Підготовка фахівців з електроенергетики, електротехніки, електромеханіки і автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій – питання загальнодержавної ваги

21 грудня 2017 року

     20 грудня на базі ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження пройшов круглий стіл «Проблеми підготовки фахівців за спеціальностями: 141 – Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка та 151 – Автоматизація та компютерно-інтегровані технології, виклики сьогодення», участь у роботі якого взяли представники закладів вищої освіти практично з всіх регіонів України (НУБіП, Київська, Львівська, Харківська політехніки, Національний університет харчових технологій, Вінницький національний технічний університет, Національний гірничий університет, Харківський національний технічний університет с. г. ім. П.Василенка, Таврійський державний агротехнологічний університет, Київський національний університет технології і дизайну, Національний університет будівництва та архітектури, Житомирський національний агроекологічний університет; Львівський національний аграрний університет, Миколаївський національний аграрний університет, Подільський державний агротехнічний університет, Сумський національний аграрний університет, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Криворізький національний університет, Таврійський національний університет імені В.I. Вернадського, Одеська національна академія харчових технологій), науково-дослідних інститутів (інститути електродинаміки, технічної теплофізики, відновлюваної енергетики НАНУ, Верховної Ради України, Науково-методичного центру інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта», компанії «С-Инжиниринг» (холдинг SEGroupInternational), ПАТ «Київенерго»,«Київобленерго», «Київсільелектро», «Комбінат «Тепличний», ДТЕК – енергетичний холдинг, ТОВ СП «НІБУЛОН», НЕК «Укренерго», Ukr Land Farming PLC, Шнайдер Електрик Україна.

 

     Таке зібрання обумовлено актуальністю питання, яке піднімалося. Головне надбання кожної країни – це її людський капітал, формування якого розпочинається із загальноосвітньої школи (гімназії чи ліцею). Забезпечення доступної та якісної шкільної освіти, незалежно від місця проживання, головне завдання. У той же час на різні рівні освіти у місті і селі вказує той факт, що 55% випускників сільських шкіл в 2017 році взагалі не продовжували свою освіту, і лише 23% тих, хто подали документи до закладів вищої освіти, стали першокурсниками за рахунок державного бюджету. Майже така ж ситуація складається і для випускників шкіл малих міст. При цьому 65% шкіл нашої країни розташовані саме у сільській місцевості і у них навчаються 32% дітей.

     Підготовка інженерних кадрів на сучасному рівні можлива за виконання трьох умов: належної фундаментальної фізико-математичної підготовки учнів у школі; високого рівня і якісного складу науково-педагогічного колективу та сучасної матеріально-технічної бази навчальних і наукових лабораторій.

 

 

     Загальна кількість учасників зовнішнього незалежного оцінювання у 2017 р., які подолали поріг «склав/не склав» з фізики та отримали рейтингову оцінку за виконання сертифікаційної роботи за шкалою 100-200 балів, становила 18 260 осіб. За правилами Умов прийому на навчання у 2018 р. для інженерних спеціальностей передбачено конкурсні предмети – математика, українська мова, фізика або іноземна мова. Державне замовлення на інженерні спеціальності на бакалаврат у 2017 р. склало близько 30 000 місць. Різниця вище наведених цифр у виконанні держзамовлення забезпечувалась дозволом МОН України закладам вищої освіти самостійно обирати третій предмет. У 2018 році кількість спеціальностей, до вступу на які конкурсним предметом введено фізику – зростає. Але умов для збільшення кількості учасників ЗНО з фізики у 2018 р., особливо серед сільської молоді, немає. Зважаючи на зазначене, суттєво зростає ризик різкого зменшення набору на інженерні спеціальності. Враховуючи, що аграропромисловий сектор економіки дає державі понад 40% валютних доходів, причому в першу чергу за рахунок сучасної високотехнологічної інженерної складової, перспектива цієї галузі бачиться невтішною (інженерні кадри аграрного сектору економіки України на 70-90% комплектуються випускниками аграрних вишів, тобто вкотре ріжемо курку, яка несе золоті яйця).

 

     Важливою складовою підготовки висококваліфікованих фахівців з електричної інженерії є стан матеріально-технічної бази вишу. На сьогодні державної підтримки щодо розвитку сучасної матеріально-технічної бази навчальних і наукових лабораторій у закладах вищої освіти немає. Багато провідних виробників готові надавати технічну допомогу, але відсутність стимулювання державою цього процесу шляхом відповідного регулювання юридичних норм ускладнюють або й унеможливлюють це.
     Підприємства електроенергетичної галузі мають центри з підвищення кваліфікації працівників галузі, однак на сьогодні вони мало доступні для підвищення кваліфікації НПП закладів вищої освіти і практичного навчання студентів.

     Все більш актуальною стає задача розвитку змісту підготовки інженерів для агропромислового комплексу, як універсального фахівця зі знаннями всіх сучасних, в т.ч. цифрових технологій керування технічними системами для виробництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції. Лише так ми можемо відповісти на виклики четвертої промислової революції («Індустрія 4.0»), що вже розпочалася у світі.
     Таким чином ситуація, яка склалася в державі з набуттям освіти, особливо молоддю селищ та малих міст, є надзвичайно тривожною і конче потребує втручання на рівні вищих державних органів – Верховної ради, Президента, Прем’єр-Міністра, Міністерства освіти та науки, Міністерства енергетики і вугільної промисловості та Міністерства аграрної політики і продовольства України.

 

 

     За результатами роботи круглого столу визначено основні проблеми та виклики щодо подальшого розвитку спеціальностей 141 – Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка та 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології:

  • відсутність узгодженої державної політики щодо збалансованості розвитку системи освіти на рівнях загальної середньої школи, коледжів та технікумів і закладів вищої освіти, низький рівень матеріально-технічної бази призводить до неминучого руйнування системи освіти в цілому, симптоми чого вже проявляються в значному зниженні наборів до вишів Україні, особливо із сільської місцевості та різкому зростанні кількості потенціальних вступників, які виїздять на навчання за кордон;
  • суттєве зменшення обсягів прийому на місця державного замовлення загрожує подальшому існуванню наукових шкіл в університетах, установах НАН України, що формувались протягом десятиліть;
  • обмеження доступу сільської молоді та молоді малих міст до набуття вищої технічної освіти внаслідок об’єктивних причин, щодо низького рівня їх фізико-математичної підготовки є порушенням конституційних прав;
  • низький рівень впливу сільського, галузевого та регіонального коефіцієнтів на конкурсний бал абітурієнтів, що практично не впливає на конкурсну ситуацію;
  • відсутність мотивації виробників обладнання до його передачі в університети для практичного навчання;
  • низький рівень державної підтримки наукових досліджень електроенергетичних, електротехнічних і електромеханічних систем та систем автоматизації і комп’ютерно-інтегрованих технологій в університетах та галузевих НДІ обумовлює руйнування кадрової підготовки кандидатів і докторів наук, продовжує зростати відтік наукових кадрів за кордон;
  • ЗНО, як система здійснення вступних компаній в сучасних умовах міжнародної конкуренції залучення випускників шкіл до закладів вищої освіти розриває зв'язок закладів середньої і вищої освіти, сприяє зростаючому відтоку вступників до закордонних університетів;
  • низький рівень впливу Міністерств енергетики і вугільної промисловості та аграрної політики і продовольства України на формування різнобічних умов для розвитку вищої освіти.


     Для подолання цих проблем учасники круглого столу рекомендують:

  1. Для забезпечення рівного доступу до вищої освіти необхідно на виконання Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» розробити більш дієві інструменти підтримки сільської молоді при вступі до ЗВО та суттєво підвищити якість загальної середньої освіти у сільських школах.
  2. Удосконалити нормативно-правові акти щодо підтвердження вступниками права користування сільським коефіцієнтом для всіх спеціальностей та його коригування в напрямі підвищення, надати таке право випускникам загальноосвітніх шкіл селищ міського типу.
  3. Формувати окреме державне замовлення закладам вищої освіти, що здійснюють підготовку кадрів для промислового та аграрного секторів економіки України. Надати можливість таким закладам «підтягнути» знання першокурсників з фізики та математики за окремими навчальними планами.
  4. Просити галузеві міністерства – енергетики і вугільної промисловості та аграрної політики і продовольства – звернути увагу на перелік питань круглого столу і розробити програму підтримки вишів у нинішніх умовах. Адже управління і ефективність цих галузей знаходиться у тісному зв’язку з якістю підготовки фахівців.
  5. За сприяння провідних енергетичних компаній розпочати створення фондів фінансування інноваційних проектів, організації і проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт із залученням наукових кадрів університетів та установ НАН України.
  6. Просити Верховну Раду України розробити нормативно-правові засади щодо внесення відповідних змін до Податкового Кодексу для мотивації виробників обладнання до його передачі вишам для практичного навчання студентів.
  7. Ініціювати питання щодо підвищення рівня оплати праці співробітників вишів.
  8. Проаналізувати доцільність організації вступних кампаній через систему ЗНО в сучасних умовах міжнародної конкуренції залучення випускників шкіл.
  9. Розширювати і сприяти становленню систем дистанційної і дуальної освіти.

Володимир Козирський,
директор ННІ енергетики, автоматики
і енергозбереження


Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015