Іван Лакида: «На часі – розробка нормативно-інформаційного забезпечення для прогнозування біопродуктивності лісів в умовах зміни клімату»

     Зміни клімату, про які чуємо чи не щодня, несуть із собою цілий ряд змін екосистем. Є два варіанти розвитку подій: або людство їх зупинить через обмеження згубного антропогенного впливу, або слід розробляти адаптаційні механізми відповідно до кліматичних викликів. Власне в межах останнього сценарію стипендіат Кабінету Міністрів України – доцент кафедри лісового менеджменту Іван Лакида досліджує ріст і біопродуктивність лісів в умовах змін клімату. Про його напрацювання у цій нелегкій задачі читайте далі.

 – Які тенденції щодо кліматичних змін відомі і, власне, як вони корелюють із тематикою дослідження?
     – Світова наука прогнозує декілька сценаріїв змін клімату. Щодо лісів України – півтора роки тому реалізовувався проект технічної підтримки ЄС «Clima East», де розроблялося питання вразливості лісових екосистем в умовах кліматичних змін. За прогнозами, ситуація на кінець цього століття, ймовірно, буде невтішною, адже суттєво погіршиться придатність умов довкілля для вирощування традиційних для України видів деревних рослин. Разом із тим, треба розуміти, що прогноз – річ невдячна. Моя ідея і задача – розробити спосіб врахування дії чинників довкілля у традиційному нормативно-інформаційному забезпеченні лісової галузі, щоби прогнозувати ріст і біотичну продуктивність лісових рослинних угруповань за умов змін середовища, в першу чергу, клімату. По суті йде мова про поправки до моделей росту й продуктивності, які вже існують. Є ще багато інших технічних питань, пов’язаних із всеосяжністю та багатою історією розроблення національної системи нормативно-інформаційного забезпечення лісового господарства. Її окремі складові створювалися у різний час численними дослідниками, отже, має місце вплив людського суб’єктивізму, а ще – методів, які свого часу вважалися актуальними, а зараз потребують осучаснення. Тому потрібно систематизувати існуючі моделі, а потім готову систему навчити враховувати відгук лісів на зміни клімату, що дасть можливість прогнозувати ріст і біопродуктивність.

– Які результати дослідження?
     – Поки що можна говорити про проміжні. У цьому році видано статтю у журналі Nature: Scientific Data, в якій спільно з багатьма колегами з інших країн уперше зібрано в один набір даних показники щодо біопродуктивності лісів Північної півкулі. Ще одна стаття, опублікована за кордоном, – про уточнення деяких показників, які характеризують ріст і біопродуктивність лісів Українського степу. Результатом наукових пошуків буде система моделей, що дозволить на коротко- і середньострокову перспективу (30 і 50-70 років) визначити, якою буде продуктивність деревостану певної породи у певному віці в заданих умовах, скільки лісові екосистеми поглинатимуть вуглецю і виділятимуть кисню, що особливо важливо для великих міст. До речі, ці дослідження є дотичними до кількох міжнародних проектів. Європа вже цей етап, по суті, пройшла. Тож нам треба перейняти кращий міжнародний досвід і спробувати реалізувати в Україні найвдаліші рішення, вписавши їх у національні умови. Хочу відмітити, що у вітчизняному науковому забезпеченні лісового господарства ми маємо свої плюси, бо, фактично, наша всеосяжна система лісовпорядкування, якої вже давно немає в тій же Грузії і низці інших колишніх союзних республік, десь у кращому, а десь у гіршому стані продовжує функціонувати і забезпечує науковців і практиків лісогосподарської галузі безцінними даними.

– Що дала стипендія?
     – Визнання державою досліджень, які ми робимо безпосередньо для держави. Крім того, це деяка фінансова підтримка для публікації статті в закордонному виданні академічною англійською мовою. Щодо обладнання, то стипендія дає можливість його придбати для виконання виключно нескладних, локальних досліджень, для ґрунтовної ж наукової роботи її, на жаль, недостатньо.

Розмовляла Ольга Наконечна