УКЛІН ДОЗЕМНИЙ ВЧИТЕЛЯМ

30 листопада 2017 року

Відомо, що рівень культури нації визначається відношенням людей до старших поколінь, які творили нашу історію та до дітей, за якими наше майбутнє. Так і культура справжнього Педагога визначається відношенням його до своїх Вчителів та до своїх учнів. Про це добре пам’ятає колектив ННІ лісового і садово-паркового господарства.
Нинішній рік для низки наших Педагогів, які у другій половині минулого століття готували фахівців для лісового і садово-паркового господарства, є ювілейним: проф. М.В. ДАВИДОВУ виповнилося би 115 років, проф. А.І. КОТОВУ – 110, проф. П.Г. КАЛЬНОМУ – 100, доцентам О.М. ЧЕРНЕЗІ – 105, П.І. ГЕРАСИМЕНКУ – 95, М.Й. ПІВНЮ і В.С. КУРИЛО – 85, а О.О. ШАБАРОВУ –80 років. Світла пам'ять про них і щира вдячність їм в наших серцях залишаться назавжди.
У вересні цього року, з інтервалом в один день, відсвяткували свої 80-річні ювілеї проф.. А.З. ШВИДЕНКО та доц. М.М. ЗАВАДА. Здоров’я і добра їм на многая, многая літа.
Наприкінці тижня в стінах першого навчального корпусу відбувся науково-методичний семінар присвячений 100-річчю від дня народження докт. с.- г. наук, професора, багаторічного завідувача кафедри лісових культур Прокопа Григоровича Кального.

Кальний Прокіп Григорович (1917 - 1983)

Постать доктора сільськогосподар¬ських наук, професора П.Г. Кального у всіх, кому довелось його знати, і сьогодні викликає високу повагу та щиру вдячність насамперед за його людяність, фаховість, інтелігентність, ерудицію, непересічну працездатність, об’єктивність і виняткову принциповість та кристальну чесність як у простих, так і складних ситуаціях, за значний доробок у галузеву науку та особистий внесок у підготовку не однієї тисячі інженерів лісового господарства.
Народився Прокіп Григорович в с. Сватово Луганської області, в родині селян. Трудову діяльність розпочав у 15-річному віці, одразу після закінчення ростовської школи морського учнівства. Спочатку працював машиністом на пароплаві, але жадоба знань перемогла і після закінчення першої навігації моряк влаштувався слюсарем на ростовський електроремонтний завод. Робота на суші хоч і була менш романтичною, проте дозволяла юнаку, що з дитинства прагнув до знань, працювати і водночас навчатися на вечірньому відділенні автодорожнього робітничого факультету.
У 1936 р. після завершення навчання на робітфаці, Прокіп Григорович поступає до Новочеркаського інженерного меліоративного інституту. Студентські роки умістили в собі і напружене навчання, і перші результати власних наукових досліджень, і підготовку до самостійної трудової діяльності, і роздуми та мрії про майбутню професію. Та не судилося молодому фахівцю після завершення навчання приступити до реалізації своїх честолюбних планів і мрій – на перешкоді стала війна.
З червня 1941 р., прямо зі студентської лави і до Великої Перемоги, П. Г. Кальной – у діючих військах Червоної Армії: 1941 р. – курсант Військово-інженерної академії ім. Куйбишева; 1941-1942 рр. – командир саперного взводу на Південному фронті; 1942-1944 рр. – заступник командира 6-ї гідротехнічної роти Окремої Приморської Армії Північнокавказького фронту; 1944-1945 рр. – начальник штабу 400-го батальйону авіаційного обслуговування Військово-повітряних сил Міністерства оборони СРСР.
У повоєнні роки в країні відновились масштабні роботи з лісовідновлення та лісорозведення. Вони потребували відповідного забезпечення лісокультурних робіт високоякісним садивним матеріалом. Ця обставина стала головною причиною, через яку Прокопа Григоровича у 1946 р. відкликають з лав Червоної Армії та направляють на роботу до Києва, призначаючи на посаду керівника міжобласного відділення Всесоюзного тресту «Агролісорозсадник».
Працюючи на керівній посаді Прокіп Григорович налагоджує тісні зв’язки з галузевою наукою і, зокрема, викладачами кафедр Київського лісогосподарського інституту, який у цей час активно відбудовувався у мальовничому Голосієві. Ґрунтовні знання та фахові здобутки молодого керівника не залишилися поза увагою керівництва лісогосподарського факультету. З 1949 по 1951 рр. П. Г. Кальной за сумісництвом працює асистентом кафедри лісової меліорації, а в 1951р. запрошується завідувачем кафедри лісових культур доцентом М. М. Ягніченко на постійну роботу, де спочатку працює асистентом, з 1954 р. – старшим викладачем, з 1956 року, після захисту кандидатської дисертації під керівництвом профессор В.А Бодрова "Способы посева семян в лесомелиоративных питомниках на Юге Украины", – доцентом, а з 1974 р. – її завідувачем.
До призначення на посаду завідувача Прокіп Григорович майже 20 років збирав матеріал і писав докторську дисертацію на тему «Біолого-екологічні та агротехнічні основи вирощування лісового садивного матеріалу в розсадниках Української РСР», яку успішно захистив 16 листопада 1973 р. Ним, одним і з перших на теренах СРСР, були проведені масштабні, надзвичайно трудомісткі дослідження біології мінерального живлення та росту сіянців дерев і кущів понад 20 видів у вегетаційних посудинах, якими щиро захоплювався Президент Української академії сільськогосподарських наук, академік НАН України Петро Антипович Власюк. Отримані наукові здобутки дозволили П. Г. Кальному більш як на 35 років випередити час і передбачити появу добрив пролонгованої дії типу «Осмокотт», а запропонована ним комбінована шкілка і нині ефективно використовується в декоративних розсадниках передових країн світу.
Десятирічний термін, протягом якого Прокіп Григорович завідував кафедрою, ознаменувався для неї значною активізацією наукових досліджень, удосконаленням форм і методів навчальної роботи, суттєвим поліпшенням матеріальної бази та широким впровадженням у навчальний процес технічних засобів навчання. За його ініціативи в 1976 р. лабораторію кафедри (ауд.127) було оснащено одним із перших в академії і на той час найкращим в аграрній освіті країни автоматизованим навчальним класом УСГА-2. Під керівництвом П. Г. Кального на кафедрі вперше для спеціальності «Лісове господарство» було розроблено навчально-методичний комплекс дисципліни «Лісові культури», впровадження якого в навчальний процес дозволило суттєво вдосконалити підготовку лісівників на споріднених факультетах країни.
Унікальним було ставлення Прокопа Григоровича до викладацької діяльності, зокрема до читання лекцій. Процес підготовки до лекції та її читання, крім постійної актуалізації змісту, включав дидактику, детальне щохвилинне планування, елементи акторства і, найголовніше, – ретельну післялекційну оцінку. Аналіз якості читання лекції здійснювався за реакцією аудиторії та результатами прослуховування її у запису. Для запису лекції в аудиторії спочатку використовувався стаціонарний магнітофон «Дніпро», а пізніше – переносний касетник «Весна». Збережені кафедрою лекції П. Г. Кального і сьогодні слугують взірцем як для маститих лекторів, так і для початківців.
У грудні 1978 р. наказом ВАК СРСР професора П. Г. Кального призначають Головою спеціалізованої Вченої ради Д 120.71.02 із захисту докторських дисертацій (заступником голови було призначено знаного в країні таксатора, проф. К.Є. Нікітіна). Завдяки Прокопу Григоровичу, який був гарантом панування у діяльності спецради атмосфери об’єктивності, принциповості й водночас доброзичливості, Вчена рада стала добре відомою не лише в Україні, а й далеко за її межами. На її засіданнях свої дисертаційні роботи захищали лісівники з усіх куточків СРСР: Латвії, Естонії, Білорусії, Середньоазіатських і Закавказьких республік.
Тривалий час Прокіп Григорович очолював Проблемну наукову раду лісогосподарського факультету і науково-технічну раду Боярської ЛДС. Цей період діяльності для ЛДС був особливо плідним на численні наукові об’єкти, створені співробітниками кафедр факультету та власними науковцями. Окремі дослідні культури, які було закладено за проектами та безпосереднім керівництвом П. Г. Кального (еколого-географічні культури сосни звичайної, культури сосни на площах з різною підготовкою зрубів), і сьогодні активно досліджуються науковцями інституту та мають важливе науково-пізнавальне значення.
Значного фахового резонансу на теренах Радянського Союзу набув ініційований і проведений Прокопом Григоровичем у 1982 р. Всесоюзний науково-практичний семінар завідувачів кафедр лісових культур, у якому взяли участь представники усіх без винятку 22 кафедр тодішньої країни. На зібранні було розглянуто низку проблем щодо лісокультурної підготовки фахівців для лісової галузі та намічено стратегічні напрями їх подолання. Рішення семінару стали доленосними. Вони, значною мірою, визначили подальший розвиток лісокультурної справи. Але ця тема заслуговує окремої оповіді.
П. Г. Кальной принципово і послідовно відстоював, на перший погляд, дивні, але, як показав час, правильні точки зору щодо важливості наукової підготовки керівництва і директорського корпусу лісової галузі, щорічного експедиційного стажування на виробництві викладачів кафедри. Стосовно першого, знаючи скільки сьогодні серед директорів держлісгоспів і керівників вищого рангу кандидатів і докторів наук, залишається тільки дивуватись пророцтву Прокопа Григоровича. Щодо стажування, то варто зазначити, що в усіх учасників науково-практичних експедицій, які організовував наш завідувач у держлісгоспи Західного і Східного Полісся, Поділля, Буковини та інших регіонів України, залишилися незабутні враження від побаченого, почутого і набутого. Нам, тоді молодим викладачам, такі експедиції дозволяли краще зрозуміти реалії та проблеми лісогосподарського виробництва, розширити свій фаховий світогляд, перейняти досвід і знання нашого Вчителя.
За матеріалами наукових досліджень П. Г. Кальним опубліковано близько 100 науково-методичних праць, у тому числі три навчальних посібники, кілька монографій, патент на винахід машини для викопування дерев з грудкою землі. Його наукові праці добре знані у Німеччині, Чехії, Словенії, Польщі та багатьох інших країнах світу.
За воєнні та трудові звитяги П. Г. Кального нагороджено орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни, Знак Пошани та багатьма медалями.
Родина П. Г. Кального проживала у затишному, вкритому лісом Голосієві. У сусідньому будинку мешкала родина відомого поета Максима Тадейовича Рильського, з яким Прокопа Григоровича зв’язувала міцна чоловіча дружба і спільна робота та відпочинок у плодовому садку. Без сумніву, рядочки вірша Максима Тадейовича «Ліс, або, як серби кажуть, шума...» написані із розповідей Прокопа Григоровича, і про таких як він:

Той, хто любить паростки кленові,
Хто діброви молоді ростить,
Сам достоїн людської любові,
Бо живе й працює для століть!

На превеликий жаль, дуже рано, у розквіті сил пішов від нас Прокіп Григорович. До останнього подиху боротися з важкою недугою йому допомагали дружина Віра Гаврилівна, діти Тетяна, Олександр і Сергій, близькі та друзі. Не стало П. Г. Кального 3 серпня 1983 р. Поховано Прокопа Григоровича на Байковому цвинтарі.
Учні професора П.Г. Кального сьогодні працюють і прославляють свого Вчителя у багатьох підприємствах лісового господарства, науково-дослідних установах і вищих навчальних закладах України та за її межами.
У роботі науково-методичного семінару прийняли участь колеги проф. П.Г. Кального проф. Бровко Ф.М., проф. Калініченко О.А., проф. Рибак В.О., проф. Левон Ф.М., доц. Корецький Г.С., доц. Поляков О.В., доц. Завада М.М., доц. Бабич О.Г., доц. Кашпор С.І., його учні: доц. Киричок Л.С., доц.. Ю.М. Марчук, проф. Маурер В.М., доц.. Зражва С.Г., проф. Н.О. Олексійченко, проф. Гойчук А.Ф., проф. Юхновський В.Ю., проф . Яворовський П.П., проф. Гірс О.А., проф. Гриб В.М., доц. Малюга В.М., випускники факультету різних років: заступник Голови Товариства лісівників України В.В. Мірошников, головний редактор науково-фахового часопису «Лісовий і мисливський журнал» В.В. Максименко, начальник Київського обласного управління лісового і мисливського господарства О.Л. Бойко, директор ДП «Фастівське ЛГ», рідні: донька, проф. Т.П. Кальна-Дубенюк , сини-близнюки Олександр Прокопович та Сергій Прокопович, зять В.С. Дубенюк, онучки: Юля, Олена та Світлана, науково-педагогічні працівники кафедр і студентство інституту.
Відкрив семінар учень П.Г. Кального, директор інституту, проф., член-кореспондент НААН України П.І. Лакида. У своєму виступі він детально зупинився на значному внеску в галузеву науку, фахову освіту і лісокультурну практику Прокопа Григоровича.
Про життєвий шлях класика вітчизняного деревного розсадництва, професора П.Г. Кального розповів завідувач кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій, проф. Маурер В.М.

З власного життєвого досвіду про людські чесноти Прокопа Григоровича говорили його колеги та учні, а рідні згадали його як люблячого батька і дідуся.
Всі, хто на собі відчули інтелігентність, ерудованість та душевну енергетику професора П.Г. Кального зазначали, що завжди пам’ятатимуть цю прекрасну і величну Людину – Ветерана війни, Патріота українського Лісу, талановитого Педагога, відомого Науковця і далекоглядного Керівника.

 

Доцент кафедри відтворення лісів
та лісових меліорацій І.В. Іванюк


Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій