Мишко

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015