Катерина Шаванова: біоінформатика дозволить заощаджувати і проводити дослідження від комп’ютера – до поля

     Майбутнє – за напрямами досліджень, що проводяться на стику наук. Саме таким є дослідження, над яким працює молода вчена, до речі, постійний співрозмовник університетських ЗМІ – стипендіат Кабінету Міністрів України Катерина Шаванова. Розмова з нею і продовжує серію тематичних інтерв’ю.

— У чому суть дослідження?
     — Науковий напрям, який розробляю наразі, стосується біології та інформаційних технологій, а саме – використання у дослідженнях методів біоінформатики. Це допомагає економити дуже багато коштів для проведення так званих «мокрих досліджень». Сьогодні величезна кількість тих же фармацевтичних компаній спочатку проводять дослідження in silico. І це не просто, як багато хто вважає, щось взяли з інтернету, а величезна робота з базами даних, де знаходяться мільйони речовин, і, відповідно, біоінформатики їх обробляють та пропонують для «мокрої біології» значно менший набір речовин. А це, зрештою, – колосальна різниця у фінансах. І весь цей рік був присвячений саме біоінформатичній обробці даних. Нам пощастило, вдалося з різних тематик зібрати сервер, який обробляє всі наші дані, допомагаємо навіть колегам. Щоправда «б’ємося» вже рік, аби нам виділили окрему лінію інтернету, яка тоді дозволить з будь-якої частини світу працювати з нашим сервером і залучати міжнародні проекти. У полі зору дослідницької роботи й інший великий напрям – метагеноміка. Працюємо з мікробіомом грунту в Чорнобильській зоні і в зоні аварії Фукусіми. Маємо унікальні проби. Провели їхню біоінформатичну обробку. Можемо подивитися, як в різних середовищах відрізняється склад мікробіому, і залежно від того, які там є бактерії, можемо робити прогноз. Але й цим наші дослідження не обмежуються. Взагалі хочу сказати, що біоінформатика як галузь буде перспективною в найближчі десять років. Тому вступники, які обирають чи оберуть зазначений напрям, не матимуть проблем із працевлаштуванням. Шкода, але в нас в університеті біоінформатика не викладається як окремий курс.

— Як поширюєте і передаєте свої знання?
     — Беремо кількох студентів на кафедру і вчимо. Хоча і для майбутніх біотехнологів, і ІТ-фахівців, на мою думку, це було б доцільним. Бо у зазначену галузь є два шляхи приходу: або через інформатику, або з біології. Обидва – рівноцінні. Перевага такого фахівця ще й у тому, що він може сидіти за комп’ютером, наприклад, удома і в той же час бути на передовій біологічної науки, працювати в якійсь міжнародній корпорації. І це ще один плюс.

— Що буде науковим продуктом?
     — Методика для використання біоінформатичного апарату. Це спростить лабораторний етап, зекономить зусилля, реактиви і терміни для проведення дослідження від комп’ютера – до поля.

— Що можна комерціалізувати?
     — Насправді, це консультування, виконання на замовлення дослідницьких робіт, біоінформацій ні послуги, які вже можемо запропонувати. Потенційні замовники – фармацевти, розробники гербіцидів, ветеринари і в цілому вся галузь сільського господарства.

— Що дала стипендія?
     — Для участі в грантах за кордоном важливо мати визнання на національному рівні. І порадувати батьків – це теж завжди добре. Та й взагалі, ніколи не знаєш, що зіграє вирішальну роль. Тож резюме має бути насиченим.

Ольга Наконечна