Міжнародна науково-практична конференція «Родючість грунтів – основа безпеки країни»: день перший

5 грудня 2017 року

     5 грудня на агробіологічному факультеті розпочала роботу Міжнародна науково-практична конференція «Родючість грунтів – основа безпеки країни», прсвячена пам’яті видатного ґрунтознавця і вчителя М.К. Шикули, чиє ім’я і носить нині кафедра ґрунтознавства та охорони грунтів нашого університету, а також 120-річчю НУБіП України. Захід, що нині зібрав у стінах вишу науковців та практиків, закордонних гостей, дуже важливий з точки зору привернення уваги громадськості і всього суспільства до нашого найбільшого багатства – грунтів, підкреслив, вітаючи учасників конференції, ректор Станіслав Ніколаєнко. Адже цей унікальний ресурс, що дозволяє жити усьому живому, нині – під загрозою. Тому наше спільне завдання – не допустити зниження його родючості, не втратити тих дорогоцінних надбань, які формувалися впродовж багатьох років, наголосив Станіслав Миколайович. Та, крім нераціонального використання грунтів, порушення сівозмін, вирубки лісу, маємо й інші загрози у вигляді нав’язуваних механізмів продажу землі. І цей момент теж не повинні упускати. У контексті заявленої тематики конференції важливим аспектом є і технології обробітку грунтів. Саме органічне, точне землеробство покликані зберегти наше найбільше багатство. Тож ректор Станіслав Ніколаєнко побажав, аби творча думка тих, хто сьогодні зібрався у цій залі, викристалізувалася в ефективні рішення проблеми родючості грунтів.

 

 

     До вітальних слів приєднався також учень професора М. Шикули, а нині начальник відділу департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики і продовольства України Анатолій Рудюк. Головне, на чому він закцентував увагу, і те, що, на його думку, є найнеобхіднішим у справі збереження родючості грунтів, – розробка такої нормативно-правової бази, яка не директивно вимагала застосовувати відповідні заходи, а стимулювала б орендаря чи землевласника не просто зберегти родючість грунтів, а ще й покращити її. А вкладання коштів у це мало б для землекористувача якісь економічні преференції. Власне над розробкою таких документів і працює нині профільне міністерство. За словами гостя, вперше вдалося провести постанову КМУ, за якою кожні три роки мають проводитися агрохімічні обстеження грунтів, аби моніторити і бачити реальну ситуацію їх стану.

 

 

     Потому учасники перейшли до пленарних доповідей. Завідувач кафедри ґрунтознавства та охорони грунтів ім. проф. М.К. Шикули Анатолій Балаєв розпочав свою доповідь зі слів українського мандрівного філософа Григорія Сковороди, який ще багато століть тому закликав нас берегти грунти «… Вас Бог одарував грунтами, аж раптом все може пропасти…». Так, адже грунт виконує багато функцій, не тільки продуктивну, як дехто думає. Це і фільтрація, і перетворення поживних речовин, і регулювання атмосфери та гідросфери тощо. До його збереження закликає через прийняття важливих документів і міжнародна спільнота. Адже грунти деградують і внаслідок цього – поширення голоду на планеті. Перша хартія ФАО була прийнята ще у 1982 році, останній документ – у поточному році. До речі, як зазначив доповідач, якість життя доповнено ще таким незвичним для нас показником як якість грунтів. А це ще раз підкреслює актуальність цього питання і водночас його невирішеність. Щодо України, то нині налічується близько 20 видів деградації грунтів, найпоширенішими з них є втрата гумусу і переущільнення. До речі, перший – це ще й інтегральний показник його родючості. А динаміка, яку навів професор, показує, що за останні 130 років він значно погіршився. За словами доповідача, ми не можемо відновити втрачені запаси гумусу, але цілком у наших силах призупинити процес падіння. Мова йшла і про те, як обробіток грунту впливає на кількість мікроорганізмів у ньому, про види і форми родючості грунтів, необхідність дотримання балансу в елементах живлення та водного режиму.

 

     Свої пропозиції, а також запитання в ході обговорювання висловлювали декан Віктор Забалуєв, професор Анатолій Бикін та ін.

     Досвідом виробництва продукції рослинництва, охорони грунтів та регулюванням земельних відносин у сусідній Румунії поділився іноземний учасник конференції – Вячеслав Мазере, професор кафедри ґрунтознавства Університету сільського господарства та ветеринарної медицини (Тімішоара). І все це в контексті доповіді «Румунія – десять років у Європейському Союзі».

 

 

     Робота конференції продовжилася після невеликої перерви та триватиме упродовж двох днів. Тож інформацію про наступі пленарні і секційні доповіді, рішення конференції та її результати читайте у публікаціях на офіційному сайті університету вже завтра.

Ольга Наконечна

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій