«Правда переможених» – голодомор в історичній пам’яті та свідомості української молоді

16 грудня 2017 року
       85-ті роковини Голодомору викликали новий сплеск інтересу українського суспільства до трагічних подій ХХ століття і дістали міжнародний резонанс.
     У вересні цього року, на засіданні 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН Президент України Петро Порошенко закликав визнати Голодомор в Україні в 1932–1933 роках геноцидом українського народу. До нього дослухались і відтепер голодомор 1932–1933 рр. в Україні визнано геноцидом на парламентському рівні у Грузії, Еквадорі, Естонії, Колумбії, Латвії, Литві, Мексиці, Парагваї, Перу, Польщі, Угорщині, на парламентському та регіональному рівні - у Австралії, Канаді, Португалії, на регіональному (муніципальному) - в Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Іспанії, Італії та США. В Іспанії, Франції, Чилі, Чехії, Словаччині, Андоррі, Аргентині та Мексиці відзначають пам’ять жертв Голодомору в Україні. Сенат та Загальні збори штату Нью-Джерсі (США) прийняли спільну резолюцію про визнання листопада 2017 р. як місяця для вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні.
 
     Українська молодь також активно долучається до меморіальних заходів із вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу. В університеті 30 листопада за ініціативи декана гуманітарно-педагогічного факультету Василя Шинкарука на базі кафедри історії і політології пройшов круглий стіл «Історична пам’ять та травма великої трагедії».
 
     Він викликав зацікавлену реакцію студентів різних факультетів – гуманітарно-педагогічного, захисту рослин, біотехнологій та екології, механіко-технологічного, аграрного менеджменту, ветеринарної медицини, інформаційних технологій, економічного, юридичного, харчових технологій та якості продукції АПК, землевпорядкування, лісогосподарського, загалом понад 80 осіб. Тези для публікації подали 54 студенти, із доповідями виступило 14. Слід особливо відмітити активність студентів спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».
 
      Обговорювалися природа голодомору (геноцид чи етноцид?), регіональні аспекти, голодомор як інструмент політики деукраїнізації, особливості репресивної політики радянської влади в українському селі, демографічні наслідки голодомору, свідчення очевидців щодо методів і механізмів спланованих системних заходів тоталітарного комуністичного режиму, осмислення голодомору у світлі конвенції ООН про геноцид. Такий вибір тем свідчить про прагнення української молоді глибше усвідомити процеси, які певною мірою деформували українську ментальність. Забуття минулого як результат маніпулювання історичною свідомістю суспільства витіснило з історичної пам’яті на кілька десятиліть факти репресій, приниження, знищення окремих людей або цілих соціальних груп. Сьогодні українська модель історичної пам’яті не може не формуватись без включення в неї «правди переможених» – мільйонів знищених тоталітарною системою селян, інтелігенції, прямих політичних опонентів.
 
 
      Доповідачі намагалися неупереджено проаналізувати процеси розгортання голодомору на регіональному рівні, задіючи як документальну базу державних архівів (Центрального державного архіву вищих органів влади України, Державного архіву Хмельницької області – Гаріян Ольга (факультет захисту рослин, біотехнологій та екології), останні наукові публікації і монографії – Красновид Ольга (факультет ветеринарної медицини), так і джерела «усної історії» – свідчення очевидців – Діденко Валерія, Кучерук Зоряна (факультет аграрного менеджменту), Таран Андрій (факультет інформаційних технологій). Значний резонанс аудиторії викликав виступ із презентацією Лук’янової Дарії (факультет захисту рослин), яка досліджувала явище Дитячого голоду і на основі аналізу нормативно-правової бази переконливо довела злочинність дій радянських органів державної влади і партійних структур щодо найменш захищеної групи українського населення.
 
     Зацікавленість студентів нашого університету в аналізі важких питань української історії вкотре доводить: молодь усвідомлює свою відповідальність за збереження пам’яті про голодомор і формування на цій основі поваги до людської гідності і головного людського права – права на життя. 
 
Олена Кропивко,
доцент кафедри історії і політології

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook