«Енергетичний та Кліматичний діалог»

Форум відбувся за підтримки Міністерства закордонних справ Норвегії та зібрав понад 100 учасників, включаючи представників Посольства Норвегії в Україні, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, дослідницьких інституцій (Інституту майбутнього, Національного інституту стратегічних досліджень та інших), компаній (Solar Gaps, ECOM, UCC та інші), народних депутатів України, представників громадських організацій та інноваційних компаній. На форумі було вперше презентовано доповідь Bellona “Можливості України в низьковуглецевому майбутньому”. У заході прийняла участь доцент кафедри стандартизації та сертифікації с.-г. продукції Наталя Мєдвєдєва.

На  п’ятому Форумі “Енергетичний та кліматичний діалог” обговорювалися наступні питання: Яким чином Україна може стати частиною постійно зростаючих ринків та промислових ланцюгів постачань низьковуглецевих технологій, продуктів та обладнання і зробити свій внесок в глобальну трансформацію енергетичного сектора в світі? Які галузі та ринки є найбільш перспективними? Що потрібно для того щоб вони розвивались в Україні?

Відкриваючи захід, надзвичайний та повноважний посол Норвегії в Україні Уле Терье Хорпестад відзначив що трирічний проект міжнародного екологічного об’єднання Bellona в Україні дозволив підняти комунікації та співпрацю в сфері кліматичної та енергетичної політики між двома країнами на новий рівень, а також надати практичні рекомендації щодо перспективних напрямків співробітництва у майбутньому.

Одним з дев’яти пріоритетних напрямків співробітництва між Норвегією та Україною є енергетика, енергоефективність та відновлювані джерела енергії. Серед нових галузей промисловості та технологій, розвиток яких може бути поштовхом для модернізації економіки України, в доповіді було виділено 5 ключових напрямків: вітроенергетика, сонячна енергетика, акумуляторні технології, енергоефективність та низьковуглецева інфраструктура. Прогнозується, що до 2040 року частка вітрової енергетики в світі зросте з поточних 4% до 17% від загального виробництва електроенергії на Землі. При цьому щорічні інвестиції в галузь будуть складати від 146 до 170 мільярдів доларів на нове будівництво.

В найближчі роки особливо помітним буде зростання ринку літій-іонних батарей в Європі. Для України, яка володіє великою кількістю відповідних мінеральних ресурсів та висококваліфікованими кадрами, потенціал для створення нової високотехнологічної галузі з виробництва батарей є дуже привабливим. Розвідані родовища літієвих руд в Україні не поступаються багатим родовищам США, Канади та Африки

Окрім підвищення енергоефективності та впровадження ВДЕ для успішного вирішення глобальної проблеми змін клімату також потрібно усунути викиди парникових газів в енергоємних галузях промисловості. В своєму виступі Кіт Уріски також наголосив, що високий трансформаційний потенціал розгортання цих нових галузей включає впровадження відповідних технологій.

Фактори, що перешкоджають низьковуглецевому розвитку в Україні учасники Форуму обговорили з запрошеними спікерами на панельній дискусії, модератором якої виступила голова Всеукраїнської агенції з інвестицій та сталого розвитку Улія Усенко.

Коментуючи проблему неузгодженості державної політики в сфері клімату та енергетики, Анатолій Амелін співзасновник та директор економічної програми Українського інституту майбутнього вказав на те, що такі документи як Енергетична Стратегія до 2035 року мають прийматися з розумінням майбутніх змін у структурі економіки та потреб у енергоресурсах та на основі ширшої довгострокової програми соціально-економічного розвитку.

На думку Михайла Чиженка, начальника відділу кліматичної політики та звітності Міністерства екології та природних ресурсів України, найбільші перспективи Україна має в розвитку електротранспорту завдяки великим запасам літієвих руд, які можуть стати ресурсною базою для виробництва на власній території акумуляторних батарей та електромобілів, а також систем накопичення та зберігання енергії для компенсації нерівномірності генерації від ВДЕ. 

Підводячи підсумки форуму, слід зазначити що на думку міжнародних експертів, науковців, представників громадськості, інноваційного бізнесу та фахівців державного управління, які прийняли участь у роботі форуму та обговоренні доповіді, Україна повинна бути активним учасником майбутньої глобальної низьковуглецевої економіки.

Наталія Мєдвєдєва,

доцент кафедри стандартизації та

сертифікації сільськогосподарської продукції